З цією комахою треба боротися хімічними та біологічними інсектицидами ще на етапі личинки. Коли ж вона вже полетіла, то шкоди завдасть набагато більше. Щоправда сарана популярна у ланцюгах живлення – її поїдають як птахи, так і звірі. Саме тому чисельність цієї комахи найкраще регулювати превентивними заходами.
Так вважає кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин Державного біотехнологічного університету ім. Б. Литвинова Ірина Леженіна.
Ірина Леженіна
? Які дійсні причини появи сарани у південних областях?
– У світі є кілька видів сарани, які під час спалахів масового розмноження утворюють стадну форму, яка здатна до великих перельотів (наприклад, сарана пустельна, або шистоцерка, африканська мігруюча, перелітна австралійська та азіатська). В Україні мешкає саме азіатська або перелітна сарана, яка зараз всюди поширились по території країни.
До речі, попросила своїх колег із Запорізької та Одеської областей зробити фото. І, дійсно, прислали саме Locusta migratoria – сарана перелітна. Зазвичай про неї не часто чуємо, бо переважно вона живе у поодинокій формі десь на узбіччях доріг, на луках, особливо полюбляє, до речі, такі вологі місця з очеретом. Але у деяких видів комах, які живляться рослинною їжею, характерні періодичні спалахи масової чисельності.
І сарана – не виняток. Її досліджували вчені вже багато років. В Україні отакі спалахи масового розмноження перелітної сарани траплялися завжди. Фіксувати випадки почали ще у 18-му столітті (з 1708-1712 рр. було нашестя, потім 1719-1720 рр., 1726-1732 рр. і т. і.) – відтоді збереглися записи. Така ж ситуація повторювалася в 19-му і в 20-му століттях.
______________________
Звичайна сарана, яка всюди живе в Україні, здатна давати спалахи масового розмноження
______________________
? Чому саме цьогоріч відбулося нашестя?
– У природних умовах саранові, які не перевищують пороги шкідливості, навіть корисні комахи. Вони входять в ланцюги живлення, їх полюбляють птахи та тварини. Масові розмноження сарани циклічні, проміжки між ними можуть становити 3, 4, 6-7, 8, 9, 11-13 і навіть 100 та 200 років, тобто ніякої чіткої періодичності немає. Існує дуже багато різних теорій з цього приводу. В тому числі це корелює і з підвищенням сонячної активності.
Locusta migratoria – Сарана перелітна, стадна форма Одеська область
На дану тему можна дуже багато розмовляти. Є прихильники так званої кліматичної теорії, тобто передує масовій чисельності кілька посушливих і дуже спекотних років. І такі спалахи відомі для дуже багатьох видів, які вважаються шкідниками сільського господарства. Це і луговий метелик, і совка озима й інші. До речі, така особливість давати масові розмноження, переходити до стадної форми, записана в їх генетичному коді.
Тут можна багато розмірковувати, що дає поштовх для реалізації цього спалаху. І коли він настає, комахи починають утворювати величезні куліги – зграї личинок, які ще не окрилені. У цей період вони багато їдять, у них виростають крила і починають мандрувати у пошуках їжі. Під час перельотів, коли сарана падає на якусь ділянку з однорічною рослинністю, то з'їдає усе повністю. Основний сенс масових спалахів сарани – це пошук нових територій, можливо, найбільш сприятливих.
? Як сарана розмножується, тобто відкладає яйця на рослини чи в ґрунт? Який інкубаційний період?
– Зараз в Україні багато закинутих земель з ущільненим ґрунтом, де сарані легко відкладати яйця. Пухка земля їй не підходить, бо може обвалитися та придавити кладку. Останніми роками з’явилися й умови для кращої перезимівлі – майже не буває заморозків. У неї такий однорічний цикл розвитку. Яйця зимують в ґрунті. До речі, на цьому етапі їх часто поїдають різні птахи, гризуни. Потім, десь в кінці квітні – на початку травня вже з'являються личинки. Вони схожі на дорослу сарану, але із зачатками крил, тобто спочатку не літають. Личинки починають активно харчуватися, щоб набратися сил та полетіти. У липні вони вже стають дорослими, здійснюють перельоти, розмножуються.
______________________
Треба відновити ланцюги живлення, щоб дикі тварини та птахи самостійно контролювали чисельність сарани
______________________
? Як із сараною аграріям правильно боротися, якщо масовий спалах? Який алгоритм дій?
– В Україні, на жаль, відсутній моніторинг сарани, який проводять в місцях її резервацій. Це необхідно робити для того, щоби вчасно зафіксувати появу личинок стадної форми. Тим часом методики, як це проводити, існують. Достатньо тримати руку на пульсі і вчасно побачити личинок. Потім обробити локально інсектицидом у місцях їх скупчення, якщо є така загроза, і все. Натомість зараз починаємо звертати увагу на цю проблему, коли вже запізно. Превентивні заходи – найголовніші, але в нас їх пропускають. Коли ж сарана летить, то вже нічого не зробите. Не треба цього допускати.
І найголовніше, поки у нас 70% площі складають сільськогосподарські угіддя, то не зможемо населити їх необхідною кількістю птахів (шпаки, лелеки, горобці й інші) та тварин, які поїдатимуть цих комах. До речі, в посушливих степах основна їжа для лисиць у серпні теж великі саранові, бо вони жирні, смачні та поживні. Миші також залюбки поїдають сарану. У дикій природі споживачів вистачає! Коли у нас буде лише 30% сільськогосподарські території, а 60% – природні, то не виникатиме таких проблем. Але зараз про таке можемо тільки помріяти.
? У цьому році сарана вже відклала яйця, тобто можливий спалах в наступному?
– Звісно, відклала, тому в наступному році треба проводити моніторинг. Але сарана не така страшна, тому що її можна інсектицидами локалізувати. Лише потрібні додаткові препарати і гроші на них. Також є й біологічні продукти. Просто їх треба закупити. Звичайно, що біологічний – більш цільовий обробіток, тобто ліпший, бо не зачіпає корисних комах. Проте найкращі все ж таки превентивні заходи.
Саме тому на державному рівні потрібно відновлювати пункти прогнозу, щоби вони були оснащені новітньою технікою, та обслуговувались висококваліфікованими працівниками. Треба навчати й нових ентомологів, тобто готувати кадри. А замість розорених земель, варто збільшувати природні ландшафти, відновлювати флору і фауну. Думаю, поступово будемо рухатися в тому напрямі разом із європейськими колегами. Україна прагне вступити в ЄС, де цій тематиці, тобто збереженню та відновленню природного середовища, приділена особлива увага.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
