Руслан ШАТРОВ, канд. техн. наук, доцент
Невід’ємною складовою вирощування сільськогосподарських культур є основний обробіток грунту. Поширеною у системі обробітку грунту в Україні є оранка. Це одна з найбільш енергоємних операцій. Так, при оранці середніх за питомим опором грунтів під зернові колосові культури на глибину 20-22 см витрачають близько 14-16 кг/га, а під кукурудзу — на глибину 25-27 см — 18-20 кг/га дизельного палива. До недоліків полицевого обробітку грунту (оранки), крім підвищених витрат праці й коштів, відноситься зменшення щільності грунту, яке може призвести до посилення ерозійних процесів. Водною і вітровою ерозією щороку виноситься в середньому 15 т/га родючого шару грунту.
В той же час обробіток грунту слід розглядати як вимушений захід. Якщо без нього не можна обійтись, його необхідно виконати з найменшим руйнуванням структури грунту (мінімізація обробітку), тобто поверхневе рихлення на глибину близько 8 см (mini-till).
Останнім часом все більшого поширення завдяки використанню гербіцидів суцільної дії з коротким періодом розпаду (типу Раундап Класік), набуває нульовий обробіток грунту (no-till — сівба в необроблений грунт). Недоліки полицевого обробітку грунту стають перевагами для mini-till і no-till.
Проте система землеробства mini-till і no-till сприяє накопиченню у верхньому шарі грунту насіння бур’янів, шкідників і хвороб, створенню його гетерогенної структури і ущільненню, а це спричиняє до зменшення урожайності сільськогосподарських культур на 10-20%, особливо з глибоким (понад 3 м) проникненням кореневої системи (кукурудза, соняшник та ін.). На противагу цьому завдяки оранці створюється гомогенний (однорідний) шар грунту, сприятливий для розвитку кореневої системи і росту рослин.
У цьому аспекті перспективною є технологія stripp-till, яка поєднує переваги відомих способів обробітку грунту — традиційного (оранки) і нульового. За цієї технології грунт обробляється стрічками шириною близько 20-25 см та глибиною до 32 см з метою рихлення, створення насіннєвого ложе та умов для його швидкого прогрівання. Віддаль між серединами стрічок становить 70/75 см. Одночасно з обробітком грунту в стрічку можна вносити сухі або рідкі мінеральні добрива.
Для механізації технології stripp-till компанія Ortman (США) пропонує 6-8-12-рядні агрегати, а компанія Amazone (Німеччина) — 8-рядні агрегати. За технологічною схемою, наявністю і розміщенням робочих органів вони не відрізняються.
Так, конструкція секції робочих органів Ortman, включає раму, передній дисковий ніж, який розрізає поверхню грунту і пожнивні рештки, та забезпечує постійну глибину обробітку, два диски з вирізами на спільній стійці очищають від решток і мілко розрихлюють поверхню рядка. Чизельний сошник рихлить грунт на задану глибину до 32 см, а при необхідності ще й забезпечує внесення мінеральних добрив, пара задніх хвилястих дисків обробляє розрихлений грунт, а задній планчастий коток доводить його до дрібногрудочкуватої структури і підущільнює до сприятливого для сівби насіння стану (1,2-1,4 г/см3). Наявність додаткових причіпних пристроїв дозволяє поєднувати стрічковий обробіток грунту з одночасним внесенням мінеральних добрив, у тому числі у два рівні за глибиною. Ця технологія дозволяє виконати кілька операцій за один прохід агрегату, тоді як існуюча потребує оранку, передпосівне внесення добрив і обробіток грунту під сівбу різними агрегатами.
Виробники техніки stripp-till пропонують варіанти використання в одному агрегаті просапної сівалки для суміщення операцій обробітку грунту і сівби у стрічки, завдяки чому вдвічі зменшується кількість проходів агрегатів по полю. Сіяти в оброблений грунт можна також сівалками вітчизняного або зарубіжного виробництва.
Таким чином, стрічковий обробіток грунту є енерго- і ресурсозберігаючим, бо обробляється за один прохід агрегату лише близько 30% площі, а отже, економиться майже 70% дизельного палива. До того ж, краще прогрівається оброблений грунт, зменшується випаровування вологи, а також дія вітрової і водної ерозії. Підвищується ефективність використання мінеральних добрив за рахунок внесення їх у зону рядка.
Основним недоліком технології stripp-till є необхідність попереднього внесення гербіциду суцільної дії типу Ураган чи Раундап. Проте ці додаткові витрати коштів на боротьбу з бур’янами є незначними в загальних витратах на обробіток грунту.
Технологія stripp-till отримала схвальну оцінку в сільськогосподарських підприємствах різних регіонів України, зокрема «Лат Агро» (Сумська обл.), «Рост Агро» (Полтавська обл.), «Олстас Льон» (Чернігівська обл.) та ін. До речі, господарство «Олстал Льон» за цією технологією вирощує також озимий ріпак.
