Їмо те, що маємо…
У щасливий час, коли для мене «дерева були великими», українські продукти харчування славилися своїм смаком і якістю не лише на «неісходимих» теренах Європи та Азії, а й — що значно важливіше — всередині самої України.
Але в буремні 90-ті роки українські харчовики, підкошені падінням купівельної спроможності населення та зростанням корупційної складової в структурі собівартості продукції, змушені були — заради виживання! — значно опустити власну планку.
З тих пір маємо «вершкове» масло, яке через високий вміст рослинних олій не твердне в холодильнику; хліб, який вкривається пліснявою на третій день зберігання; молоко з гормонами; овочі-фрукти з нітратами, м’ясо з антибіотиками та ковбасу з відходів м’ясопереробки, глутамат натрію та аспаркам…
Серед дрібних реліквій юності в моєму домі довго зберігалася етикетка з пляшки напою «Буратіно» виробництва 70-х років одного з київських підприємств, на якій було вказано: «Термін зберігання — до 7 діб». Аж ось тримаю в руках баночку сметани одного з відомих вітчизняних молочних брендів і читаю на ній: «Дата виробництва 05.09.2019, спожити до 05.10.2019». Ану спитайте в сільської бабусі, чи може сметана стояти місяць?! У відповідь напевно почуєте яскраву експертну оцінку ваших розумових здібностей.
Кілька років тому на одному з м’ясопереробних підприємств мені похвалилися ковбасою, на вигляд, на запах і на смак точнісінько такою, як «та сама, справжня докторська». Згадую, як реготали господарі з мого «шокового» стану, коли я почув, що зроблено цей продукт з… пшеничного тіста й без жодного міліграму м’яса! Всю решту довершили ароматизатори («ідентичні натуральним», еге ж!), наповнювачі, барвники, емульгатори, розріджувачі, консерванти, підсилювачі смаку та інша «хімія»…
Доводиться визнати, що ефективної системи контролю за якістю харчових продуктів держава так і не спромоглася організувати. Чиновники, втішені рясними відкатами, у відповідь на кулінарні махінації виробників здебільшого «бєзмолствовалі». А безкарність, як відомо, породжує безвідповідальність.
Для себе — як для Європи
Ситуація почала змінюватися, коли харчовики втратили невибагливий — а тому дуже зручний для них — ринок Росії й змушені були пробиватися зі своєю не дуже якісною продукцією на серйозні світові ринки.
Отут і виявилася засаднича ментальна відмінність українських виробників від європейських. Якщо в нас ще з часів СРСР «на експорт» завжди намагалися робити значно якіснішу продукцію, бо ж «свій і так купить!», то європейцеві не важить, чи з’їдять вироблену ним ковбасу в його ж сім’ї, а чи в далекій країні — весь продукт має бути однаково якісним та безпечним.
Після кількох інспекцій українських підприємств цей принцип тотальної якості змусив європейців стурбуватися питанням контролю за виробництвом продуктів харчування в Україні. Тим часом необхідність змін почала усвідомлюватися також і в українському експертному середовищі.
Так, у березні важкого 2014 року народився Проект «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».
Основним його завданням було допомогти українській владі в створенні ефективної системи контролю безпечності харчового виробництва на основі досвіду ЄС, де давно діє така розвинена система, яка не залишає шахраям жодного шансу.
Робота в межах Проекту велася за кількома напрямами:
- розробка нормативно-правових актів для гармонізації національного законодавства із стандартами ЄС;
- створення матеріально-технічної бази державної системи контролю;
- навчання фахівців системи контролю.
Проект реалізувався консорціумом компаній на чолі з європейською консалтинговою фірмою Sweco Danmark A/S.
До бенефіціарів Проекту належали:
- Держпродспоживслужба України;
- Мінагрополітики України;
- МОЗ України;
- Департамент організації митного контролю ДФС України.
Проект у цифрах і фактах
На підсумковій конференції учасники команди проекту презентували його підсумки. Відверто кажучи, цифри вражають.
1. На фінансування Проекту Євросоюз виділив понад 6 млн євро.
2. Під час створення нормативно-правової бази системи безпечності харчових продуктів командою Проекту розроблено 11 законопроектів. З них п’ять законів уже прийнято парламентом:
- «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (2018 р.);
- «Про безпечність і гігієну кормів» (2017 р.);
- «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (2017 р.);
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» (2014 р.);
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» (2014 р.).
3. Для фахівців Держпродспоживслужби проведено 4-річне навчання з вимог нового харчового законодавства. Було влаштовано також відповідні семінари для представників харчового бізнесу в кожній області.
4. Євросоюз передав Держпродспоживслужбі сучасне лабораторне та комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення на суму 2,5 млн євро. В тому числі:
- лабораторне обладнання для визначення залишків ветпрепаратів, токсичних елементів і радіонуклідів у харчових продуктах — для 4-х регіональних лабораторій Держпродспоживслужби;
- комп’ютерне обладнання для двох прикордонних інспекційних постів.
5. Команда Проекту розробила національну систему швидкого оповіщення про харчові продукти — аналог системи RASFF, яка діє в ряді країн ЄС, яка оперативно поширює інформацію про харчовий продукт або корм, що загрожують здоров’ю людей.
Слід зазначити, що значення створення такої системи на українському ринку харчових продуктів, переповненому фальсифікатом, переоцінити неможливо — адже обізнаність споживачів не залишатиме продуктовим спритникам жодного шансу на комерційний успіх.
Залишається дочекатися, поки плоди 5-річної роботи команди Проекту почнуть сприяти підвищенню якості життя українців.
Між тим, робота Проекту в Україні триватиме наступні чотири роки — лише під іншою назвою.
Подаємо найяскравіші фрагменти виступів учасників підсумкової конференції Проекту у коментарях.
Коментарі
Тоні ВІЛ, керівник Проекту — головний експерт Компоненту 1
— Угода про асоціацію має на меті розширення економічних зв’язків між Україною та ЄС. Важлива частина цих зв’язків припадає на торгівлю агропродукцією.
Основним завданням Проекту є удосконалення контролю за якістю харчових продуктів. Це передбачає не лише наближення українського законодавства до норм ЄС, а й гармонізацію систем контролю.
Передусім необхідно було створити компетентний орган і уникнути небажаного перетину функцій. Коли розпочалася реалізація Проекту, в Україні було чимало органів контролю, і це покладало тягар на бізнес і на споживачів.
Партнерами Проекту виступили Американська торгова палата, Європейська бізнес-асоціація, Міжнародна фінансова корпорація, ФАО, а також Швеція, Нідерланди, Франція, Великобританія, українська громадська спілка «Сильніші разом» та Український центр європейської політики.
Діяльність команди Проекту мала такі складові: ормотворчу; інформаційну; навчальну; підготовку технічної документації до проведення тендерів.
На останок висловлю побажання для команди наступного Проекту: система контролю харчових продуктів має бути прозорою.
Юлія СТЕЛЬМАХ, старший менеджер комітету з питань харчової промисловості Американської торгової палати
— Командою Проекту розроблено 92 підзаконні акти, які чекають на прийняття. У ході навчання в межах Проекту 362 інспектори отримали статус аудиторів.
Якщо говорити про ефективність Проекту, то вона полягає в тому, щоб у кожному магазині чи ресторані, в кожному місті або селі України були безпечні продукти для людей.
Володимир ЛАПА, національний координатор Проекту, голова Держпродспоживслужби
— У ході реалізації Проекту ми намагалися «підтягнути» харчовий сектор України до рівня європейського законодавства. Під час реалізації Проекту було проведено велику роботу, яка часом є непомітною.
Ключовий напрям — це людський капітал. Ми маємо тепер інспекторів, які пройшли навчання в рамках проекту.
Крістіан Бен ХЕЛЛ, керівник сектору Представництва ЄС в Україні
— Наш Проект, реалізація якого розпочалася в 2014 році, спеціалізувався на питаннях санітарного та фітосанітарного контролю. Команді Проекту вдалося зробити свій внесок у зміни, які зараз відбуваються в Україні.
Хочу відзначити основні підсумки роботи Проекту.
1. Харчовий сектор України було значною мірою адаптовано до законодавства ЄС.
2. В Україні закладено основу європейського підходу до безпечності харчових продуктів.
3. Українську сферу харчових продуктів було серйозно модернізовано за допомогою запровадження цифрових технологій.
Ми ще не досягли кінцевого результату у вирішенні всіх завдань Проекту. Євросоюз продовжуватиме надавати допомогу Україні, адже Угода про асоціацію України та ЄС передбачає динамічний процес.
Днями розпочинається реалізація нового проекту в сфері безпечності харчових продуктів, запланованого на термін до 2023 року. Новий проект матиме законодавчий компонент, базуватиметься на ризик-орієнтованому підході та включатиме навчання українських фахівців.
Марко БУГАЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
