Після обмолочування хлібних злаків, бобових, гречки тощо утворюються щорічно великі обсяги соломи, іноді до 100–120 ц/га. При виробництві тонни пшениці отримують дві тонни відходів, якщо можна так сказати про солому й полову. Але використовуються ці неосновні продукти рослинництва іноді не надто раціонально. Найчастіше попередньо здрібнену солому просто приорюють як органічне добриво, і це справді добре. Іноді її навіть спалюють на стерні, щоб знизити витрати на обробіток полів. Ще, буває, тюкують за допомогою прес-підбирача (пакопреса) й у подальшому вона йде на підстилку тваринам, або ж стає компонентом грубих кормів.
Але останнім часом набуває популярності використання солом’яної рослинної сировини як палива. Для цього такі відходи пресуються у брикети за допомогою спеціальних агрегатів. Наприклад, брикеторобна машина В-80 Івано-Франківського заводу «Пресмаш» пресує солому або соняшникову лушпиння із продуктивністю до 900 кг/год. Вона виробляє таке собі «поліно» діаметром 8 см довільної довжини. Прес-брикетувальний ПБ-350 приватного підприємства «Лазарєв» (Дніпропетровськ) випускає брикети теж у вигляді циліндра діаметром 50, 60, 80 мм, а також у вигляді квадрата, і навіть у формі брусків господарського мила.
Брикети можуть спалюватися разом із вугіллям чи дровами або використовуватися окремо в традиційних казанах, печах, камінах, на теплостанціях і автоматизованих паровичнях, а також на промислових підприємствах як паливо для газогенераторів із метою вироблення електроенергії. У тому числі підходить солома для твердопаливних котлів різноманітних систем опалення. Оскільки брикети із соломи горять майже без диму, ідеально використовувати їх для обігріву житлових приміщень, лазень, теплиць, овочевих ям, пташників. Вони можуть застосовуватися також у сушильних агрегатах для термічної обробки ягід, фруктів, грибів тощо.
Брикети, виготовлені з соломи, - екологічно чисте паливо. За теплотворними властивостями вони не відрізняються від покажчиків традиційної деревини. У порівнянні з дровами солом'яні брикети мають, щоправда, трохи підвищену зольність, але ж треба мати на увазі, що така зола - непогане мінеральне добриво. У вугіллі ж відсоток шлаків становить 20%, ще й потрібні додаткові зусилля, що викидати кудись ці некорисні відходи.
У брикети пресують житню й пшеничну соломи, ріпак, кукурудзяний качан тощо. При цьому немає помітних відмінностей у режимах пресування у порівнянні з обробітком, скажімо, традиційної тирси. За зовнішнім виглядом брикети з соломи також нічим не відрізняються від тих, що робилися із тирси або відходів деревообробки.
Спалювання пакованої у брикети соломи має й недоліки. Зокрема:
- певну дорожнечу установок для спалювання, що знижує універсальність такого палива для різних споживачів;
- невисокий ККД таких установок, у тому числі й через низьку щільність сировини, що спалюється. Хоча деякі агрегати пресують солому до щільності, вищої за ту, яку мають звичайні дрова;
- незручність застосування через великі габарити палива й, відповідно, проблем, пов'язаних з його доставкою споживачеві й зберіганням сировини в значних обсягах. Однак, знову ж таки, є вже обладнання, яке робить маленькі бруски - не більше цеглини або й навіть шматка мила.
У степовій зоні (наприклад, на Херсонщині або Одещині) традиційно вирощують багато хліба, але там бракує деревини й вугілля. От де насамперед знадобляться такі паливні брикети! Оскільки їхні переваги вже встигли оцінити користувачі, такі брикети мають зростаючий попит на ринку. Тож виготовлення їх може стати додатковим джерелом прибутку для аграрних господарств, які мають багато соломи.
Коментар виробника
Андрій КУРДЮКОВ, комерційний директор ТОВ «Резмол» (Донецька обл., в обробітку 1200 га)
- Ми виготовляємо брикети з соломи, використовуючи як вітчизняне устаткування (харківське), так і частково імпортне - польське. Наша продукція - це бруски пресованої соломи діаметром 6 см і довжиною 10–15 см. Вони важкі, тонуть у воді. Поверхня по периметру гладенька. Під ці брикети краще за все використовувати піролізні котли. Але ті, у кого немає піролізних, спалюють солом’яні брикети у звичайному. Їх частіше починають купувати ті, хто не хоче працювати з вугіллям. Бо теплота згоряння у цих брикетів така ж, як у вугілля. Але останнє чадить, жужелиця від нього, шлаки. Та і є воно не скрізь, навіть на Донбасі - у Тельманівському районі, наприклад, його бракує. А солому ми беремо тільки від зернових культур. Скільки ми збираємо її - стільки й пускаємо на паливні бруски. Займаємося цим уже понад 10 років. І, скільки б ми не робили брикетів, завжди їх усі продавали. Ринок є.
Коментар вченого
Володимир КЛЮС, канд. техн. наук, завідувач відділом органічних енергоносіїв Інституту відновлюваної енергетики НАН України)
- Теплова здатність брикетів із соломи сягає десь 80–90% порівняно з вугіллям. А виготовляти їх просто. Наприклад, Івано-Франківський завод «Прес-маш» робить прості й дешеві установки для брикетування. Є й інші виробники обладнання. Самі ж брикети виготовляють приватні фірми, це паливо зараз нескладно купити. Використовують брикети з соломи невеликі котельні - такі, що обігрівають в основному будівлі бюджетної сфери: районні адміністрації, школи тощо. По Україні вже є кілька десятків підприємств, які опалюють свої приміщення саме такими брикетами. Для них підходять звичайні стандартні котли, які працюють зі ручним завантаженням. Тож використання цих брикетів дуже перспективне.
