Так, вимкнення світла взимку — це не жарти. Насамперед через те, що сучасні газові котли майже всі є енергозалежними, бо обладнані автоматикою. За нормальних умов це дає змогу заощаджувати природний газ, але якщо немає світла — то немає і газу, а отже, частина приміщень у господарстві, як правило, це контора і майстерні, лишаються без опалення. Для тваринницького комплексу вимкнення електроенергії може перетворитися на справдешній апокаліпсис: автоматика не працює, як і доїльні апарати, — роби, що хочеш, хоч вручну берися доїти. Це якщо вдасться знайти достатньо робочих рук. Зриваються плани ремонту техніки, зупиняється перероблення продукції, вирубується сигналізація — загалом, нічого хорошого.
Одразу зробимо застереження: говорити про повномасштабне забезпечення господарства електрикою в автономниму режимі навряд чи доводиться, хіба що аграрії згодні вкласти в цю справу кілька сотень тисяч доларів. Але ось підстрахувати ключові напрями можна.
Почнемо з генераторів на рідкому пальному та газі. Це, мабуть, найпростіший і найбільш бюджетний варіант, якщо йдеться про те, щоб протриматися кілька днів. Звичайний бензиновий агрегат на 4,5 КВт обійдеться приблизно в 500–600 у. о. Його потужності вистачить, скажімо, на те, щоб живити газові котли й забезпечити нагальні проблеми контори господарства (заряджати ноутбуки, мобільні телефони тощо).
Дизельний агрегат аналогічної потужності обійдеться у два-три рази дорожче, проте приблизно в стільки ж разів він і надійніший. Генератори такої потужності споживають приблизно 1–1,5 л пального на годину. Однак набагато доцільніше витратити 10–15 тис. у. о. і придбати агрегат, спроможний видавати 30–40 КВт*год, що споживає до 10 л/год. Це дозволить повністю живити офіс, освітлення в господарських будівлях, сигналізацію і дещо лишиться на автоматику. Два-три агрегати такої потужності дозволять спокійно пересидіти період вимкнення електроенергії, якої вистачить із лишком для потреб звичайного господарства.
Проте з такою технікою потрібно вміти поводитися, тому нюанси її експлуатації й обслуговування краще вивчити заздалегідь, виходячи з рекомендацій виробника, а не покладатися на чиєсь: «Зараз розберемося!»
Настільки ж розумним буде забезпечити ключові приміщення в господарстві традиційними твердопаливними котлами, хоча б беушними й малопотужними. Нехай краще температура в приміщенні буде +5 °С, ніж –5! У цьому ключі варто придивитися також і до агрегатів, що починають використовувати в країнах ЄС, в першу чергу, в Німеччині та Скандинавії. Це генератори електроенергії на твердому пальному. Їх особливість полягає в тому, що як пальне для отримання електроенергії використовується не бензин чи дизель, а дрова чи вугілля. Просте тйа досить перспективне рішення.
Набагато перспективніша тема — вітряні електростанції, які вже давно вийшли з розряду екзотики. Їх пропонують десятки виробників, зокрема й на території СНД. Агрегат потужністю 3 кВт год обійдеться приблизно в 5–7 тис. у. о. Кардинально вирішити питання можна, встановивши вітроелектростанцію з номінальною потужністю 100 КВт, за яку доведеться сплатити майже 200 тис. у. о. Однак і тут є нюанси.
По-перше, показник номінальної потужності в реальності потрібно принаймні розділити на 2, а то й на 3: вітер, то він є, то його немає… З іншого боку, якщо у вашому регіоні стоїть переважно постійна вітряна погода, то вітроагрегат здатний видавати електроенергію навіть більше від номіналу. Техніка це надійна — за умови проходження сервісного огляду з періодичністю раз на рік, вітряк здатний безперебійно пропрацювати не менше як 20 років. Окупність же тут поняття відносне. Зазвичай продавці називають строк у 7 років, але реально з урахуванням недопущення проблемних ситуацій із вимкненням світла виграш може бути набагато відчутнішим.
Ну, і про створення великих сонячних електростанцій в аграрних господарствах можна вже писати товсті томи. Фермери ставлять їх заради стабільного гарантованого заробітку, однак їх же можна в крайньому разі використовувати як резервне джерело енергії. Розрахунки інвестицій тут зовсім інакші, й стартують вони із 200–300 тис. євро.
Лише побіжно згадаємо біогаз як перспективне джерело отримання електроенергії на тваринницьких комплексах. Причин тому кілька, і головна з них — висока вартість обладнання, строк окупності якого поки що не дозволяє говорити про рентабельність. Ми можемо скільки завгодно захоплюватися європейськими й американськими фермерами, що активно використовують біогаз, але пам’ятати, що переважна більшість подібних проєктів профінансовано за дармові гроші — держави і різних фондів. У наших реаліях лишається поки що придивлятися до безумовно перспективної технології. Але знову ж таки, це більше не про резервне живлення, а про заробіток додаткових коштів і серйозні фінансові вкладення.
Тому, якщо говорити про реальні кроки для забезпечення під страховки господарства від тривалих вимкнень світла, слід подбати про такі кроки.
Почнімо з найголовнішого — обов’язково придбайте для господарства генератор або кілька, здатні сукупно видавати хоча б 10–12 КВт*год. Вони стануть в пригоді не лише в період вимкнення світла, а й для таких цілей, як забезпечити харчування польового табору механізаторів або проведення ремонтних робіт далеко від бригади. Це значно простіше, ніж вирішувати в розпал хуртовини, що робити й куди бігти.
Установіть твердопаливні котли в ключових приміщеннях: контора, майстерня, кімната для охорони. Це дозволить забезпечити нормальну діяльність господарства до налагодження ситуації.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
