Інтернет став
частиною агробізнесу
Віктор Галкін підкреслив перед учасниками заходу, що Інтернет все більше і глибше проникає в аграрне виробництво. Про це свідчать останні опитування самих аграріїв, зроблені авторитетними компаніями GfK і Google. Так, згідно з новітніми даними їх досліджень, близько 10% вітчизняних аграріїв активно користуються Інтернетом, і зростання цього показника триває постійно. Половина цих користувачів мають сучасні смартфони і працюють з ними як з інструментом агробізнесу. Недарма компанії-продавці ресурсів наростили свою присутність у цьому елементі бізнесу, створивши відповідні мобільні додатки. За два роки кількість користувачів програми Syngenta зросла вдвічі, і сьогодні її завантажили собі в смартфони 9162 людини.
Виходячи зі своєї стратегії, в компанії акцентують увагу на проблемі якісних знань серед фахівців сільського господарства України. Тому йдуть шляхом максимального збільшення різних довідкових матеріалів, бібліотек, а також створюють щось схоже на Агровікіпедію! Для цього збирають і розміщують на своїх ресурсах велику кількість технологічної довідкової інформації.
Основною проблемою у цій сфері є не технічна недосконалість або відсутність гаджетів. Головне — самі фермери або деякі з фахівців холдингів, які за своєю суттю є консерватори. Тих, хто сьогодні реально належить до інноваторів — небагато, але їх кількість збільшується, і саме вони показують іншим, що можна рентабельно працювати, використовуючи сучасні технології. Тому такі компанії і стають інтеграторами різних рішень, використовуючи, наприклад, дрони і метеостанції партнерів. Завтра це будуть ще більш досконалі консалтингові рішення!
Об’єднувати знання
аграріїв і компаній
Валерій Яковенко чітко вказав, що сьогодні не можна говорити лише про окреме використання технічних рішень, бути продавцем якоїсь послуги в агробізнесі. Клієнт-аграрій тепер потребує якісного сервісу! І тут уже мова йде не тільки про великі агрохолдинги, які активно користуються елементами точного землеробства, зокрема і дронами, а й про господарства з розміром земельного фонду близько 10 тис. га. Саме ці середні підприємства в українському вимірі стали мотором багатьох інновацій. Вони все глибше і якісніше працюють із нововведеннями.
Подальше перспективне використання цих технологій в Україні стосується застосування аналітики і спектральних даних посівних площ, роботи дронів у комплексі з багатьма програмними продуктами. Завтрашній день нашого агробізнесу бачиться саме в поглибленні і якісному розвитку навігаційних послуг. І якщо сьогодні тільки на 7% площ сільгоспугідь використовуються дрони в Україні, то вже до 2018 року цей показник повинен зрости до 50%. Для цього є всі умови, і прихід нових компаній на ринок диктує саме час.
Коментарі
Юрій ОДНОРІГ, заступник директора агрокомпанії «Західний Буг» (Львівська обл.)
—Наше агропідприємство використовує елементи точного землеробства, зокрема навігаційні рішення та агрохімічну лабораторію для збільшення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Поки що рано говорити про використання усього комплексу складових цієї технології, але завдяки названим елементам ми можемо у кожному зі своїх 8 підрозділів на площі 36 тис. га максимально якісно та ефективно вносити пестициди і мінеральні добрива. Подальший розвиток вбачаємо у зменшенні впливу саме людського фактору, збільшенні продуктивності праці кожного з наших фахівців, зайнятих на виробництві.
Сергій ВЯЛИЙ, співзасновник компанії «Зернятко» (Чернігівська обл.)
—Для невеликих господарств важливим є ретельне врахування кожної технологічної складової, що дозволить збільшити рентабельність виробництва одиниці продукції рослинництва. У нашому випадку на 8 тис. га площ ми маємо власну базову станцію, трактори та самохідний обприскувач із gps-навігацією, виконуємо сівбу просапних культур з урахуванням технології диференційованого посіву. Це дозволяє оптимізувати витрати дорогих ресурсів та збільшити рентабельність виробництва продукції. З іншого боку, випробовуємо різні посівні матеріали для наших площ, маємо для цього ділянки розмноження сільськогосподарських культур, оптимізуємо внесення добрив та пестицидів. За рахунок цього рентабельність виробництва має стабільно високі показники з одиниці гектара.
