Пахнуть трави духмяно грошима

Пахнуть трави духмяно грошима

/ Ідеї & тренди / П'ятниця, 17 липня 2020 14:55

Україна забезпечена лікарськими травами, сировиною для фармакологічної промисловості й косметології, заледве на 52%. Так вважають аналітики. Й кажуть, що решту наші фабрики закуповують за кордоном, у тій же Польщі, приміром. Подорожник завозять, буває, з Латинської Америки, а ромашку — з Африки. А це ж перспективна ніша, бо існує головне, що треба для підприємництва: постійний сталий попит. Фармацевтична промисловість є стабільним виробництвом, її потреби в сировині щороку тільки зростають. У 2008 році тодішня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко ліквідувала вже збанкрутілий на той час державний консорціум «Укрфітотерапія», який контролював вирощування трав. Держава повністю вийшла з цієї сфери, й почав натомість активніше заходити приватний бізнес.

Й усе ж таки вирощування лікарських рослин фермерами поки що не стало аж таким розповсюдженим різновидом сільськогосподарського виробництва. Втім, у цій сфері теж знайдеться чимало ентузіастів. Наприклад, родина Прудивусів із селища Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельниччини вже понад 15 років як зробила цілющі рослини своїм сімейним бізнесом. Про це ми розмовляємо з Миколою Прудивусом — головою родини й натхненником духмяної трав’яної справи.

 

13 428 20 1

Микола Прудивус

 

  • Якими саме травами ви займаєтеся, пане Миколо?

— У нас є шавлія, ромашка, меліса, м’ята, лаванда, ехінацея, нагідки, фенхель, валеріана, розторопша, нагідки. Це ті, що їх ми вирощуємо. А ще ж працюємо з дикоросами: звіробій, деревій, материнка, мати-й-мачуха, подорожник, пижмо, полин, глід, акація, мальва, чистотіл, кропива, та інші... Багато всього — десь до 50 видів рослин вирощуємо, заготовляємо і закуповуємо в населення.

 

  • Бабуся колись посилала мене збирати безсмертники «на могилках» біля старого кладовища. Досі згадую й думаю: чи це правильно?

— Безсмертника у нас на Хмельниччині фактично немає, він не усюди росте. Однак взагалі на кладовищах збирати не нормально. Колись за УРСР поля нещадно обробляли отрутохімікатами, тому тільки на могилках і в чагарниках виростало щось без хімії. Проте все одно там негативна енергетика, продукти розкладу тіл. Ні, ми не збираємо трави ні на кладовищах, ні при шляхах. Має бути від дороги до рослини мінімум 100 м. Ми заготовляємо рослини в екологічно чистих місцях. Живемо на березі Дністра — це дуже чиста зона, села з мальовничими ландшафтами. Рослини вирощуємо без добрив та пестицидів. Наша продукція проходить лабораторні дослідження на вміст екстрактивних речовин, важких металів, фунгіцидів і гербіцидів. Обробіток ґрунту у нас механічний, висіваємо вручну. Думаємо про органічне виробництво, однак ще не оформили органічний сертифікат, бо це дуже бюрократично складна справа.

13 428 21 1

 

  • Згідно з історичними даними, лікарські рослини українці почали промислово вирощувати для фармакології у Лубнах ще у 1721 році. А як давно існує ваш бізнес?

— Наше приватне виробництво діє з 2001 року. Моя бабуся мені колись казала: «Дивися, ти ходиш босоніж по споришу хіба? Ні — ти по грошах топчешся». З того часу в мене склалася думка, що на травах можна мати певний зиск. У наших краях з 1957 року діяв радгосп, який займався лікарськими рослинами. Згодом він збанкрутував. Я працював у тому радгоспі досить довго. Ми вирощували мак і м’яту, поставляли на весь Радянський Союз. Працював я і ревізором таких радгоспів, їздив у Крим, на Далекий Схід, у Казахстан, країни Балтії. Дивився, хто де й що культивує, вивчив специфіку «трав’яної» справи до дрібниць. У мене з тих часів залишився досвід і бажання продовжувати це. Й ще з тих часів у моїх земляків склалася практика: вирощувати лікарські рослини у себе на ділянках, при хатах — мелісу, ромашку, шавлію, валеріану, нагідки і здавати їх радгоспу на переробку. Десь близько десяти навколишніх сіл займаються цілющими травами, багато хто також збирає дикороси — їх тут вдосталь. Хтось заготовляє по кількасот кілограмів за сезон, хтось більше. Ми не лише закуповуємо в земляків урожай трав, а й постачаємо їм насіннєвий матеріал. Селяни наші мають додатковий дохід, і ми всі у виграші.

 

  • Пане Миколо, який масштаб вашого виробництва?

— За сезон вирощуємо десь 10−15 т, збираємо дикорослих трав ще десь 10 т і заготовляємо по селах ще до 10 т. Ми родиною займаємося цією справою — два сини, дружина і я. Усі зареєстровані як ФОПи. У нас на сім’ю 6 га землі, й 30 га орендуємо. Сезонно запрошуємо ще п’ятьох людей на роботу: на посадку і збирання. Сплачуємо їм зарплату. У нашу Староушицьку об’єднану територіальну громаду перераховуємо на рік близько 100 тис. гривень податків. Це загалом від усього нашого родинного виробництва. Наша ОТГ — близько 4 тис. населення, а це крім Старої Ушиці такі села, як Гораївка, Каштанівка, Крушанівка, Подільське, Нефедівці та ін. Зараз дев’ять населених пунктів, і ще кілька буде приєднано восени.

 

  • Статус ваших рослин у продажу — це чаї, чи БАДи, чи сировина для фармакології? Що з реалізацією у вас?

— Ми сушимо, пакуємо, пресуємо рослини й відправляємо у тюках на фармацевтичні фабрики. Це житомирський завод «Ліктрави», «Сумифітофармація», кілька київських фірм. Колись постачали трави на Донеччину, у Крим, але зараз тимчасово зупинили. Ми також офіційно продаємо трави самі. Робимо близько 30 видів фітотрав’яних оздоровчих чаїв. Розповсюджуємо їх на виставках і ярмарках. Це не БАДи, ні, а сировина й трав’яні чаї у розфасовці.

13 428 21 2

 

  • Засоби механізації які маєте: комбайни для збирання, сушарки?

— Є у нас невеличкий агрегат, яким механізовано ми збираємо ромашку. До трактора Т-16 спереду прилаштували платформу та комбайнуємо урожай квітів. Фенхель, кріп, де є ягоди — теж збираємо комбайном. Однак у нас немає таких великих площ, щоб доцільно було купувати дорогу машинерію. Маємо невеличкий сушильний цех, там використовуємо енергоощадні технології. Котли працюють на дровах. У літню спеку, як зараз, гаряче повітря подаємо насосом з-під даху: таку технологію самі винайшли й задоволені нею. Могли б заготовляти і більше, мабуть. Однак потрібні більші сушильні площі — їх недостатньо у нас. Тож поки що не бачимо можливості розширюватися.

 

  • Нішові агробізнеси, як правило, бувають вельми видовищні. Це використовують організатори зеленого туризму. А ви?

— У нас неподалік справді цікаві туристичні місця: за 40 км Кам’янець-Подільський, неподалік розташоване мальовниче урочище Бакота та унікальний Бакотський скельний монастир. Ріка Дністер, Подільські Товтри — тут усе, що треба для відпочинку і насолоди природою. У Староушицькій об’єднаній територіальній громаді розробили туристичні велосипедно-водні маршрути, розвивається зелений туризм. Ми проводимо екскурсії по сушильному цеху, по полях. Це дуже цікава й неординарна пригода для туристів, для студентів. На полі показуємо вісім видів красивих рослин, які межують між собою. Тут у нас аромати такі, що лише через них варто приїхати. Запрошуємо усіх побачити, як ми вирощуємо лікарські рослини, як фасуємо, які робимо фіточаї — трав’яні та ягідні, які створюємо трав’яні суміші, зокрема за старовинними дідівськими рецептами. А ще робимо квіткову воду або гідролат. Також на цих рослинах готуємо наливки, лікери, віскі. Наприклад, м’ятний лікер чи ром мохіто, віскі з полину чи кропиви.

Проводимо екскурсію і дегустування наших чаїв і напоїв. Мед із лікарських трав робимо. Він своєрідний — відрізняється від звичайних. Валеріана, фенхель, м’ята дають такий запах, що коли відкриваєш бідон з медом — голова паморочиться.

 

  • У Верховній Раді лунають думки про легалізацію вирощування наркотичної коноплі. У Глухові вирощують коноплю, але технічну. Що думаєте з цього приводу?

— Ми колись у радгоспі вирощували 500 га опіумного маку, збирали його комбайном. Й тоді не було наркоманії. Усе залежить від людей, від їхньої свідомості. Якщо хоче хтось задурити голову ацетоном абощо, — його зупинити важко. Угорщина вирощує опіумний мак. Вони з маку роблять цигарки, таблетки. Й там немає наркоманії. Якщо легалізують вирощування коноплі під суворим контролем, — це може піти на користь і фермерам, і державі.

 

Розмовляв Ігор Петренко

 

 17 квітня 2024
З початку поточного тижня українські фермери почали поступово підвищувати ціни на білоголову капусту. Своє рішення виробники аргументують сезонним скороченням пропозиції даної продукції на тлі стабільно високого попиту.
З початку поточного тижня українські фермери почали поступово підвищувати ціни на білоголову капусту. Своє рішення виробники аргументують сезонним скороченням пропозиції даної продукції на тлі стабільно високого попиту.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
На Миколаївщині одне з господарств компанії «ПАЕК» висаджує розсаду ранніх кавунів, яку самостійно вирощували в теплицях підприємства.
На Миколаївщині одне з господарств компанії «ПАЕК» висаджує розсаду ранніх кавунів, яку самостійно вирощували в теплицях підприємства.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Українські заводи, які виробляють соняшникову олію, можуть зупиняти свою роботу в разі продовження російських обстрілів по енергооб’єктах, оскільки весняні атаки на інфраструктуру вже призвели до критичного стану енергосистеми України.
Українські заводи, які виробляють соняшникову олію, можуть зупиняти свою роботу в разі продовження російських обстрілів по енергооб’єктах, оскільки весняні атаки на інфраструктуру вже призвели до критичного стану енергосистеми України.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
З перших днів повномасштабної війни Kernel виділив вже понад 2,3 млрд грн на підтримку Збройних Сил України, зокрема закуповуючи необхідне обладнання для військових бригад. Зважаючи на необхідність зведення фортифікаційних споруд поблизу кордонів для зміцнення обороноздатності країни, компанія будує укріплення на Сумщині.
З перших днів повномасштабної війни Kernel виділив вже понад 2,3 млрд грн на підтримку Збройних Сил України, зокрема закуповуючи необхідне обладнання для військових бригад. Зважаючи на необхідність зведення фортифікаційних споруд поблизу кордонів для зміцнення обороноздатності країни, компанія будує укріплення на Сумщині.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
Через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, втрати України перевищать 300 мільйонів євро.
Через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, втрати України перевищать 300 мільйонів євро.
17 квітня 2024
 17 квітня 2024
У селі Селець Дрогобицької громади Львівської області почала працювати птахоферма на 28 тисяч курчат. Її засновником стало одне з підприємств Стрийщини.
У селі Селець Дрогобицької громади Львівської області почала працювати птахоферма на 28 тисяч курчат. Її засновником стало одне з підприємств Стрийщини.
17 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.