Україна має багатий досвід використання сільгоспавіації. До 1991 року авіацією оброблялося до 7 млн гектарів сільгоспугідь. На сьогодні авіація сільськогосподарського призначення відіграє дуже важливу роль у сільгоспвиробництві США, Канади, Бразилії, Аргентини й інших країнах. В Україні цей напрям за останні 30 років занепав, агровиробники не розвивали та втратили технологію застосування літаків у вирощуванні культур й обробці ними полів.
Без сільгоспавіації неможливо надалі підвищити врожайність і зменшити витрати на вирощування культур з відповідною якістю кінцевого продукту відповідно до міжнародних стандартів. Це пов’язано з тим, що тільки сільгоспавіація може швидко реагувати на певні проблеми під час вирощування сільськогосподарських культур, а також показувати високу продуктивність проти наземних видів транспорту й демонструвати неабияку ефективність.
Літак має логістичні переваги перед наземною технікою. Наприклад, унесення ґрунтового гербіциду після сівби соняшнику важливо провести протягом 1–3 днів до появи сходів культури. Висока вологість ґрунту на полі не заважає застосовувати літаки для внесення ґрунтового гербіциду, на відміну від самохідних обприскувачів, які через перезволожений ґрунт не зможуть заїхати в поле протягом кількох днів, або, коли тривалий час дощить, — то протягом тижня і більше.
Організація процесу
На внесення ґрунтових гербіцидів на площі 3 тис. гектарів потрібно два самохідних обприскувачі з продуктивністю 200 га на один обприскувач за зміну 8 год. На внесення двома обприскувачами ґрунтового гербіциду на площі 3 тис. гектарів потрібно вісім днів. Для обслуговування двох самохідних обприскувачів потрібно два водії, чотири трактори з чотирма водіями й бочками для підвезення води чи робочого розчину, два заправники, два охоронці зі служби безпеки, один агроном для дотримання технології. Загалом для внесення ґрунтового гербіциду на 3 тис. гектарів потрібно мінімум 11 працівників.
Для внесення ґрунтового гербіциду літаком потрібно, відповідно, один пілот, один заправник, один агроном, один охоронець зі служби безпеки. Усього — чотири співробітники. У разі внесення гербіциду літаком робочий вузол встановлюють безпосередньо на злітно-посадковій смузі. Продуктивність літака — 300 га/год за виливу робочого розчину 50 л/га. Виходить 1200 га за зміну 4 год (300 га × 4 год = 1200 га). Потрібно три дні для внесення ґрунтового гербіциду на площі 3000 га. До того ж опади не заважають внесенню препарату літаком. Таким чином, можна не зупиняти сівбу, коли утворився розрив між сівбою і внесенням літаком ґрунтового гербіциду, на відміну від унесення самохідним обприскувачем.
У вирощуванні соняшнику мінімум вісім обробок замість самохідного обприскувача можна замінити й провести літаком: 1 — ґрунтовий гербіцид, 2 — страховий гербіцид, 3 — перша фунгіцидна обробка (10–12 листків), 4 — друга фунгіцидна обробка (фаза 51–55), 5 — третя фунгіцидна обробка (фаза цвітіння 60–69), 6 — листкове підживлення 30%-м розчином карбаміду (з 4-ї до 8-ї год ранку під час роси), 7 — обробка інсектицидами в кінці цвітіння від шкідників, 8 — десикація посівів, яку проблематично виконувати наземною технікою.
Одна з головних переваг літака у виконанні всіх операцій — це вчасне внесення препаратів у правильні агротехнічні строки, що не можна зробити вчасно самохідними обприскувачами. Через це втрачається мінімум 25% урожаю культури.
Покупку літака і його використання можна окупити за три роки тільки завдяки відсутності технологічних колій, не беручи до уваги інші моменти, такі як шкода від невчасного внесення препаратів, через що втрачається мінімум 25% урожаю культури.
Переваги авіації
Авіаційний спосіб унесення хімікатів із технічної, господарської та економічної ефективності не поступається наземному, а за такими показниками, як продуктивність праці, можливість обробки на вологому ґрунті без ущільнення і руйнування її структури й пошкодження рослин, значно перевершує його.
Застосування авіаційних технологій має певні переваги перед наземними:
1) висока продуктивність (один літак здатен замінити 7–8 наземних обприскувачів; денне напрацювання одним літаком становить 1500–3000 га),
2) дрібнокрапельне розпилення препарату дозволяє знизити його дозу витрати на 20–70%,
3) можливість за висоти польоту 1,5–5 м проводити агротехнологічні заходи в біологічно сприятливі терміни й дотримуватися оптимальних строків підживлення в складних метеорологічних умовах,
4) унеможливлення ущільнення ґрунту й пошкодження 5–10% посівів колесами наземних обприскувачів,
5) один літак може закрити всі проблеми з обробки полів розміром 10–15 тис. гектарів.
Самохідні обприскувачі не завжди встигають обробити в необхідні агротехнічні терміни. Несвоєчасне проведення робіт із захисту рослин може призвести до недобору значної частини врожаю та зниження прибутку господарства. Втрати врожаю від не вчасно проведеної обробки посівів від бур’янів, хвороб, шкідників можуть становити від 20 до 60%. Завдяки високій продуктивності, обробка посівів літаками дозволяє в стислі агротехнічні терміни контролювати чисельність шкідників на культурах, запобігати появі хвороб, боротися з бур’янами, коли наземна техніка не може ввійти в поле через високу вологість ґрунту, підвищувати якість урожаю за допомогою пізніх підживлень, не ушкоджуючи рослини. Крім того, авіація є незамінною в боротьбі з особливо небезпечними шкідниками — сараною та луговим метеликом, а також на десикації високостеблових рослин, наприклад, соняшнику, кукурудзи. Застосування авіаоброблень посівів підвищить на новий рівень технології вирощування культур, а також урожайність на 20–30% і рентабельність виробництва.
Перевага сільгоспавіації перед наземними способами обробки полягають у високій продуктивності агрегатів, можливості проведення технологічних процесів у біологічно-сприятливі агротерміни, відсутність механічних пошкоджень культурних рослин, відсутність ущільнення ґрунту колесами тракторів й обприскувачів. Якість урожаю напряму залежить від правильного догляду за посівами й рослинами. Внесення мінеральних добрив, своєчасна профілактика і захист від бур’янів, хвороб і шкідників — запорука доброго врожаю. Основні види авіаційно-хімічних робіт: унесення мінеральних добрив; обприскування сільськогосподарських культур проти шкідників; боротьба з бур’янами; десикація культур; унесення трихограми. Боротьба зі шкідниками та хворобами рослин відбувається розбризкуванням або розпилюванням пестицидів чи отруєної приманки паралельними смугами з висоти 1–5 м.
Що використовувати для обробки
Обприскування проводять тими самими пестицидами, що й за наземних обробок, але більш концентрованими. Норми витрати робочої рідини — до 50 л/га. Застосовується також дрібнокрапельне обприскування, що забезпечує високу ефективність за малих норм витрати рідини (10–25 л/га), що підвищує продуктивність праці й знижує собівартість робіт. Насадження на схилах гір обробляють літаками, особливості аеродинаміки яких дозволяють вести роботу на малій швидкості польоту і наносити пестициди на нижній бік листків і в нижній ярус крон дерев. Обприскування проводять зазвичай вранці й увечері. Ефективне внесення гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, мікродобрив малими виливами робочого розчину (10–50 л/га) літаками в ранці за наявності роси з 4-ї до 8-ї години ранку. Отруєні приманки вносять і вдень.
Для контролю бур’янів посіви зернових злакових культур, кукурудзи, проса, льону й ін. обприскують водними розчинами або емульсіями гербіцидів із висоти 5–6 м навесні в терміни, встановлені агроправилами. Норма витрати гербіцидів 0,3–1,2 кг діючої речовини на 1 га; витрата рідини для злакових культур і кукурудзи — 25–50 л/га.
Мінеральні добрива вносять головним чином разом із підживленням у період вегетації рослин, коли застосовувати наземні машини неможливо через перезволоження ґрунту після опадів або є небезпека пошкодження рослин колесами машин. Рівномірне розсівання гранульованих і порошкоподібних мінеральних добрив забезпечує високу ефективність підживлення, а велика продуктивність літаків дозволяє проводити її в найкращі агротехнічні терміни. Порошкоподібні добрива вносять з висоти 10–20 м, гранульовані — 40 м. Для видалення листя (дефоліація) посіви культур обпилюють або обприскують перед механізованим збиранням дефоліантами, які пришвидшують утворення видільного шару на черешках й опадання листя.
Застосування самохідних обприскувачів для обробки полів є більш звичним і доступнішим, але має низку недоліків: 1 — під технічними шляхами тракторів щороку гине частка врожаю (6–10%), 2 — невисока швидкість роботи (100–200 га за 8 год, літак — 1500–3000 га за 6 год) (Тобто літак мінімум у 15 разів швидше виконує роботу й може замінити мінімум 8 самохідних обприскувачів. Розгорнути наземне обприскування швидко плюс накрити велику площу за короткий час — неможливо.), 3 — для обприскування схилів або важкодоступних місць наземне обприскування не придатне взагалі.
Застосування самохідних обприскувачів на внесенні інсектицидів на кукурудзі від стеблового метелика, фунгіцидів, інсектицидів і десикантів на соняшнику, ріпаку й інших високорослих культурах малоефективне через витоптування колесами значної кількості рослин (5–10%, або, наприклад, 0,5 т/га зерна кукурудзи), що дорівнює або перевищує той поріг, що може завдати шкоди сам шкідник.
Сергій ХАБЛАК, д-р біол. наук, агроном
Інститут харчової біотехнології та геноміки
