Все для людей…

/ Інфраструктура ринку / П'ятниця, 05 липня 2013 13:56
Олена СТЕПАНЮК, спеціально для "АС"
2015 рік може стати переломним у тваринницькій галузі. З 1 січня зазначеного року вступає у силу Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів», який забороняє продаж та обіг необробленого молока, сиру домашнього виробництва та м’яса тварин подвірного забою. Чи витримають вітчизняне тваринництво та українські селяни, для більшості з яких ведення підсобних господарств наразі є чи неєдиним доходом, таке випробування? Адже відомо, що переважна більшість молока і м’яса до сьогодні виробляється особистими та фермерськими господарствами.

 

З цього приводу експерти мають різні думки. Олександр Вержиховський, виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», переконаний, що ініціатива заборони продажу необробленої тваринної продукції є раціональною. Позаяк українці обрали шлях виходу на більш цивілізовані методи покращення системи якості продуктів. У європейських країнах, зокрема, уже давно заборонено реалізовувати м’ясо-молочну продукцію, особливо молоко ручного доїння. «Законодавець закладав 6-річний перехідний період, ухвалюючи зміни до «Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» ще у 2009 році, - говорить О. Вержиховський. - Однак при цьому повинна бути запропонована альтернатива для людей. Передбачалося, що за цей час буде налагоджена система заготівельних пунктів для збору молока, система ветеринарно-санітарних боєнь для того, аби повною мірою забезпечити альтернативу подвірному забою».
 
Передбачалося… Але, як показує практика, майже нічого не зроблено. За даними офіційної статистики, торік в Україні функціонувало понад 10 тис. заготівельних пунктів зі збору молока в господарствах населення. А це дуже мало. Враховуючи, що майже 11 млн т молока щорічно виробляється лише в одноосібних господарствах. При цьому здано на молокопереробні підприємства близько 2 млн т молока. Якась частина була спожита, а решта реалізована через агропродовольчі ринки. Експерти, ведучи діалоги у цьому контексті, акцентують увагу на тому, в яких умовах те молоко доїться, утримується і доходить до свого кінцевого споживача. Звісно, просто так ввести закон - означає приректи українських селян на і без того офіційне безробіття.
 
Прямим наслідком цих змін до закону може стати зменшення поголів’я ВРХ, а також імпортне засилля зарубіжними продуктами, які, до того ж, можуть позначитися на ціні м'ясо-молочної продукції. Аби цього уникнути, фахівці радять відтермінувати цей закон та створити усі необхідні умови для його нормального функціонування без суттєвих втрат.
 
Микола Миркевич, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, вважає, що держава цю проблему повинна вирішувати комплексно, позаяк заборона продажу призведе до подальшого процвітання корупції. «Якщо в Україні створюється якийсь закон, то він, по ідеї, мав би покращувати життя своїх громадян, - міркує пан Миркевич. - А у нас ці закони лише обтяжують ведення господарства. Говорячи про «неякісну» продукцію від селянина, слід подумати, якої якості нам ввозять її з-за кордону. Іноземці, приміром данці, орендують у нас землі (які, до речі, використовуються лише для вивезення фекалій), будують ферми, розводять свиней, проте годують завезеним кормом. Свинину реалізують в Україні, але за дешевшими цінами, тим самим збиваючи ціну на істинно українську продукцію».
 
Більш радикально до цього питання підходить керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко, який вважає цей закон вчасним та важливим. Він наводить дані дослідження: жителі одного села в Кіровоградській області заявили, що наразі актуальними є три проблеми: 90% - створення скотомогильника, 44% - ветеринарний догляд, 42% - продаж м’яса та його санітарна обробка. Відтак, Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів» може вирішити ці питання.
 
Аналізуючи ситуацію в цілому, пан Гриценко розуміє, що введення цих обмежень може створити реальні загрози, зокрема, зменшення поголів’я, активізацію перекупщиків, які будуть у людей скуповувати за безцінь і везтимуть у неорганізований забійний цех, вони і «знайдуть» необхідний документ, який буде легалізувати це м'ясо. Крім того, збільшиться кількість неорганізованих ринків збуту продукції, як і відповідних пунктів забою.
 
Проте немає безвихідних ситуацій. Микола Гриценко пропонує відновити пункти забою худоби, які раніше функціонували у кожному районі. Однак вони мають бути кооперативними (їхніми власниками повинні бути селяни, виробники худоби). Адже якщо ці цехи будуть кооперативними, то відповідно панувати напівмонополія у регіоні, підніматимуться ціни, що буде невигідно для людей.
 
Як вихід - створення мережі оптових ринків худоби, позаяк м’ясокомбінати не їздитимуть по селах і не збиратимуть по одній голові худоби. До речі, в Україні діє лише один такий ринок у м. Жашкові Черкаської області. А також одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження економічних важелів створення організованого збуту продукції. Навіть стимулювання (дотації на ВРХ) позитивно впливатимуть на те, аби тварин здавали на комбінати.
 
Для вирішення цього питання з бюджету необхідно виділити 2 млрд грн. Зрозуміло, що за 1,5 року, які залишилися до впровадження закону, грошей таких не дадуть. Тому, на думку Миколи Гриценка, звісно, закон треба відтермінувати, але при цьому розробити чіткі правила, норми, терміни вирішення проблеми.
 
Коментар
 
altВасиль ПОЛІЩУКдиректор оптового ринку живої худоби «Чародій» 
(м. Жашків Черкаської обл.)
- Ринок був заснований ще у 2000 році. Так-сяк пропрацював він 5 років із моменту створення, потім почалися проблеми, суцільні збитки. Забійний цех виявився нерентабельним. Я не міг конкурувати з приватниками, які били тварин по лісосмугах. Бойня простояла 7 років. Наразі відбувається її реконструкція на більш потужні можливості.
 
На мій погляд, відтерміновувати закон не потрібно. Якщо його ввести, він працюватиме. Звісно, спочатку буде важко, але усі звикнуть, пристосуються і будемо працювати цивілізовано.
 
Найбільше в Україні повинно бути 6 ринків, відстань між ними у 300 км - нормальна. Лише у такому разі буде вигідно працювати, і ми будемо конкурентоспроможні.

Схожі матеріали (за тегом)

 

 24 липня 2024
Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США.
Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США.
24 липня 2024
 24 липня 2024
За шість місяців 2024 року виробництво пива в Україні досягло 67,9 млн дал, що становить 104,2% до виробництва за аналогічний період минулого року.
За шість місяців 2024 року виробництво пива в Україні досягло 67,9 млн дал, що становить 104,2% до виробництва за аналогічний період минулого року.
24 липня 2024
 24 липня 2024
У червні 2024 року волинська компанія «Шанс Вік» офіційно презентувала власний бренд органічного чаю Travka. До того компанія 10 років займалася заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід.
У червні 2024 року волинська компанія «Шанс Вік» офіційно презентувала власний бренд органічного чаю Travka. До того компанія 10 років займалася заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід.
24 липня 2024
 23 липня 2024
Закупівельні ціни на ріпак в Україні протягом тижня виросли на 1000-1300 грн/т до 23000-23500 грн/т або 485-500 $/т з доставкою до портів Чорного моря на тлі стримування продажів виробниками та низької урожайності, що може скоротити експорт в новому сезоні.
Закупівельні ціни на ріпак в Україні протягом тижня виросли на 1000-1300 грн/т до 23000-23500 грн/т або 485-500 $/т з доставкою до портів Чорного моря на тлі стримування продажів виробниками та низької урожайності, що може скоротити експорт в новому сезоні.
23 липня 2024
 23 липня 2024
У податковому комітеті Верховної Ради України створено робочу групу, яка має розробити законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для сільгосптехніки.
У податковому комітеті Верховної Ради України створено робочу групу, яка має розробити законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для сільгосптехніки.
23 липня 2024
 23 липня 2024
З 24 липня 2024 року набирає чинності наказ Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431, відповідно до якого в Україні буде діяти новий Порядок державної реєстрації потужностей.
З 24 липня 2024 року набирає чинності наказ Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431, відповідно до якого в Україні буде діяти новий Порядок державної реєстрації потужностей.
23 липня 2024

Please publish modules in offcanvas position.