Земля: чия та почім?

/ Макроекономіка / Понеділок, 04 липня 2011 13:06

Алла БАРАБАШ, спеціально для «АС»

В останні кілька місяців все більше розмов як у владних коридорах, так і серед аграріїв точиться щодо запровадження ринку сільгоспземлі з 2012 року. Держкомзем щоразу наголошує на темпах підготовки потрібних для цього законодавчих актів. Йдеться про закони про ринок землі, про державний земельний кадастр, про консолідацію земель, про збереження родючості ґрунтів. Президент Віктор ЯНУКОВИЧ прогнозує функціонування ринку землі з 2012 року і переконаний, що Верховна Рада вже у вересні розгляне всі ці законопроекти, необхідні для проведення земельної реформи.

 

Пропоновані новели законодавства

У проекті закону про ринок землі дозвіл купівлі сільгоспугідь пропонується надати фізичним та юридичним особам-фермерам на першому етапі введення ринку землі. Так, можливими власниками й учасниками купівлі-продажу землі будуть виступати громадяни України, фізичні особи, а також держава в особі спеціально вповноваженого органу.

На сьогодні пропонується визначити обсяги сільгоспземлі, які буде дозволено концентрувати одній особі: у зоні Полісся - 1,5 тис. га, Лісостепу - 1,75 тис. га, Степу - 2,1 тис. га, у Криму - 1,1 тис. га, Карпатах - 0,9 тис. га. У прийнятому Верховною Радою в першому читанні проекті закону про внесення змін до законодавства щодо забезпечення родючості ґрунтів передбачено відповідальність за збереження родючості ґрунтів фізичних і юридичних осіб, які займаються сільгоспвиробництвом на орендованих землях. Під час укладання договору про оренду Центр родючості ґрунтів буде визначати рівень родючості, і у разі, якщо по закінченні сільгоспсезону він буде нижчим, орендар повинен буде сплатити в спеціальний фонд суму, рівну вартості добрив для поновлення родючості цього земельного паю.

Також у планах Держземагенства завершити до 2020 року інвентаризацію земель. «Сподіваємося, що до 1 січня 2015 року ми завершимо інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, а їх у нас близько 7 млн га в державній власності, з них понад 3 млн га - рілля. А також до 2020 року проведемо суцільну інвентаризацію всіх земель», - переконані у Держземагенстві.


«За»

Президент Віктор ЯНУКОВИЧ сподівається, що Верховна Рада у вересні розгляне всі законопроекти, необхідні для проведення земельної реформи. «Ми практично погодили і Концепцію земельної реформи, і необхідні законопроекти. Я сподіваюся, що найближчим часом ці документи будуть розглянуті, пройдуть громадські обговорення в усіх регіонах України», - вважає глава держави.

З його слів, кожна людина повинна отримати можливість висловити свою точку зору з цього питання. «У липні-серпні ми будемо обговорювати, і, швидше за все, у вересні Верховна Рада розгляне законопроекти», - припускає Президент. Він також наголошує, що земельна реформа має відрегулювати питання оренди та продажу землі. «Ця реформа дасть можливість власникам паїв - а їх в Україні налічується майже 6,5 млн - отримати справедливу ціну на оренду землі, а з часом буде можливість за їх (пайщиків) бажання під певні умови, як тільки вони будуть відпрацьовані, і продати (землю). Але лише тут, у межах країни», - говорить пан Янукович. Президент упевнений, що земельна реформа зніме корупцію у цьому питанні, створить умови для ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та підніме виробництво на селі. Вона також допоможе відновити інфраструктуру на селі. «Ми закладемо в цю реформу такі мотивації, які стимулювали б аграрний сектор економіки», - переконаний Президент.


«Проти»

Президент Української зернової асоціації Володимир КЛИМЕНКО зазначає, що на сьогодні продаж землі можна порівняти з продажем повітря у зв’язку з відсутністю інвентаризації, земля не виділена в натурі, тому подекуди пайовики не знають, де розташована їх ділянка. Пан Клименко зазначає, що перед відкриттям ринку землі необхідно провести повну інвентаризацію і паспортизацію земель.

«Нам потрібно сформувати господаря. Доки не буде він сформований, про ринок неможливо говорити», - вважає народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики і земельних відносин Сергій ТЕРЕЩУК. На його думку, неможливо вводити ринок землі, оскільки на сьогодні ціна на землю не сформована.

Катерина ВАЩУК, народний депутат України, секретар Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики вважає, що введення ринку землі з 2012 року - це «найстрашніше, що можна зробити, оскільки на сьогодні не готові ні законодавство, ні селяни, ні громади». Народний депутат акцентує на тому, що «ринок без участі держави - це ринок без правил і без прав». На її думку, необхідно створити велику державну структуру, яка б купувала землю і далі нею розпоряджалася.



Соцопитування

 

УКАБ: 50% опитаних аграріїв проти введення ринку

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» провела опитування серед 460 керівників середніх і великих сільськогосподарських підприємств із 22 регіонів України. 50% з них виступають проти введення ринку землі сільськогосподарського призначення.

13% опитаних стверджують, що повноцінний ринок сільгоспугідь доцільно вводити в довгостроковій перспективі - через 6-10 років. 17% вважають, що купівля і продаж сільськогосподарських угідь - це питання середньострокової перспективи (3-5 років). Разом з цим за можливість продавати й купувати землю сільгосппризначення вже в 2012-2013 роках висловилися 12% респондентів.

3% опитаних не змогли відповісти, коли необхідно вводити ринок землі в Україні. «Такий розподіл думок аграріїв свідчить про те, що сьогодні виробники не готові психологічно і, в першу чергу, економічно до повноцінного ринку сільгоспземель», - вважає експерт УКАБ Тарас ГАГАЛЮК.

Він також зазначив, що, відповідно до результатів опитування, більшість аграріїв влаштовує можливість ведення бізнесу за рахунок оренди землі. Статистична похибка вибірки становить 2,1%.



БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

 

Олександр ЛАВРИНЕНКО, генеральный директор агрохолдингу «Валари»


- Як ви оцінюєте перспективи розвитку орендних відносин із власниками паїв, що нині знаходяться у вас в оренді, з введенням ринку землі з наступного року?

- Зі збільшенням виробництва і розширенням ринку справедливо чекати і підвищення орендної плати. Як представники агробізнесу, ми це розуміємо і готові підвищувати нашим пайовикам відсоток орендної плати. Проте не варто забувати про неминучу спекуляцію у цьому питанні. З введення ринку землі в 2012 році з'являться організації, інтереси яких будуть зосереджені не на високоефективному агровиробництві, а швидше на покупці землі з подальшим її перепродажем. Вочевидь, для досягнення своїх цілей вони пропонуватимуть найвищі відсотки. Одна надія на роз'яснювальну роботу держави і розсудливість власників земельних паїв.


- Уряд планує підвищення нормативної оцінки землі і, відповідно, підвищення орендної плати. Як, за вашими оцінками, це може вплинути на розвиток орендних відносин?

- Логічно, що зі збільшенням урядом нормативної оцінки землі орендна плата зросте в аналогічному процентному співвідношенні. Сценарій розвитку орендних відносин буде близький до ринкового. Важливо, щоб уряд розумів поріг рентабельності орендної плати. Інакше це може призвести до перекосу і зниження виправданих технологічних витрат на догоду високій орендній платі.


- Скільки, на вашу думку, коштуватиме земля після скасування мораторію по Україні в цілому і у тих регіонах, де ви представлені?

- Це украй складне і неоднозначне питання. Прогнозувати - справа невдячна. Тим паче, що невідомо з якого саме 1-го січня набере чинності відміна мораторію. Наразі ми бачимо, що Президент і уряд готові відкривати ринок землі вже з 2012 року, тоді як ВР намагається перенести цей момент до 2013-го. У такій ситуації складно давати свої прогнози.



Прогнозується, що нормативна оцінка сільгоспземлі становитиме в середньому 19,5 тис. грн/га, орендна плата - 550-600 тис. грн/га

 

Пропонується визначити обсяги сільгоспземлі, які буде дозволено концентрувати одній особі: у зоні Полісся - 1,5 тис. га, Лісостепу - 1,75 тис. га, Степу - 2,1 тис. га, у Криму - 1,1 тис. га, Карпатах - 0,9 тис. га

 

 14 вересня 2024
Селекціонер Олександр Пономаренко з Ізмаїла на Одещині зареєстрував найновітніший вдосконалений горіх-велетень – сорт Алекс, що має горіхи діаметром 6-7 см у шкірці, високу врожайність, зимо- і посухостійкість.
Селекціонер Олександр Пономаренко з Ізмаїла на Одещині зареєстрував найновітніший вдосконалений горіх-велетень – сорт Алекс, що має горіхи діаметром 6-7 см у шкірці, високу врожайність, зимо- і посухостійкість.
14 вересня 2024
 13 вересня 2024
На ринку томатів в Україні є позитивний ціновий тренд. Як зазначають самі виробники, зростання цін зумовлене насамперед скороченням пропозиції томатів із місцевих господарств. При цьому попит на цю продукцію залишається досить стабільним, що також підтримує ціни.
На ринку томатів в Україні є позитивний ціновий тренд. Як зазначають самі виробники, зростання цін зумовлене насамперед скороченням пропозиції томатів із місцевих господарств. При цьому попит на цю продукцію залишається досить стабільним, що також підтримує ціни.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
Станом на 12 вересня переробку цукрових буряків у сезоні 2024/25 років розпочали 14 заводів у восьми областях України.
Станом на 12 вересня переробку цукрових буряків у сезоні 2024/25 років розпочали 14 заводів у восьми областях України.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
У вересневому звіті попиту та пропозиції WASDE від USDA прогноз світового виробництва олійних культур у 2024/25 МР знижено на 3,12 до 687,42 млн т (657,82 млн т у 2023/24 МР), зокрема соняшника – на 2 млн т та ріпаку – на 1,27 млн т, що частково компенсується збільшенням урожаю сої на 0,47 млн т.
У вересневому звіті попиту та пропозиції WASDE від USDA прогноз світового виробництва олійних культур у 2024/25 МР знижено на 3,12 до 687,42 млн т (657,82 млн т у 2023/24 МР), зокрема соняшника – на 2 млн т та ріпаку – на 1,27 млн т, що частково компенсується збільшенням урожаю сої на 0,47 млн т.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
Станом на 13 вересня в Україні намолочено 39,06 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 10,9 млн га.
Станом на 13 вересня в Україні намолочено 39,06 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 10,9 млн га.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
Середня врожайність проса в Україні за останні п’ять років варіювалася в межах від 16,1 до 23,5 ц/га. Вона залежить насамперед від погодних умов та технології вирощування.
Середня врожайність проса в Україні за останні п’ять років варіювалася в межах від 16,1 до 23,5 ц/га. Вона залежить насамперед від погодних умов та технології вирощування.
13 вересня 2024

Please publish modules in offcanvas position.