Для переробки відходів, одержуваних у процесі обробки деревини, переробки зернових, льону тощо, й розроблена технологія брикетування відходів. Це — процес пресування здрібнених фракцій під високим тиском без використання єднальних речовин (клею абощо). За допомогою тиску й тепла із сировини вивільняється «сік» лігнін, що діє як в’яжуча речовина й утримує брикет у щільному стані. Як підсумок, підприємець отримує такі собі «штучні дрова» — органічні брикети. Їх часто так і називають: євродрова. Брикет може мати чотири-, шестигранний профіль або виглядати справді як акуратні чурбаки, чи як цеглини (типу торф’яних), або ж як кубики.
Дуже добрими завжди вважалися запашні дрова з плодових дерев. А уявляєте, який приємний дух дають, згораючи, брикети із горіхової шкаралупи чи з персикових кісточок? Отриманий у результаті брикетування паливний матеріал знаходить широке застосування як в індивідуальному господарстві, так й у промислових опалювальних системах. Такі брикети мають широке застосування й можуть використатися для всіх видів котелень, побутових і промислових котлів, прекрасно горять у камінах, грубках тощо. Виготовити їх нескладно.
На європейських господах таке паливо стало звичним, і купити там відповідне обладнання теж нескладно. Устаткування для виробництва паливних брикетів із соломи, лушпиння соняшнику й інших відходів агрокультур — це, як правило, преси й екструдери. Завозять їх і в Україну. Придбання пресу «другого господаря» з Європи обійдеться значно дешевше нової моделі. Але й нові цілком доступні теж. Так, ударно-механічний прес марки Wektor польського виробництва в Україні продає підприємство «Біоекопром» (Полтава). Після пресування ним брикети відмінної якості виходять із горіхової шкарлупи, соломи, стебел кукурудзи, соняшнику, льону, зернових, тріски тощо.
Взагалі будь-яка сировина біологічного походження дозволяє робити паливні брикети. На «Міжнародних Днях поля-2017» ми побачили також прес-брикетувальник Bіomasser для виробництва паливних брикетів виробництва польського заводу Asket. І подивилися, як він працює. Усе просто: у резервуар засипається подрібнена солома. Перемішувач доставляє солом’яну тирсу до гвинтової камери, де відбувається пресування сировини. Готовий циліндричний брикет з отвором посередині доставляється назовні.
Брикетувальники Biomasser — це обладнання для виробництва брикетів, для чого може бути використана будь-яка солома: житня, пшенична, ячмінна, вівсяна, ріпакова, рисова, соєва. Також як сировина підійдуть сіно, верба міскантус, очерет. Дуже зручно, що Biomasser може монтуватися не лише стаціонарно, на місці виробництва брикетів, а й мобільно — на причепі. Це дозволяє переробляти сировину в брикети відразу після збирання врожаю безпосередньо на полі. Причому та солома не потребує попереднього сушіння — і можна використовувати «сіру» з вологістю до 30%, яка потрапила під дощ або сніг, а потім протряхла під вітром.
Комплекс обладнання для паливних брикетів можуть запропонувати і вітчизняні підприємства. Наприклад, ПП «Брикетувальні технології» (Бердичів, Житомирська обл.) чи компанія «Зерма-Україна» (Каховка, Херсонська обл.), яка виготовляє ударно-механічний прес для переробки в паливні брикети рисової лушпайки й відходів соняшнику. Або назвемо ще підприємство «Фаєрвуд» із Вінниці. Як повідомили «Агробізнесу Сьогодні», там роблять устаткування для виробництва паливних брикетів із деревних стружок, соломи, лушпиння соняшнику, макухи, шроту, соломи, решток кукурудзи, обрізків виноградної лози, відходів елеватора, з очерету — на загал із будь-якої біомаси та відходів агрокультур. На лініях, виготовлених підприємством «Фаєрвуд», можна отримати будь-який різновид брикету за бажаннями користувача. Такі преси можуть зацікавити усіх, хто має постійний доступ до органічних відходів. Відомий на ринку брикетувальний прес гвинтового типу «УБТ-350» випускає ще один вітчизняний виробник — ПАТ «Український проектно-конструкторський технологічний інститут» (Івано-Франківськ). Це установка, основними складовими частинами якої є бункер і гвинтовий прес.
Виробництво екологічного продукту, що не несе шкоди довкіллю, має очевидні переваги: можливість працювати весь рік, отримуючи прибуток як від основної агробізнесової діяльності, так і від «паливної». Постійний попит на теплову енергію обумовлює швидке покриття витрат на купівлю такого встаткування.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
