«Чи перебували Ви в контакті з хворими на тиф? Чи страждали протягом останніх 7 днів на нежить?» Відповідаємо на ці й ще чимало подібних питань, заповнюємо анкети. Цього мало: нам видають білі разові комбінезони, бахіли, гумові рукавички й марлеві маски. Далі доведеться проходити кілька турнікетів і кордонів, пильніших, ніж на трансатлантичному авіарейсі чи у пологовому будинку.

Як відомо, птахівники за останні 10 років повністю зуміли забезпечити український ринок м’ясом птиці, яка сертифікована за системами якості HACCP, ISO 9001, ISO 22000 тощо. Нині споживачі вже понад 36 країн світу вживають продукцію українських птахівників. І, нарешті, очікувана сенсація: у жовтні перша партія української курятини з Миронівської птахофабрики була успішно продана в таку примхливу за смаками країну, як Нідерланди, що входить у Євросоюз. Україна отримала зелене світло на експорт м’ясної продукції до країн ЄС.
Казарма для бройлерів
Ось і півтора десятки видовжених цегляних паралелепіпедів, ретельно побілених дизенфекційним розчином. Це корпуси-пташники, де утримують бройлерів. Загальне поголів'я їх на ділянці - понад півмільйона. Начальник виробничої дільниці вирощування птиці Анатолій Коваль заводить нас до одного з них і пояснює нюанси утримання птиці.

Зал утримання курчат трохи нагадує військову казарму: тісно, одноманітно, але повсюди - чистота й порядок, і на кожного мешканця розрахована його пайка. Птиця утримується у приміщенні із сучасним устаткуванням фірми VDL Agrotech (Нідерланди). Комп'ютери керують процесами годування, напування курчат, здійснюють контроль над вентиляцією, опалюванням і аварійною сигналізацією. Курчата тут - від відомого виробника племінного поголів'я, найбільшої американської генетичної компанії Cobb, постачальника бройлерів у понад 100 країн. Cobb зараз підвищує свою присутність на ринку Європи, її курчата активно закуповують у Голландії, Німеччині. Не дивно, що представники українського агробізнесу обрали саме цього постачальника.

Хоча тут використовується найкраще імпортне обладнання - але, звісно, чимало операцій, так само як у всьому світі, виконуються вручну. Наприклад, усюди без застосування механізації розстеляють папір у пташнику, на якому потім висипається корм. Згодом папір прибирається - і не треба шкребти підлогу від бруду і посліду. Так-от: на Миронівський птахофабриці удосконалили й цю технологію, і винайшли агрегат, який розстилає гігієнічний папір.
Отже, бройлерів на цій дільниці відгодовують, і потім на 35–38-ий день здійснюється масова передача птахів на забій. Корпуси ретельно очищують і дезінфікують, аби вони прийняли наступну партію молодих курчат.
Конвеєр із крильцями
Прямуємо до іншого комплексу - з переробки бройлерів. На вході знову контроль, цього разу - потрійний: вимиваємо руки, натягаємо гумові разові рукавички, ще й проходимо обеззаражування рук спиртом із пульверизатора - на спеціальній машині, у якій вмонтовано світлофор. Не дай Боже не надто ретельно помив - загоряється червоне вічко. Ноги, хоч і закутані в стерильні бахіли, теж ретельно обробляються механічними поліетиленовими щітками. Наші дії на санпропускнику до переробного цеху перевіряє заступник директора Миронівської птахофабрики з якості та безпечності продукції Юлія Шевченко.
Забій і переробка м’яса включає наступні етапи: розвантаження й зважування птаха, навішування птаха, забій, патрання, охолодження, фасування на товарні частини, обробка й упакування.
Готова продукція направляється на склад для подальшої реалізації.
Ми - на конвеєрі. Пліч-о-пліч стоять люди в білому, схожі у своєму вбранні на бедуїнів із пустелі. Вони знімають тушки, патрають їх ножем, розкладають частини курятини окремо, як ми звикли купувати: крильця, стегенця, гомілки і т. д. Все робиться швидко й чітко, фасується по ящиках, які надходять з-під стелі, з навісного транспортера.
Коли ж ми потрапили на склад патраної курятини, то зауважили: тут чистіше і біліше, ніж у лікарні. Чорні - лише колеса навантажувача, який перевозить продукцію, але й вони обеззаражені та аж блищать від чистоти.
Ну, а вже під стінами птахофабрики ми побачили автопарк - кільканадцять великих вантажівок-рефрижераторів із брендом «Наша ряба», що доставляють охолоджену й заморожену продукцію клієнтам.
Птахівництво - галузь, яка має не тільки свій запах і смак, а й властиві труднощі. Багато з них, як бачимо, тут успішно подолано. Миронівська птахофабрика сертифікована за міжнародними стандартами якості, і не даремно вона отримала зелене світло на експорт своєї курятини до країн ЄС.
Як у Лондоні й Парижі
Птахівники показали, як вирощуються бройлери, як вони переробляються і складуються. Але що таке м’ясо української птиці? Наскільки його якість відповідає стандартам ЄС і як воно смакує європейцям? Тут-таки, у конференц-залі Миронівської птахофабрики, на ці питання відповідали співробітники агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт», державні чиновники, представники громадських організацій.

Але трапилася ще така халепа. У 2008 році Україна і сусідні держави потерпали від епідемії «пташиного грипу». Населення тоді вважало (і ЗМІ педалювало цю тему), буцімто в українській курятині можуть міститися якісь зайві препарати й компоненти. Тоді Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко видала розпорядження № 138, згідно з яким були відібрані довільно-випадково, під відеозапис, зразки курятини в різних торговельних мережах та на базарах по всій країні… Далі було так. Розповідає Віталій Башинський, заступник голови державної ветеринарної та фітосанітарної служби України: «Ці зразки ми відправили на незалежне дослідження у Берлін. 25 днів ми з острахом очікували результатів. Ніхто не міг уявити - а що ж прийде у відповідь? І от головний державний інспектор Німеччині надіслав кур’єрською поштою запломбований лист… І зміст його нас приголомшив. Інспектор писав, що це - цілком європейська курятина! Єдине було у нього зауваження щодо технології патрання (надірвана шкіра). А по хімічному й бактеріологічному складу наша курятина вже у 2009 році цілком відповідала європейським вимогам».
Тоді й зародилася думка: чому б ні? І наші птахівники почали процедуру включення України до списку тих держав, яким дозволено завозити м'ясо птиці до Євросоюзу.

Приблизно 100 директив, близько 100 000 сторінок тексту має Євросоюз стосовно безпеки харчової продукції. І треба було все це врахувати, усьому відповідати, аби досягти гармонізації українського законодавства та підприємств галузі з вимогами Європейського Союзу - дуже жорсткими у птахівництві. Головний спеціаліст управління громадського харчування МОЗ України Наталія Півень розповідає: «МОЗ забезпечив певний напрямок гармонізації українського законодавства з європейським - у сфері безпечності харчових продуктів. Зокрема, стосовно м’яса птиці. Документи пройшли громадське обговорення, усі коментарі й пропозиції було враховано, в тому числі й ті, що надійшли з боку Євросоюзу». За останні 5 років Україна прийняла 8 місій Євросоюзу стосовно м’яса птиці. І кожен раз знаходилися якісь недоліки, які українська сторона старанно усувала. «Скажу чесно: багато хто в нас не вірив. Але ми пройшли цей шлях. Єврокомісія проголосувала й включила Україну в список постачальників продукції птахівництва до ЄС», - підсумовує пан Башинський.
Миронівська птахофабрика експортували першу партію. Після завезення завершився пильний референс-контроль з боку кількох лабораторій ЄС. Українська курятина була промоніторена зусібіч. Результат позитивний: тепер якість м’яса - як у кращих торговельних домах Парижу та інших столиць ЄС. Зараз готується друга поставка - ще 68 т. Далі буде? Птахівники сподіваються, що так. У ЄС будуть поставляти курятину тільки підприємства, атестовані українською ветеринарною службою.
Не з’їмо, так експортуємо
І добре, що з курятиною ситуація складається не так, як із мінеральними добривами. Бо там, як відомо, «швець без чобіт»: робимо добрива на експорт, хоч самим їх не вистачає. Стосовно ж м’яса птиці лідер птахівників Олександр Бакуменко повідомив: «Експорт абсолютно не відбивається на внутрішньому ринку України й на цінах на курятину. Чому? Ціна складається із попиту та пропозиції. Ми український ринок забезпечуємо повністю. І ціни протягом 2,5 років на нашу продукцію не міняються, вони стабільні: ± 2–3 %. Надлишок вивозимо на експорт, який розпочали з 2010 року».
Тобто кількісно виробники забезпечили українців, а тоді почали торгувати з іншими. Але у своїх прогнозах і сподіваннях пан Бакуменко йде ще далі: «Ми, птахівники, завжди говоримо аграріям: давайте торгувати не тільки зерном, але й товарами із високою доданою вартістю: курятиною, яйцем, м'ясними продуктами, ковбасою. Буде рости кількість робочих місць, ВВП, податки».
Це справді було б непогано не тільки для галузі, а для всієї України. За 10 місяців поточного року держава експортувала сільгосппродукції на $13,5 млрд. Станом на кінець листопада експортовано 2 млн т кукурудзи, 0,5 млн т пшениці, 0,2 млн т олійних культур. Щорічно експорт української аграрної продукції у ЄС росте. Змінюється й асортимент. Тепер от продаємо курятину, і це таки краще, ніж кукурудзу - більша додана вартість продукту. «Скільки ми будемо постачати курятини в ЄС - це питання до політиків. Як вони домовляться із Євросоюзом», - каже Олександр Бакуменко.
А щодо якості на внутрішньому ринку? Інколи виникають підозри, мовляв, у Європу ми продаємо краще, а собі лишаємо щось таке…
Заступник голови державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський запевняє, що українське м'ясо птиці й те, що експортуються - на 100 % ідентичні, бо виробляються тими самими фабриками. Жорсткі методи контролю на українських бойлерних підприємствах роблять продукцію, яку споживає більшість українців, якісною для усіх.
Загалом же вертикально інтегрований агропромхолдинг «Миронівський хлібопродукт» нині охоплює більше 50 % українського ринку промислового виробництва курятини і 15 % її експорту. Він має, крім Миронівської бройлерної, ще птахофабрики «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області, «Дружба Народів Нова» у Криму й «Перемога Нова» у Черкаській області. Однак в Україні, крім «Миронівского хлібопродукту», є ще кілька великих виробників курятини, а також індичини, качатини й навіть страусятини. Так що птахівники можуть нарощувати виробництво у рази - було б кому купувати.
Коментарі

- Миронівська птахофабрика будувалася від початку з урахуванням європейських вимог до якості продукції. Безпека продукту починається із паркану, яким огороджено пташники, і пунктів пропуску до корпусів. Робітники перед входом на дільницю відгодівлі миються й перевдягаються у чисте. Автомобілі на цю територію не заїжджають. Підвозять корми й завантажують їх у спеціальні ємності біля паркану. А вже звідти наша цехова машина розвозить їх до кожного приміщення. Наші корми ми відправляли для контролю у різні зарубіжні лабораторії - і вони підтвердили їхню якість і безпечність. Птиця заселяється у корпус і після відгодівлі забирається звідти одночасно, по системі «усе зайнято - усе порожньо». Потім корпуси дезінфікуються, прибираються від посліду. І знову заселюється нова група курчат. Ми садимо їх з розрахунку 21 голова на кв. м, або 37 кг/кв. м. За європейськими мірками повинно бути не більше 42 кг/кв. м. Курчат ми вирощуємо відповідно до нормативів фірми Cobb, що поставляє їх нам. Воду беремо зі своєї свердловини, є окрема фільтраційна станція. Додатково в пташниках встановлено фільтри тонкого очищення. Далі вода надходить у поїлки птахам, там ніпельна система: вода не контактує із повітрям, що виключає ризик зараження. Птахи мають вільний доступ до води й кормів - коли хочуть, тоді їдять і п’ють. Кожен пташник обладнаний вентилятором і припливом свіжого повітря. Кліматом у пташнику управляє комп’ютер відповідно до параметрів, які ми задаємо.

- Україна починає відвойовувати не тільки внутрішні ринки, а й стає помітним гравцем на зарубіжних, у тому числі на європейському. Зокрема це стосується продукції птахівництва. Такий стрімкий темп, прорив у цій галузі - це пряме свідчення, що Україна має інноваційні підходи до стратегічних проектів. Як проректор НУБіП скажу, що до певної міри ми теж зробили кроки в плані покращення навчання фахівців із птахівництва. У структурі нашого університету працює племінна птахофабрика в Криму, яка забезпечує близько 35 % продуктивних курчат для України. Це ті зрушення, які відповідають часу. Зараз діє широка програма моніторингу якості аграрної продукції, співпраці держави й бізнесу. Я думаю, деякі пологові будинки можуть повчитися тому, яка дисципліна і суворий контроль присутні на багатьох наших виробництвах. По суті, зараз галузь птахівництва є зразковою. Так і треба працювати.

- Ми зробили великий прорив: почали торгувати з ЄС продукцією тваринництва. Це нелегко, маючи таких конкурентів, як США, Бразилія, Китай. Україна цього року вперше потрапила в десятку передових країн світу і за виробництвом, і за експортом курятини. Ми на 9 місті в світі з виробництва м’яса птиці і на 8 - з виробництва курячих яєць. Тобто Україна нині - це держава з розвинутим птахівництвом. Цього року очікуємо виробити 1,3 млн т м’яса птиці. Це утридцятеро більше, ніж у 2000-му. Ми бачимо, наскільки серйозні темпи зростання галузі. Нині українці споживають на душу населення 25 кг м’яса птиці щорічно - це рівень розвинутих країн Європи. Цьогоріч експорт планується на рівні 140 тис. т. Вивозимо свою курятину до 36 країн світу. За останні 7 років ми пройшли серйозний шлях погоджень і гармонізації наших стандартів із вимогами Євросоюзу. Із 2013 року Україна відкрита для ЄС із поставок м’яса птиці. Це визнання високої якості української курятини. Думаю, незабаром буде відкритий також експорт яєць до ЄС.