Олександр Волохович
? Пане Олександре, коли вирішили займатися розведенням равликів?
– Агробізнесом раніше не займався, бо за фахом енергетик. Розведення равликів – це як друга справа у моєму житті. Ключовим моментом був візит до товариша, який мене пригостив равликами. Їх тоді ще ніде не було у вільному продажі. Почав дізнаватися про цей продукт, в яких країнах розвинута культура його споживання. Тоді було зрозуміло і зараз підтвердилося, що українці, напевно не будуть схильні до цього продукту за ментальними чи культурно-споживчими вподобаннями.
В 2017 році почав цікавитися цим питанням і визначився, що буду займатися равликами як додатковою справою. Зібрав інформацію та дізнався, в яких країнах продукт популярний. Мені достатньо було Іспанії, адже це доволі проста країна в комунікації. На початку 2018 року вже зареєстрував фермерське господарство «Агроравлик». А ще поставив собі завдання: через 5 років зробити прибутковий бізнес повного циклу. В ці плани входив пошук клієнтів, організація документів, тому що їх не існувало на той момент.
__________________________
Равлик може продаватися клієнтам ЄС як тваринного походження, тобто для розведення, або харчового призначення, і тому вимоги до нього як до харчового продукту
__________________________
У 2018 році на фермерського равлика не було ветеринарного сертифіката, згідно із яким можна було експортувати його до Євросоюзу. Ми зверталися в районну Держпродспоживслужбу, в обласну та в Головне управління, і спільно із чиновниками розробляли план експорту з України. У Держпродспоживслужбі спочатку сказали, що за їхньою інформацією офіційно фермерського равлика харчового призначення ще не було експортовано. Тоді був такий цікавий період, коли Україна змінювала ринок з російського на європейський, а саме вимоги до харчових продукті. Були такі побудовані графіки переходу до вимог Євросоюзі: спочатку найбільші підприємства, далі середні, і потім малі. Тому відразу ми вибудовували бізнес відповідно до вимог Євросоюзу щодо харчових продуктів.
Так от, різниця полягала в тому, що равлик може продаватися клієнтам ЄС як тваринного походження, тобто для розведення, або харчового призначення, і тому вимоги до нього як до харчового продукту. Хоча він експортується в стані анабіозу по класифікатору: равлик живий охолоджений в стані анабіозу. Отож, вимоги як до повноцінного харчового продукту, хоча і дещо спрощені.
? Як все розпочинали? Вже мали земельну ділянку чи взяли в оренду? Перше поголів’я равликів вдалося зібрати ще в 2018 році?
– Мої батьки проживають в селі Обухівського району за 35 км від столиці. Вони володіли земельними ділянками невеликого розміру десь 50 соток. Тому ми спробували вирощувати равликів на них. Так як це наша власність, то отримали дозвіл на будівництво фермерського господарства, зареєстрували його, отримали експлуатаційний дозвіл і почали діяльність на невеликій частині, яка залишилася. І потім розширялися, в залежності від розвитку нашого господарства.
Ми вибрали ту ділянку для розведення равликів, сусідні ділянки в якої не були привабливі для великих фермерів. Тобто це така рельєфна місцевість. Вона для равликів підходить, але не дуже приваблива для великих фермерів, які могли нам створити незручності. На сьогоднішній день ми розширилися до 2 га в місці реєстрації фермерського господарства. А також є орендовані ділянки ще на 2 га в іншому місці. Всього зараз наше фермерське господарство становить 4 га. Ми вивчали цю діяльність протягом 2017 року. Потім в кінці року отримали реєстрацію. І почали діяльність вже в 2018 році, тобто саме цей перший сезон і розпочали.
? Які були перші враження від нової діяльності? Можливо зіштовхнулися із якимись труднощами?
– Ми були готові до того, що необхідно зрозуміти і руками і відчуттями цю діяльність, бо ми були одні із перших в Україні. Вже були звісно ферми із вирощування равликів на той момент. Але ми не знайшли таких, які були б на необхідному нам рівні знань. Тому пошукали по Україні, а потім звернулися в Торгово-промислову палату України із таким запитом: що нам необхідне джерело інформації з вирощування равликів.
Тоді була така програма, яка називалася «Служба старших експертів». Це фахівці різних галузей в Євросоюзі, які досягли пенсійного віку, але ще мають бажання працювати і передавати свій досвід. За нашим запитом знайшовся колишній викладач в Інституті равликівництва Франції – це Жан Клод Боне. Він продовж 25 років займався вивченням вирощування равликів. Останні 10 років практикував на фермах. Ми потрапили із запитом прямо в яблучко і запросили його в Україну. Він нам роз’яснив, що правильно і що не так ми робимо. Адже відсутні джерела інформації були. Тому що ця діяльність в Україні не проводилася раніше і не вивчалася. Крім тих равликів, які в природі живуть, тобто виноградні равлики.
А про фермерського равлика не знали, бо не існувало раніше ферм. Натомість європейські ферми розташовані в іншій кліматичній зоні. Професор передавав досвід з урахуванням нашого клімату. Знаходили разом за допомогою спроб більш ефективні технології вирощування – це стосується і клімату, і часу заселення, і годування, і поливу.
? Ви його до себе запросили, чи до нього на лекції приїжджали. Як це було?
– Програма передбачала запрошення в Україну мінімум на 2 тижня. Ми зробили такий цікавий крок, а саме зібрали людей, які планували теж організувати ферму, або існуючих вже фермерів на початковій стадії. Разом організували такий курс лекцій. Протягом 2 тижнів спільно з іншими фермерами навчалися і задавали питання, вели запис цього курсу. Це був 2019 рік. Перед тим самостійно отримали перший врожай.
До слова, ми також відвідували інші країни, в яких фермерська діяльність щодо вирощування равликів – це таке популярне явище. Були в Італії, Іспанії, вивчали фермерську діяльність в їхньому кліматі. Перший врожай в 2018 році на своїй фермі отримали, враховуючи цей досвід. За це отримали нагороду від професора. Маємо медаль і сертифікат, який підтверджує відповідність якості вирощеного равлика Французькій федерації равлиководів. Тобто ми досягли гарного результату!
? Де ви купували першого маленького равлика?
– Це ферма «Равлик 2016» на Полтавщині. Керівник Сергій Данилейко завіз з Польщі равликів, яких сертифікував як харчовий продукт. І ми в нього купували вже сертифікований материнський равлик, який потім сертифікували в районній Держпродспоживслужбі. За європейськими стандартами має бути походження джерела материнського равлика.
? У вас органічний продукт?
– Таке питання неоднозначне, тому що в Україні відсутні організації, які надають статут равликовим фермам, якщо вони навіть органічні. Ми використовуємо лише органічні засоби для вирощування равлика з кількох простих причин. По-перше, ми не обробляємо ділянки гербіцидами, бо консультуємося із нашим ветеринарним районним лікарем. Ми розуміли вимоги Євросоюзу до третіх країн на той момент, коли починали діяльність. Тому побоювалися, що в нашому равликові знайдуть якісь завищені шкідливі речовини. На кордоні при експорті беруть зразки і вони перевіряються ретельно. І ветеринар просто попередив, що для харчового продукту це просто неприйнятно. Тому ми використовуємо на своїх ділянках виключно механічні засоби боротьби з бур’янами.
? Розкажіть про перші фінанси, які вкладали у розвиток справи. Це кредит чи на власні заощадження розраховували? І від якої суми стартували, якщо не секрет? Скільки потрібно, щоб розпочати виробництво харчового равлика?
– В мене особисто був існуючий бізнес. Це системи електрифікації будівель і будівництво сонячних електростанцій. Були власні збереження. І чому я зараз говорю ми, бо так склалося, що в 2018 році, коли у нас був позитивний результат, і в 2019 році ми вдосконалили, але почалася пандемія. Не було куди цей продукт експортувати. В Іспанії дотримувалися обмежень. Власне ресторани та заклади харчування були зачинені. Цей продукт має особливість делікатесу і він був обмежений в кількості споживання. Нам цікаві запроси рефрижератора – це 19 тонн. Тоді покриваються витрати на логістику і це вигідно. А коли замовлення в 1 тонну, то її дорожче експортувати, ніж вона коштує.
Кілька років ми просто переживали цей непростий період. А потім через групу у вайбері я познайомився з іншим фермером – це Володимир Обуховець. Ми спрацювалися як інтегровані партнери, тобто наші ферми об’єдналися. Разом продовжили вдосконалювати напрацювання. Пережили важкі часи і після пандемії в 2022 році вдалося досить непогано експортувати. Змогли виростити майже 100 тонн. Вдалося експортувати 97 тонн. Якусь кількість ми залишили для материнського равлика. Іншу частку – в Україні продали.
? Як саме продаєте в середині країни, в яких магазинах?
– Коли переживали брак експорту, то продукт був з надлишком, то ми спробували виготовляти готовий продукт із равликів. Він продається і в Сільпо, та в інших магазина із зірочкою. А так переважно через власний інтернет-магазин, і через невеликі мережі, ресторани. Часто саме французькі, іспанські звертаються.
? У вас і зелений туризм розвивається? І ресторанчик відкрили відразу в господарстві?
– Так, це ми організовували у той період, коли пандемія не давала можливість експортувати, то ми трансформувалися, аби вижити. Але коли відновився експорт, то це вже стало недоцільно. Багато бажаючих ще телефонують відвідати равликову ферму, але ми збільшилися та використали приміщення ресторану, просто змінили його призначенні і ферма стала знову закритого типу.
? І все ж таки, від якої суми приблизно стартували?
– Знаєте, це таке складне питання. Не тому, що важко сказати. У нас був прорахований бюджет фермерського господарства на той момент. Були плани розроблені на збереження і на поетапне фінансування. Ми сподівалися, що після реєстрації ФГ ми зможемо отримати кредит. Можна сказати, що ми стартували із 2 млн. гривень. І ще близько 4 млн. гривень на 3 роки були розписані, тобто на що вони будуть витрачатися.
Ми ще зверталися до Фонду підтримки фермерських господарств та отримали безвідсотковий кредит на 5 років. Це 400 тис. гривень як додаткові засоби, які трохи нам допомогли розширюватися. Але в часи пандемії всі плани поламалися і відповідно вже нічого не було послідовним. Вже як пішло, так і пішло. Ми не змогли показати оберти коштів на господарствах у зв’язку із пандемією. Тому банки відмовляли у кредитних засобах. Тому своїми силами витягували.
? У 2021 році трохи заробили, або принаймні в нуль вдалося вийти?
– Ні, не вийшли. Це все відносно. Організація фермерського господарства в нашому розумінні на той момент дуже відрізнялася від тих потреб і кількості приміщень, коли це вже свідомо почали займатися. Віддавали позики фізичним особам, гасили кредитні зобов’язання. Просто наша робота ще не була рентабельною, ми витрачали більше, ніж мали витрачати. Просто – це була нова справа. Ми просто не могли все прорахувати. Питання, з якими зіштовхнулися, вони не залежали від нас. Натомість залежали від погоди, від кількості опадів, ще від інших факторів, про які ми просто не могли знати, поки не зіштовхнулися. Тому виходили в мінус. І зараз напевне в нуль ми виходимо. Сподіваємося вже в цьому році вийти у нормальний плюс. Період пандемії – це 3 роки, і вони знищили всі розрахунки та плани на фінансування.
? Повномасштабне вторгнення росії, тобто ці події вплинули на ваше господарство?
– Так, звісно. Всі працівники, 95% – роз’їхалися, хто куди. Тому ми просто не могли запуститися в 2022 році на 100% своїх можливостей. Натомість запустилися лише на 25% тими силами, які у нас залишилися. І вже відновлювали все в 2023 році. Щоправда, дещо наростили реалізацію в Україні. Але це зовсім не та кількість продукції, яка експортується до інших країн – Іспанії, Греції.
? Ці країни ще не покривають свій попит, то є можливості туди саме експортувати? Яка там проблема, клімат не сприяє?
– Ні, вони зовсім його не покривають, хіба що на 5-8%. Власне у них немає економічної складової. Їм простіше купити равликів, ніж вирощувати їх в Іспанії. Є ще кілька таких факторів. По-перше, це сезонність. Равлики вирощуються один раз на рік – і сезон триває 3 місяці. В Іспанії він займає квітень-травень-червень приблизно. А Україна вирощує його: стартує в травні, а далі літні місяці, і у вересні – збирає. Тобто вже не збігається сезон. А Марокко – країна, як займає 80% експорту до Іспанії, вона взагалі вирощує в взимку, коли ніхто більше не експортує. Саме тому для Іспанії зручно експортувати равликів.
__________________________
У равликовому бізнесі передбачена сезонність для робітників і її треба чітко розписувати
__________________________
? Скільки у вас на фермі співробітників? Це місцеві мешканці, чи запрошуєте спеціальних людей з певними знаннями?
– У цьому бізнесі передбачена сезонність для робітників і її треба чітко розписувати. У нас 4 га, то в період репродукції не менше 10 чоловік має бути. А коли сезон заселення на зовнішні ділянки та годування, то 3-4 особи цілком достатньо. Коли сезон збору равликів, то там теж треба як мінімум 10 чоловік. У нашому випадку і сім’я підключається, адже ми в якійсь мірі сімейне фермерське господарство. Ми ще не досягли того етапу, аби утримувати стабільну кількість працівників протягом всього року. Ми хочемо цього досягти, тому що так простіше. Зараз хочемо розширити виробництво готової продукції та розробляємо виготовлення ковбасок із равликів. Робимо це спільно із Інститутом харчової промисловості. Вони для нас розробляють рецепти і технології приготування цих ковбасок із равликів. Можливо, коли все вдасться, буде можливість задіювати працівників на виробництві стабільно впродовж року.
? В цьому році вже почався сезон? Висадили маленьких равликів на ділянки?
– Так, якраз у нас початок сезону. Ще в процесі: частину вже виселили, а ще частину заселяємо. Орієнтуємося по середній температурі доби. Вона має бути не менше 10°C середня. Спочатку відбувається посів рослин, яких їдять равлики, а потім вже заселяємо їх. Як правило, це десь кінець квітня початок травня.
? А щодо завершення сезону, то равликів треба у вересні зібрати впродовж двох тижнів, щоб вони не переросли?
– Дивлячись, яка ферма за масштабами. Пропускна спроможність такої ферми як у нас просто фізично не дає зібрати за 2 тижні. Просто це неможливо. Є поступова підготовка равликів у введення в анабіоз. Тому ми підготовлюємо ділянки, для прикладу 4 га поділені на 4 частини. На один гектар ми запускаємо в кінці квітня, на другий – в середині травня, далі – кінець травня, і на початку червня. І такими ж етапами проводимо частково збір. І так рухаємося до завершення сезону.
? Чим годуєте равликів?
– Взагалі рослини більше працюють як мікроклімат, так як равлики вологолюбні і на сонці зовсім не їхнє середовище. В рослинах вони почуваються краще і природніше. А раціон у них комбікорм. Тому що в природі на м² такої кількості равликів не буває. Там вони знаходять такі речовини як кальцій, фтор, фосфор із мурах, жуків, метеликів. А в нашому випадку – це комбікорм, вітамінні комплекси, премікси, де міститься потрібна кількість поживних речовини.
? А де купуєте їх, в українських виробників чи із-за кордону експортуєте?
– Ми виготовляємо самостійно корм, а коли не встигаємо, то купуємо в наших партнерів – компанії Укрзооветпромпостач. Вони виготовляють як вітамінні комплекси, так і готові комбікорми. Туди входить протеїн в першу чергу на базі соєвого шроту, кукурудза, кальцій для тварин і вітамінний комплекс. Це основні інгредієнти корму для равликів.
? Маєте систему зрошення у господарстві?
– Системи зрошення обов’язкові, але вони мають свої особливості. Має бути розрахована кількість води, її фракція у краплі, в певний період має бути затінено. Багато різних вимог, які необхідно виконувати, в тому числі і системи поливу.
? Культура споживання равликів в Україні не дуже розвинута. А на скільки корисний саме цей продукт. І як краще споживати?
– Равлик надзвичайно корисний продукт. Він унікальний для певних категорій людей. Наприклад, для спортсменів або людей, які дотримуються дієтичного харчування. Там високий вміст білка – близького 18%. Це навіть більше, ніж в курячому яйці. При високій поживності продукт низькокалорійний. Там лише 55 ккал. Ним можна добряче наїстися і не отримати багато калорій. Там є Омега-з, Омега-6. Також виводить холестерин із організму. Більше про це знають дієтологи. Це не зовсім наша тема, тому глибоко її не вивчали. Равлик дуже ситний продукт. Його можна звісно споживати кожен день. Але багато їсти не варто, бо це білкова маса і можна отримати такий протеїновий удар. Дорослій людині 10 равликів у день – це більш, ніж достатньо для того, аби за один раз дуже добре поїсти. На мою думку, краще його вживати кілька разів на тиждень. Це не страва на кожен день.
? І на завершення розмови, якщо починати цю справу без достатньої поінформованості, то можна вийти в суттєвий мінус? Які можете зробити висновки щодо розведення равликів?
– Скажу, що в цьому немає нічого нового. Будь-яка справа як бізнес вимагає відповідальності і підготовки. Якби все так просто було, то напевне за кожним парканом равлика вирощували. Мені знайомі люди, які потрапляли у програші в цій діяльності. Та можу на 100% сказати, що жодна людина не була готова до цього. Бізнес прибутковий буде, якщо ти готовий до викликів. По-перше, треба розуміти, що не всі равлики можна реалізовувати. Є перший сорт равликів, але є й другий – це деформовані, пошкоджені равлики. Обізнаність фермера дозволяє визначати кількість першої та другої категорії продукту. Равликова справа не відрізняється від інших. Як займаєшся, то такий буде і результат.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
