Україна має величезний потенціал для розвитку сільського господарства. Головним чином цьому завдячуємо сприятливим природним умовам, родючому ґрунту й клімату на більшій частині території країни.
Сільське господарство України є досить перспективною галуззю й одним із лідерів експорту продукції рослинництва та тваринництва на світових ринках. Окрім того, сільське господарство є основною рушійною силою розвитку економіки нашої держави.
Сільськогосподарське виробництво сильно залежить від погодних умов, що впливають на ріст і розвиток культур. Зв’язок між погодними умовами та вегетаційним періодом сильно відрізняється залежно від біофізичних умов території, сільськогосподарського керування й доступних фермерам технологій.
На жаль, усе частіше в Україні можна спостерігати погодні явища, такі як град, шквали, що раніше відбувалися раз на 50–100 років. Інші несприятливі явища містять різкі перепади тиску, що матимуть наслідком нестабільність погоди зі значним коливанням температур протягом коротких проміжків часу, зростання кількості стихійних лих (паводків, ураганів, посухи, тривалих злив, підтоплень), особливо на території Прикарпаття та Закарпаття.
Подальше вирощування врожаю нині під загрозою зміни клімату. Посухи й повені траплятимуться частіше й стануть інтенсивнішими в природі. Тому потрібно терміново проаналізувати потенційні наслідки, які може мати зміна погоди на врожайність сільськогосподарських культур із метою адаптації до змін клімату. Вплив глобального потепління на сільське господарство різноманітний. Мінімальне підвищення температури може поліпшити врожаї в місцях із помірним кліматом, тоді як екстремальне потепління може призвести до низьких урожаїв. Україна, як одна з головних держав — експортерів зерна, завдяки своїм великим масивам придатних сільськогосподарських земель особливо відчує зміни клімату. Вже тепер можна говорити, що Україна відчуває підвищення температури, а кліматичні прогнози передбачають подальше потепління, особливо на Півдні України. Установлено, що потепління на 2–2,5 °С може сприяти збільшенню врожайності багатьох сільськогосподарських культур (зокрема пшениці) за деяких регіональних розбіжностей. За межами цього потепління врожайність усіх культур зменшуватиметься. У північній зоні Полісся спостерігається скорочення площі холодостійких культур, таких як зернові та зернобобові, льон, люпин, і збільшення площі під енергетичними культурами — кукурудзою, соєю, соняшником. У центральній лісостеповій зоні затяжні посухи сприяли розвиткові соняшнику й кукурудзи. В південно-східній степовій зоні зі спекотним літом, короткою зимою й дефіцитом вологи впродовж вегетаційного періоду спостерігається скорочення ранніх зернових культур і збільшення площ під кукурудзою, соняшником. Безперечно позитивним наслідком зміни клімату є суттєве потепління зимових місяців, відповідно, і зменшення ризиків вимерзання озимих культур. Зимовий період скоротився майже на місяць, і це створює умови для більш ранньої сівби ярих культур. Період активної вегетації сільськогосподарських культур уже подовжився на 10 днів і більше. Це додаткові можливості для вирощування всіх видів теплолюбних сільськогосподарських культур. Деякі вигоди від потепління, найшвидше, будуть короткочасними і вже за 15–20 років ймовірне суттєве скорочення врожайності більшості сільськогосподарських культур через збільшення частоти й інтенсивності посухи.
Найважливіший чинник для доброго врожаю будь-якої культури в Україні, де досить обмежена кількість опадів, — це достатнє зволоження ґрунту. Дефіцит ґрунтової вологи у вегетаційний період — головна причина зменшення врожайності. Джерело ґрунтової вологи — це опади. Річна кількість опадів — це загальний показник зволоження території. Норма річних опадів в Україні становить приблизно 578 мм. Тоді як показник стійкого землеробства — це гарантовані 700 мм і більше. Отже, для стійкого землеробства Україні бракує 100–150 мм.
Найважливіші опади для всіх культур припадають на квітень-жовтень. Збільшується кількість сильних злив, які часто після тривалих сухих періодів завдають більше шкоди, ніж користі. За період 2010–2020 рр. у зимові місяці кількості опадів зменшилися приблизно на 15%. Влітку кількість опадів зменшилася на 15–25% і стало причиною сильної літньої посухи. Згідно з розрахунками, у XXI ст. на всій території України очікується подальше підвищення температури (+1,2 °С, що вже зафіксовано за 30 років), найбільше у зимовий і літній сезони. До кінця століття підвищення становитиме 2–4 °С. Як змінюватиметься кількість опадів, це невідомо, але значне збільшення їх кількості малоймовірне, і це загрожує посиленням посухи та збільшенням площ земель, схильних до спустелювання.
Важливим у розв’язанні цієї проблеми є адаптація до кліматичних змін, що мають відбуватися разом зі змінами у веденні виробництва, наприклад, фермери можуть перейти на вирощування сільськогосподарських культур із більшою стійкістю до високих температур, пристосувати дати сівби культур, скоригувати час і кількість внесення добрив.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
