За весь час існування біогазової енергетики в Україні побудовано 22 біогазових комплекси. З огляду на тренди у цій сфері, можна прогнозувати: виробничі потужності біогазових установок, напевно, в найближчі роки зростуть. Однак їх окупність все ще велика — близько 10 років. Існуючий тариф не дає можливості сільськогосподарським підприємствам активніше будувати біогазові заводи, що забезпечують достатній прибуток. Проте підвищити ефективність біогазової промисловості може, зокрема, використання дігестату.
Що ж таке дігестат? Це — залишок виробництва біогазу з органічної маси. Біогаз утворюється в результаті метанового бродіння органічних речовин. Але газ — це лише 10% від загальної біомаси, з якої він виробляється. А з решти 90% біомаси виходить той самий дігестат. Він містить такі компоненти: азот — 2,3–4,2 кг/т, фосфор — 0,2–1,5 кг/т, калій — 1,3–5,2 кг/т. Ця субстанція близька за хімічним складом до компосту, отже, може застосовуватися як додаткове добриво для підвищення родючості ґрунтів.
Дігестат буває рідким і твердим. Рідкий реалізувати на ринку складно. Або його зливають кудись «на сторону», або вносять у ґрунт бездумно, без розрахунків. Рідка фракція потребує видалення зайвої води, наприклад, шляхом мембранної фільтрації.
А от його тверду фракцію можна використовувати як добавку до того ж компосту. Дігестат може бути висушений, гранульований. Також його зручно поєднувати з іншими відходами або органічними продуктами, як, наприклад, деревними стружками, тирсою.
При цьому, звісно ж, потрібно враховувати європейські критерії екологічної безпеки. Вони засновані на аналізі ризику забруднення відходів виробництва металевими мікроелементами, радіонуклідами або органічними забруднювачами. При бродінні біомаси частина патогенної флори знищується, але для того, щоб зробити дігестат органічним добривом, ще потрібно попрацювати. Якісний же дігестат покращує урожай у сільському господарстві, надаючи додаткові поживні речовини й допомагаючи підтримувати необхідне зволоження ґрунту. Якщо мінеральні добрива засвоюються лише на 35–50%, то біодобрива — практично на 99%. І аграрії зараз дедалі більше почали цінувати дігестат саме як альтернативне добриво.
Наприклад, Іван Тракслер, директор підприємства «Еко Енерджі», що входить в агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт», керує заводом, що виробляє біогаз на посліді Вінницької птахофабрики. «Ми маємо 300 т органічних відходів на добу. Це — цінні добрива, що використовуються на наших полях. У тому районі наша компанія обробляє близько 10 тис. га», — розповідає він.
За умов правильного менеджменту живлення, дігестат може виступити як драйвер ринку органічних добрив. На усіх біогазових установках «Миронівського хлібопродукту» за рік утворюється 100 000 т дігестату. Для самого холдингу це забагато. У них, напевно, немає стільки землі в обробітку, щоб її удобрити за допомогою такої кількості відходів.
Але якби ринок вторинної органіки існував, як в ЄС, тоді можна було б отримати з цього додатковий прибуток. Звісно, дігестат монетизувати не просто, як і будь-які відходи. Але перетворити його на гроші — можливо. Це демонструє і досвід сусідніх європейських країн, і практика передових господарств України.
Теплова енергія — ще один побічний продукт діяльності біогазових станцій, який у нас практично не використовується. Невелика частина тепла йде на опалення виробничих приміщень і на підігрів теплиць, а здебільшого ми гріємо небеса. Але побічне тепло можна використовувати для гранулювання того ж дігестату.
Таким чином, використання дігестату сприяє переробці біомаси та поверненню в ґрунт органічної речовини, що є найважливішим у циркулярній самовідновлюваній економіці, а також сприяє підвищенню економічної ефективності біогазових заводів.
Коментар
Юрій ЕПШТЕЙН, директор ТОВ «Аккорд» (Харків)
— Головна мета біогазових проектів — допомогти сільськогосподарським підприємствам стати економічно й екологічно більш стійкими. Серед активних учасників ринку — цукрові заводи. У них достатньо безкоштовної сировини (бурякового жому), щоб термін окупності біогазових заводів не перевищував 4–6 років. Але, говорячи про економічну доцільність, зазвичай при розрахунку проекту розраховують прибуток від електроенергії за рахунок «зеленого тарифу». А є ж іще й дігестат — відходи виробництва біогазу. У ньому приховано додатковий дохід. Дігестат використовують на полях. Щоправда, наші аграрії не підраховують конкретну користь від нього. Виробники біогазу теж не аналізують ретельно, який склад речовин залишається в дігестаті? У Європі ж ретельно калькулюють, скільки потрібно вносити дігестату і в які терміни.
Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
