Те, що грубі корми повинні бути високоякісними, не викликає сумнівів у жодного господарства. Однак шляхи досягнення високої якості корму часто стають предметом дискусії між фахівцями різних виробничих напрямів та керівництвом господарства. На перший погляд, це цілком логічно, адже в кожного керівника виробничого напряму (агроном, інженер, зооінженер) суттєво відрізняється мотивація.
Саме тому пропонуємо розглянути більш детально ті пункти технології заготівлі грубих кормів, щодо необхідності та користі яких часто маємо діаметрально протилежні думки фахівців.
Скошування: час укосу
Оптимальною стадією для початку скошування люцерни є фаза бутонізації. Коли люцерна входить у фазу цвітіння, її урожайність буде вищою, ніж у фазі бутонізації. Разом з тим, вміст білка та енергії суттєво знижується. І якщо навіть урожайність та вміст білка на одиницю площі будуть вищими у фазі цвітіння (вирощування люцерни на поливі), від цього споживання корму коровою не збільшиться.
Приклад
Скошування: застосування плющилки
Застосування косарки з вальцьовою плющилкою - це не тільки оперативність заготівлі корму, а й передусім збереження його поживної цінності.
Найбільшою проблемою при заготівлі кормів із люцерни є нерівномірне підсихання листя та стебел. Листя дуже швидко пересихає, внаслідок чого воно осипається, а разом із листям - «осипається» білок та енергія.
Саме для усунення цієї проблеми була розроблена вальцьова плющилка, яка наносить механічні пошкодження стеблам люцерни, але не пошкоджує листя.
Використання косарки з вальцьовою плющилкою робить рівномірним процес висихання скошеної маси та прискорює його. Це дозволяє організувати весь процес заготівлі силосу в оптимальні строки. Процес прив’ялювання скошеної маси люцерни до необхідного вмісту сухої речовини 30–35 % (вологість 65–70 %) повинен бути якомога коротшим, адже від цього залежить якість корму та оперативність процесу заготівлі корму. Так, при застосуванні косарки з вальцьовою плющилкою та сприятливих погодних умовах люцерна прив’ялюється до вмісту сухої речовини 30–35 % за +/-4,5 години. Якщо ж косарка не оснащена плющилкою, скошена маса просохне до вище вказаного вмісту сухої речовини через 10,5 годин. Тобто формування валків буде можливим лише на наступний день, адже вночі роботи із заготівлі кормів не проводяться. Затягування робіт у полі - це збільшення вмісту клітковини, зменшення кількості поживних речовин та зниження споживання сінажу худобою, що призводить до втрат надою 1–1,5 кг молока/корову в день! Оптимальним є закладання зеленої маси в траншею максимум протягом 24 годин після скошування.
Скошування: чистота корму
Бруд не робить корову ситою! Висока кількість бруду в скошеній масі (понад 100 г/кг сухої речовини) призводить до неправильного (масляно-кислого) процесу бродіння силосу в траншеї. Корм, який містить масляну кислоту, не повинен згодовуватися худобі.
Існує ряд технологічних та технічних умов, виконання яких забезпечить чистоту корму.- Оптимальна висота зрізування люцерни = 5–8 см. Косити надто низько немає жодної потреби. При дуже низькому зрізі існує велика ймовірність пошкодження дернини та занесення бруду (сира зола) в скошену масу.
- Косити можна виключно по сухому полю, адже під час косіння у мокрому (не просохло після дощу, роса) бруд може бути занесеним у скошену масу.
- Балка косарки не повинна забруднюватись, забиватись зеленою масою, що дозволить зменшити кількість бруду в кормі.
- Одна з головних систем, яка безпосередньо впливає на чистоту корму та забезпечує повне копіювання поверхні поля без жодних пошкоджень дернини, - це система розвантаження косаркового бруса. Система розвантаження бруса може бути пружинною (простіша система) або гідропневматичною. Система гідропневматичного розвантаження косарки (як причіпної, задньонавісної, так і фронтальної) дозволяє 3-D копіювання поверхні поля та гарантує чистоту корму. Вага косарки переноситься на трактор, що дозволяє косарці «пролітати» над поверхнею поля, запобігає пробуксовці трактора на схилах та дозволяє швидко адаптувати тиск розвантаження відповідно до умов роботи під час руху трактора.
Ворушіння та формування валка. Ворушилка: так чи ні?
Ворушилка - це машина, на якій, на жаль, часто намагаються зекономити. Але з точки зору ефективності - їй немає рівних. Ворушилка прискорює та робить рівномірним процес прив’ялювання скошеної маси. Тривале знаходження скошеної маси в полі спричиняє зменшення вмісту поживних речовин (дихання, вимивання, збільшення клітковини). Затягування робіт у полі на 2 дні (після укосу) призведе до скорочення споживання корму на 1,4–1,5 кг/корову/день (прибл. 0,5 кг сухої речовини), що спричинить зменшення надою на 1,3 л/корову/день, у результаті втрати становитимуть 2230 грн/корову/рік. Тобто вчасна/оперативна заготівля, яку забезпечує ворушилка, при поголів’ї 500 корів принесе додатково понад 1 млн грн/рік!
Підбір та подрібнення: оперативність, довжина
При виборі технології для підбору і подрібнення скошеної маси потрібно підібрати ту машину, продуктивність якої дасть змогу у визначені строки заготовити ввесь обсяг кормів. Так, рулонний прес-підбирач з обмотчиком заготовить у середньому 350 т сінажу в день (не залежить від віддаленості поля до місця зберігання рулонів з сінажем), причіп-підбирач з об’ємом вантажного відсіку 46–50 м3 заготовить у середньому 450–500 т сінажу в день (продуктивність прямо залежить від відстані від поля до силосної траншеї. Оптимальною є відстань 3 км (+/-1), силосний комбайн заготовить у середньому 750–1000 т сінажу (залежить від організації транспорту для вивезення зеленої маси та від швидкості трамбування у силосній траншеї).
Що стосується довжини подрібнення зеленої маси для сінажу, то оптимальною вважається 3–4 см. Така довжина дозволяє якісно затрамбувати сінажну масу, а також повністю відповідає фізіологічним потребам жуйних тварин. Надто коротко подрібнена сінажна маса, звичайно ж, легше трамбується. Але варто пам’ятати, що кінцевою метою кормозаготівлі є не просто закласти в сінажну яму і затрамбувати, а отримати якомога більше надою з мінімальною собівартістю та зберегти здоров’я корів. Саме тому важливо зберегти структуру грубого корму. Надто довго нарізану масу дуже важко трамбувати. А в погано утрамбованій масі порушується процес бродіння сінажу, що веде до зниження якості корму. Довжина нарізки потребує ретельної уваги, адже погано затрамбована сінажна маса може коштувати господарству річного запасу корму.
Однією з вирішальних оцінок правильності обраної технології заготівлі кормів є надій з грубих кормів. Якісні грубі корми - це основа для успішного виробництва молока. Підприємствам, які прагнуть отримувати надій понад 8000 кг молока/корову в рік, просто необхідно заготовляти сінаж із люцерни з концентрацією енергії 5,8–6,0 МДж/NEL та сирого протеїну 20–21 % в сухій речовині. Успіх таких підприємств повністю залежить від якості грубих кормів. А для досягнення високої якості сінажу достатньо виконувати усі вимоги технології та правильно підібрати техніку, яка відповідає умовам і вимогам саме вашого господарства і буде уміло використана фахівцями своєї справи.
