На цій фермі «Агробізнес сьогодні» побував віртуально, в рамках вебінару «Успішні історії нішевих культур: баштанні», організатором якого стала громадська організація «Земля Таврії», що розташована в Херсонській області й просуває ідеї Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва, підтримуваного урядом Канади.
Керівник сільськогосподарського ТОВ «Дунайський аграрій» Роман Дяжук із села Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області докладно розповів про своє господарство. Обробляє він 2000 га ґрунтів — тут це суглинки. На 800 га установлено крапельний полив. Вирощують принципово тільки органічне: зернові, олійні, баштанні, овочі-фрукти, лікарські трави. Без пестицидів, міндобрив, хімпрепаратів, без ГМО-продуктів. І також мають органічне тваринництво й птахівництво.
Є все! І тільки найкраще
Ось як керівник господарства описав його профіль. Рік від року співвідношення культур трохи змінюється, але приблизно воно таке. Зернових десь 40% в обороті — це пшениця, ячмінь. Бобові дуже важливо мати в органіці. Раніше їх було 10%, тепер десь 15–20%: в основному кілька сортів сочевиці, також нут і горох. Завдяки бобовим ґрунт насичується корисними мікроелементами. Ще 15% — це соняшник. Під овочами та баштанними 10–20% площ, ріпаком — 10–15, просом — 10–20%. Сіють також сидерати — їх 10%. На думку пана Дяжука, «нині в тренді бобові та високоолеїновий соняшник, тому під ними ми збільшуємо площі. Соняшник у нас теж органічний».
Вирощують у цьому господарстві органічний батат, сливу, гарбуз, персик, нектарин, часник, кольрабі, фенхель, броколі й цвітну капусту. І, нарешті, зовсім небагато землі, всього 5 га, відвели під органічні лікарські трави: лаванду, безсмертник, гісоп, шавлію, м’яту, чебрець, ромашку, полин, деревій, ехінацею.
Кубічний корінь кавуна
«Дунайський аграрій» вирощує баштанні на крапельному поливі. Завдяки яскравому південному сонцю кавуни й дині ростуть солодкими та смачними. Без зрошення було б складно, але село Саф’яни географічно розташоване на 450-й паралелі, як Євпаторія. Тобто набагато південніше, ніж багато регіонів Херсонщини, що славляться баштанними культурами.
Роман Дяжук вирішив ускладнити собі завдання. Почав вирощувати кавуни без кісточок, маленькі єврокавуни й, нарешті — кубічні кавуни, які вирощують у спеціальній пластмасовій багаторазовій формі. Таку без проблем можна замовити виробникам. Але проблема — в праці, яку вкладають у вирощування кубічного кавуна: у процесі росту його потрібно постійно акуратно перевертати — стежити, щоб не пошкодився.
Щоправда, у фермера такого товару поки що небагато — може, кількасот смугастих кубів-кавунів за сезон. Використовують їх як подарункові, щоб привернути увагу громадськості до такої сфери, як органічне баштанництво.
На яку врожайність розраховує фермер щодо цієї культури? «Ми хочемо стабільно збирати 50 т/га органічного кавуна, орієнтуємося на цю цифру. А виходить по-різному: 40 т/га, менше і більше — коли як», — каже пан Роман.
Що таке світовий рівень
Продукція господарства «Дунайський аграрій» має сертифікат «Органік Стандарт» і відповідає європейським нормам виробництва органічної продукції. Але це не все: тут отримали також американські, канадські, швейцарські сертифікати UA-BIO, NOP, BIO SUISSE. І відтак можуть продавати свою продукцію на найбільш платоспроможні ринки світу. Компанія також отримала сертифікат продовольчої безпеки GlobalG.A.P. «Європейські та світові мережі супермаркетів без цього товар у вас не куплять, а через 2–3 роки й наші супермаркети почнуть вимагати у фермерів сертифікат GlobalG.A.P», — уважає пан Дяжук.
Щорічна сертифікація обходиться підприємству в суму близько 80 тис. гривень. Але сенс є: «Дунайський аграрій» експортує зернові, бобові й баштанні, кісточкові, також і батат, або солодку картоплю — нішеву латиноамериканську культуру.
Більшу частину реалізує за кордон баржами. Цьому сприяє зручна логістика: до найближчого порту на Дунаї від їхнього села всього 12 км, й до Одеси не так далеко — 220 км. Продають горох до Швейцарії, пшеницю — у Велику Британію, ріпак — в Австрію, ячмінь — у Німеччину й ін.
Органіка — не вища математика
Органічне виробництво — не такий уже біном Ньютона. Але, як і арифметика, воно потребує уваги до найдрібніших нюансів.
Насамперед господарство уникає багатьох проблем зі шкідниками завдяки сівозміні — ротації рослин на полях. Одеські аграрії-органіки мають продумані плани щорічних посадок. До прикладу, соняшник садять на тому самому місці не раніше ніж на сьомий-восьмий рік. Ґрунт встигає відновитися. «У нас землі багато — кавун, приміром, повертається на колишнє місце не раніше як років через десять, — каже пан Роман. — Є стереотип: мовляв, органіка — це коли ти нічим не удобрив і не обприскали. Але насправді — не так. Ми застосовуємо органічні препарати, і коштують вони теж недешево».
Роман Дяжук зумів достукатися до великих компаній, — таких як «Сингента», — щоб вони постачали йому не протруєне насіння. І, звісно, без ГМО. Для вдобрення органісти Придунав’я роблять вермикомпост, беруть послід від своїх органічних качок і курей, працюють сидератами. Застосовують також торф’яну суміш, яка пройшла сертифікацію в органіці.
Для позбавлення від бур’янів застосовують боронування, ручне й механічне прополювання. Для захисту від шкідників працюють дозволеними в органіці біофунгіцидами й біоінсектицидами. А гербіциди взагалі заборонено у цій технології, як відомо. На запилення рослин залучають мобільні вулики — бджоли додають 5-10% урожайності.
Не їжмо хімію, панове
Ринок органічних харчових продуктів в Україні поки ще не достатньо розвинутий через низький попит, на відміну від країн Європи.
Крім того, в органіці більше ризиків і менша врожайність. Наприклад, пшениці органічної «Дунайській аграрій» збирає 3,5 т/га, традиційні сусіди зазвичай — 5 т/га. Ячменю бере 4 т/га, а сусіди — 6 т/га. Різниця у ціні теж є: органічна продукція десь на 20% вища за звичайну.
Але без знання технології, без маркетингу заходити в органіку марно. «Якщо є бажання займатися органікою — дивіться, що добре росте у вас і що є в сусідів. Шукайте нові позиції, власні ніші, експериментуйте, щоб виділятися серед інших. А в чомусь потрібно постаратися бути першим», — таку пораду дає фермерам Роман Дяжук — гуру органічного землеробства і виробник кубічних кавунів.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
