Сергій ПТАШУК,
Біда, якщо гарний урожай ягід або фруктів раптово поб’є град. Гірше — хіба що обстріл системою «Град»… Кожен садівник знає, як боляче втрачати врожай, адже в працю вкладені чималі зусилля й гроші. Побита негодою малина чи полуниця згодяться хіба що на переробку у джеми чи конфітюри. Це потребує додаткових зусиль й навряд чи компенсує витрати. Крім того, град здатний зашкодити не тільки плодам, але й плодовим кущам чи навіть деревам. Адже він може, зчинивши стрес для рослин, збільшити ризик небезпечних захворювань, і це потягне загибель усього фруктового саду.
У цьому випадку можуть придатися протиградові (чи градобійні, як їх ще називають) сітки. Вони здатні не тільки захищати культурні насадження від несприятливих погодних умов, але також створюють стабільний мікроклімат у саду, на малинниках чи полуничних плантаціях. Протиградові сітки добре зберігають стабільний рівень вологи й захищають плодові дерева й кущі від сильних перепадів температур.
У наш час практично вся Європа, а також Австралія і країни Південної Америки використовують затінювальні і градобійні сітки для садів і виноградників. Популярна ця технологія і в деяких країнах колишнього СРСР, зокрема в Азербайджані. Але для нас такі нескладні пристосування поки ще є якимсь нововведенням, ба навіть розкішшю. Хоча й в Україні усе частіше меткі господарі беруть на озброєння цей досвід. Наприклад, застосовують таку сітку у фермерському господарстві «Батьків сад», що у Деражнянському районі Хмельницької області, вирощуючи не тільки яблука й груші, а й журавлину, смородину, фундук та інші непрості, але маржинальні культури.
Фахівці вважають, що ці сітки затінюють і захищають фруктово-ягідні насадження також від сильного, рвучкого вітру й сонячних опіків. Крім того, сітка для саду — досить щільна, можна натягнути її над насадженнями. І якщо випаде град, то він затримається на поверхні сітки, де згодом почне поступово танути (бо це — дрібні шматочки льоду). А інші градини, стикаючись із поверхнею садової сітки, гублять високу швидкість і кінетичну енергію й скачуються у міжряддя. Градини повільно тануть і дають деревам додаткову вологу. Садовим деревам залишається тільки насолоджуватися живлющими, природними бризками й дрібними краплями.Матеріал, з якого їх зазвичай виготовляють, — поліетилен високого тиску, нейлон або ж пластик. Конструкції сіток можуть бути похилими або горизонтальними, паралельними землі. Застосування протиградових установок із похилою конструкцією сприяє швидкому стіканню градин у міжряддя. Горизонтальні сітки монтуються ще легше. Ці системи дуже економічні в монтажі, не вимагають додаткових матеріалів. В основному вони застосовуються для вирощування грушевих і яблуневих культур. Недоліком цієї конструкції є зависокі витрати на щорічну експлуатацію сітки. Крім того, такий вид установок вимагає більшої уваги до кріплень, ніж похила сітка.
Досвід розвитку світового садівництва показує, що найбільш ефективним типом, скажімо, яблуневого агрогосподарства нині є інтенсивний карликовий сад. У багатьох країнах Європи, а також у США й Канаді садівництво в останні 20-30 років практично повністю переведено на слаборослі підщепи. Це дозволяє скоротити загальні площі під садами, й одночасно збільшити валове виробництво плодів. Водночас і захищати такий сад від несприятливих погодних умов теж значно простіше. Догляд за такими деревцями полегшується їх невеликими розмірами: низька висота саду дозволить без зайвих проблем натягнути над кронами сітку.
Нині системи протиградового укриття стали важливим засобом захисту садів і ягідників від несприятливих погодних умов. Хто спеціалізується на виробництві таких сіток? Це, зокрема, ізраїльська компанія Alecon та нідерландська NIF, які мають своїх представників і в Україні. Асортимент садових укриттів досить широкий, гарантійний термін служби зазвичай становить 20-25 років. При виборі типу сітки варто врахувати стан саду, наявність достатнього простору для кріплень, висоту рослин, схему їх розсадження і, звісно ж, вартість установлення.
