Опалення на соломі
Країни ЄС мають багаторічний досвід використання соломи. Десятиріччями деякі європейські країни вдосконалювали свої знання, застосовуючи солому для опалення та виробництва електроенергії шляхом її спалювання на електростанціях. У Данії, яка є лідером у використанні соломи для теплопостачання, налічується більш ніж 60 теплоцентралей. Вони зобов'язані постачати тепло в області, де розташовані, та в силу цього звільняються від податків. Тим не менш, деякі заводи опановують новий вид діяльності на інших видах сировини (деревинних відходах), або на комбіноване виробництво тепла та електроенергії з відходів. Як наслідок, були створені великомасштабні системи центрального опалення.
У Німеччині система у 600 кВт встановлена у господарстві, що утримує 25 тис. курей (цієї потужності цілком достатньо для опалення господарства). Система потужністю 400 кВт встановлена на фермі, яка спеціалізується на продажі маленьких поросят (віком до 3 місяців). Новонароджені поросята перебувають зі свиноматкою в гарячій воді, яка постачається з котла, де вода нагрівається від попереднього спалювання соломи. Ця ферма утримує 1200 свиноматок. У зимовий час вони потребують більш ніж 400 кВт/год тепла. Тож у цей час додатково використовується газовий котел потужністю 200 кВт. Меншої системи у 200 кВт достатньо для опалення ферми, яка утримує 3000 свиней та складається із 5 будинків (двоє з яких двоповерхові з приблизною площею 150-200 м2 кожний). Системи потужністю 48 кВт достатньо для постачання тепла для двох двоповерхових великих приміщень. Це приклади окремих опалювальних систем, що знаходяться у Німеччині. Отже, для розрахунків кількості тепла та необхідної потужності котла для окремих проектів в Україні слід врахувати багато факторів, зокрема, якість ізоляції будівлі теплогенеруючих станцій із трубами розподілу гарячої води на об'єкти. Все це впливає на витрати виробництва тепла.
Вітчизняна практика використання соломи для опалення починається з 2000 року з установки соломоспалюючого котла потужністю 980 кВт/год у Київській області для обігріву ферми. Наразі Україна має досвід використання соломи для опалення у невеликих масштабах на заводах потужністю до 1 МВт. Застосовуючи досвід європейських країн щодо налаштування теплогенеруючих станцій великих потужностей, що працюють на соломі, введення центрального теплопостачання в Україні може провадитись інтенсивніше. Налаштування такого центрального теплопостачання може бути ефективним для сільських територій, де налічується багато невикористаної соломи та є великий попит на тепло.
Ми порівняли дві різні за потужностями 600 кВт і 1500 кВт теплогенеруючі станції (обладнання виробництва LIN-KA, Данія), що працюють на спалюванні соломи. Перша модель передбачає встановлення обладнання (теплогенеруючої станції) для спалювання соломи потужністю 600 кВт. Встановлення виконується для свинокомплексу на 3000 голів, що розміщені у двох будівлях. Територія свинокомплексу складається з 5 приміщень, 3 з яких є адміністративними. Комплексу необхідно 200 кВт тепла; надлишок тепла постачатиметься до школи, що розташована за 3 км від свинокомплексу. Загальна протяжність мережі трубопроводів становить 4450 м.
Відповідно до другої моделі припускається встановлення теплогенеруючої станції потужністю 1500 кВт, що працює на спалюванні соломи, яка забезпечує теплом більший свинокомплекс. Він складається з 5 будівель, у 4 з яких утримуються свині. Комплекс потребує 600 кВт тепла в основному для 1200 свиноматок з поросятами. Надлишок тепла постачатиметься на опалення сільської школи (площею 2500 кв. м), двох дитячих садків (500 і 1000 кв. м), лікарні (750 кв. м), бібліотеки (250 кв. м) та сільської ради (1000 кв. м). Загальна протяжність мережі трубопроводів сягає 7150 м.
Оцінка прибутковості для цих двох моделей виконується на основі аналізу витрат і доходів. Висновки зроблені на основі значень коефіцієнтів ставки внутрішньої прибутковості, чистої поточної вартості і періоду окупності.
Обидва проекти із соломоспалюючим обладнанням потужностями 600 кВт і 1500 кВт є прибутковими. Період окупності становить понад 3 років. Їхня ставка внутрішньої прибутковості на 8 і 13% відповідно перевищує поточну українську дисконтну ставку у 23%. Їхній NPV є позитивним і становить 1,3 млн грн та 4,7 млн грн відповідно.Зі збільшенням потужності соломоспалюючого обладнання прибутковість інвестицій у завод зростає, про що свідчить підвищення коефіцієнтів NPV та IRR, а також скорочення періоду окупності.
Солома для будівництва
Останніми роками з Америки на європейські країни поширюється будівництво з солом'яних тюків. Маючи гарні структурні, тепло- і звукоізоляційні якості, будучи стійкими до вогню, вологи, землетрусів та шкідників, такі споруди можуть стояти багато років, забезпечуючи повітропроникність, відсутність шкідливого впливу на здоров'я людини та потребуючи менших витрат у порівнянні зі звичайними цегляними будівлями.
У будівництві солома може застосовуватись або у вигляді солом'яних тюків, або у стисненому (пресованому) вигляді. Якщо солома використовуються у тюках, будівництво може провадитись або за типом «несучих балок» чи функціональних структур (з опорами). Обидві структури можуть забезпечити довгострокову експлуатацію. Однак витрати на будівництво з солом’яних тюків не завжди є нижчими за витрати на традиційне будівництво, особливо якщо застосовувати дизайнерські функціональні структури. За ринковою інформацією, люди обирають солом'яні будівлі, беручи до уваги в основному характеристики якості, а не витрат. Наразі основною перешкодою для будівництва з солом'яних тюків в Україні є нестача знань та досвіду.
Пресування соломи
В будівництві та внутрішньому оздобленні можна також використовувати продукти з пресованої соломи. Після винаходу технологій Stramit у Швеції подібні технології застосовуються вже більш ніж 70 років. Аналогічна технологія, удосконалена та змінена одним німецьким виробником, пропонує пресувати солому без використання високих температур і небезпечних хімічних елементів. Кінцеві продукти є дешевими і можуть бути різних розмірів і форм та використовуватися як будівельні панелі, елементи меблів і навіть для трубопровідних систем. Рештки виробництва можна пресувати у гранули. Однак собівартість цієї технології є дуже високою. Є декілька компаній у світі, які виробляють продукцію з пресованої соломи [1]. У більшості випадків ці продукти є інноваційними, рідкісними, використання яких не поширено, що означає вищі виробничі витрати у порівнянні з їх аналогами. Це технологія майбутнього, що може бути використана вітчизняними виробниками, оскільки вона пропонує цікаві ринкові можливості на внутрішніх або міжнародних ринках.
Дешевші методи пресування соломи застосовуються у прямому виробництві гранул (пелетів) і брикетів. Це вигідний і конкурентоспроможний бізнес у ЄС. В Україні найчастіше використовуються технології виготовлення пелетів потужністю до 2 т/год. Наразі у багатьох випадках в основі лежать радянські розробки. У майбутньому очікується, що для українських виробників пелетів відкриються нові можливості. Вітчизняні аграрії використовуватимуть високоякісне надійне європейське обладнання, а постачальники сировини запропонують солом’яні тюки більш високої якості для переробки, що разом призведе до підвищення якості українських солом’яних пелетів. Такий розвиток подій може відкрити цікаві можливості на експортних ринках.[2]
Детальніше див. Кузнецова А. Використання соломи в Україні – можливості та перспективи. Консультативна робота № AgPP № 31, вересень 2010. Для написання цієї роботи автор 5 тижнів вивчала досвід використання соломи в Німеччині, подорожуючи по різних підприємствах та дослідницьких інститутах. Роботу можна безкоштовно завантажити з http://www.ier.com.ua або отримати, написавши листа автору Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
[1]Списки можуть бути знайдені тут http://www.buildinggreen.com/auth/article.cfm/1995/5/1/Straw-The-Next-Great-Building-Material/, таблиця 4 або тут
http://www.austinenergy.com/energy%20efficiency/Programs/Green%20Building/Sourcebook/engineeredSheetMaterials.htm Наприклад, AgriboardIndustries, підрозділ AmericanRyanDevelopmentCompanyLLC, пресує солому пшениці для виробництва спеціальних панелей, що можуть використовуватись в промисловому будівництві (подробиці див. на веб-сайті http://www.agriboard.com/panels_from_agriboard.htm). MeadowoodIndustriesInc з 1977 розробляє і виробляє (в основному з трави пасовищ) декоративні і структурні дошки, панелі, а також формовану продукцію для будівництва. Вони використовуються для внутрішнього оздоблення, я також як архітектурні елементи (подробиці див. на веб-сайті http://www.meadowoodindustries.com/).
[2]Наразі автор проводить дослідження щодо інвестиційної привабливості виробництва пелет в Україні з деревинних відходів, соломи та лушпиння соняшнику. Результати дослідження через декілька місяців будуть представлені в окремій консультативній роботі, а також в одній з наступних статей нашого видання.
