Інна САМАРІНА, спеціально для "АС"
Структура посівних площ
«Якщо ж аналізувати структуру посівних площ 2015 року у господарствах різних форм власності, то за попередніми даними регіонів, вся посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2015-го прогнозується у межах 27,2 млн га, або ж на рівні минулого року», — зазначає пан Хаджиматов.
Зерновий клин займає 15,6 млн га (на 614,1 тис. га більше проти минулого року), або 57% у структурі посівних площ. При цьому структура зернового клину під урожай поточного року буде коригуватися, залежно від умов перезимівлі озимих культур за рахунок оптимізації площ ярих зернових культур, зокрема, кукурудзи на зерно, різних круп`яних культур та сої.
Якщо характеризувати загальний стан сільського господарства за січень-2015, то індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з січнем 2014 р. становив 97,6%, зокрема у сільськогосподарських підприємствах — 99,3%, у господарствах населення — 95,9%.
Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власновиробленої продукції за січень поточного року порівняно з січнем 2014 р. збільшився на 13%, зокрема рослинництва — на 22%, тваринництва — на 0,5%.
«Середні ціни продажу аграрної продукції сільгосппідприємствами за всіма напрямами реалізації за січень 2015 р. порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 57%», — коментує Валерій Хаджиматов.
Показники насінництва сьогодні
Якщо аналізувати співвідношення імпорту до експорту, це 6:1. «Торік загалом було імпортовано близько 80 тис. т насіння, з них 57 тис. т — кукурудза, 13,5 тис. т — соняшник, 2,7 тис. т — ріпак, усього експортовано 14 тис. т, з них зернові — 13,5 тис. т. Порівняно з 2013 р. обсяг експорту зріс на 27%», — відзначає директор Насіннєвої асоціації України. Але водночас насіння таких культур, як соняшник, кукурудза, цукрові буряки Україна продовжує імпортувати.
До групи експорту належать зернові культури. З озимих культур за останні 2-3 роки найбільше експортується насіння пшениці озимої, з ярих — насіння ярого ячменю. Основними споживачами насіння, виробленого в Україні, є країни СНД, зокрема Білорусь, Молдова, РФ.
Забезпечення ресурсами
За даними регіонів, по всіх категоріях сільгосппідприємств очікувана забезпеченість насінням ярих зернових та зернобобових культур (без кукурудзи) при потребі 570 тис. т становить 572 тис. т, або 100%, зокрема: пшениці — 103%, ячменю — 100%, вівса — 99%, проса — 107%, гречки — 100%, гороху — 101%, крім того, кукурудзи — 100%, соняшнику — 101%, сої — 100%, ріпаку — 127% до потреби.
Забезпечення мінеральними добривами для проведення комплексу весняно-польових робіт заявлено та передбачається використати 976 тис. т поживних речовин мінеральних добрив (що на 8% менше проти минулого року), з яких азотних — 697 тис. т, фосфорних — 159 тис. т, калійних — 119 тис. т.
Головні виклики для галузі
Передусім вибір культур і площ посівів залежить від очікуваних ринкових цін у співвідношенні до виробничих витрат.
Звісно, погодні умови та очікувані хвороби до і під час вегетаційного періоду відіграють важливу роль. А ще — фальсифікат на ринку насіння, тому ціни на врожай будуть коливатись, залежно від ситуації на експортних ринках та обмінного курсу долара США.
Величезне значення матимуть погодні умови в країнах споживання та країнах-конкурентах на рівень розвитку виробництва. А ще — реформування системи державного управління та органів виконавчої влади, зміни до законодавства в частині сертифікації, атестації виробників; оподаткування, введення додаткового мита, узаконення вільного обігу насіння та сортів з ГМО; збільшення занепокоєння з приводу впливу на навколишнє середовище землеробної та агропродовольчої практик.
«Крім того, необхідні додаткові дослідження для поліпшення адаптації культур до глобальних кліматичних змін. У таких умовах не всі господарства виживуть», — відзначає Валерій Хаджиматов.
До 2050 р. площа орних земель різко знизиться: у багатьох регіонах планети земельного ресурсу буде недостатньо для того, щоб прогодувати місцеве населення.
«Саме тому необхідно звернути особливу увагу на збільшення виробництва сільськогосподарської рослинницької продукції за рахунок використання сортових ресурсів», — заявляє виконавчий директор Насіннєвої асоціації України.
Остерігайтесь фальсифікату
«Керівникам сільськогосподарських підприємств усіх форм власності варто остерігатись фальсифікату на ринку насіння», — застерігає пан Хаджиматов.
Цінова політика підробленого контрафакту в середньому на половину дешевша від оригіналу, але якщо насіннєвий потенціал соняшнику іноземної селекції становить більш ніж 35 ц/га, то з підробок понад 15% ніхто не отримує. Рахуємо: фальсифікат — 15 ц/га (1,5 т/га) при середній ціні на соняшник 3500 грн/т = 5 тис. 250 грн; оригінал — 35 ц/га = 12 тис. 250 грн. Економлячи 350 грн на підробленому насінні, виробник втрачає 7 тис. грн/га. Оскільки середньостатистичне поле соняшнику має 100 га, то збитки збільшуються у рази. Тут, аби покращити взагалі ситуацію на насіннєвому ринку України, необхідні рішучі дії владних чиновників.
Кроки влади
Зниження тиску на бізнес: скорочення кількості перевірок і випадків призупинення або обмеження господарської діяльності підприємств, зменшення розмірів фінансових та адміністративних штрафів та скорочення обсягу контролюючих функцій, усунення їх дублювання.
Валерій Хаджиматов розповідає, що з метою оптимізації влади створено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Це реорганізація Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, реорганізовані також Державна інспекція з питань захисту прав споживачів та Державна санітарно-епідеміологічна служба України. Ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства.
«Міністерствам залишені та частково передані функції з реалізації політики у відповідній сфері, зокрема й контрольні, — зазначає виконавчий директор Насіннєвої асоціації. — Держбюджет на здійснення ліквідаційних заходів, припинених контрольними органами, поки що не визначено, органи, які заявлені до реорганізації або ліквідації функціонують».
Якщо говорити про зменшення тиску на бізнес, особливо мораторію на перевірки контролюючих органів, то на перше півріччя 2015 р. продовжено мораторій на перевірки контролюючими органами (крім перевірок органами фіскальної служби та фінансової інспекції) суб`єктів господарювання усіх форм власності.
Виняток: перевірки з дозволу КМУ, заявкою суб`єкта господарювання. Наразі встановлено на два роки (2015-2016 рр.) мораторій на перевірки органами фіскальної служби суб`єктів малого та середнього бізнесу з обсягом доходу за попередній календарний рік до 20 млн грн. Також перевірки з дозволу КМУ за заявою суб`єкта господарювання. Згідно з рішенням суду та в межах Кримінально-процесуального законодавства, перевірки платників податків, що здійснюють операції з підакцизними товарами, та перевірки з питань ліцензування, ПДФО, ЄСВ, бюджетного відшкодування ПДВ.
Якщо зважити, що праця аграрія одна з важливіших на землі, кожен вітчизняний сільськогосподарський товаровиробник має зробити непростий вибір: де і на чому зекономити з огляду на обмеженість фінансових ресурсів, але не на якості посівного матеріалу. Народна мудрість каже: «Яке насіння, таке й коріння», тобто врожай, від кількості якого залежить добробут людей.
