Український ринок техніки для обробітку грунту вражає різноманітністю моделей культиваторів. Тут представлені, зокрема, просапні агрегати з пасивними робочими органами та для міжрядного обробітку з активним приводом робочих органів. Фірми-виробники пропонують просапні культиватори з різною робочою шириною захвату — від 3 до 24 рядків. Проте основна частка моделей мають ширину захвату 12 рядків. Для великих господарств виготовляються широкозахватні 18- та 24-рядкові культиватори, що підвищує продуктивність роботи в 1,5–1,9 разів, зменшують витрати праці та коштів у порівнянні з 12-рядковими.
В технологічному циклі догляду за посівами просапних культур важливим є не тільки розпушування міжрядь, знищення бур’янів, а й підживлення рослин та захист рослин від шкідників та хвороб. У багатьох випадках для підживлення рослин мінеральними і мікродобривами та боротьби зі шкідливими мікроорганізмами за допомогою внесення засобів захисту використовуються розкидачі добрив та обприскувачі. Проте науковими дослідженнями доведено, що локальне внутрішньоґрунтове внесення добрив забезпечує вищу ефективність у порівняно з поверхневим розкидним способом. Просапні культиватори постачаються у двох видах комплектації із туковисівними апаратами для проведення підживлення та без них.
Просапні культиватори-рослинопідживлювачі комплектуються туковисівними пристроями, які складаються із бункера, дозувальних механізмів із вузлами їх приводу, тукопроводів та підживлювальних лап. Більшість культиваторів-рослинопідживлювачів виготовляються із механізмом приводу дозувальних пристроїв від опорно-приводних коліс. Деякі моделі обладнані механізмом приводу дозувальних пристроїв від спеціально встановленого приводного колеса або пневматичними туковисівними апаратами з центральним бункером для добрив великого діаметру. Привід дозувальних механізмів пневматичних туковисівних апаратів та вентилятора пневмосистеми може здійснюватися від ВВП енергозасобу або електродвигунів, які працюють від електросистеми трактора з напругою 12 або 24В.
В останні роки у технологіях вирощування просапних культур широкого розповсюдження набуває стрічкове внесення пестицидів у зону рядка, яке виконується одночасно з розпушуванням міжрядь. У такій обробці гербіцидами у посівах кукурудзи чи соняшнику площа внесення препарату становить лише 30–35% від сумарної площі міжрядь, а відповідно, і кількість внесення робочого розчину у 2–2,5 разів менша у порівнянні із суцільним. Внаслідок цього досягається економія коштів на транспортуванні води, приготуванні робочого розчину і менші витрати часу на заправку агрегатів робочою рідиною.
«Богуславська сільгосптехніка» виконує модернізацію культиваторів для міжрядного обробітку просапних культур. Для цього на рамі культиватора монтується навісний обприскувач-підживлювач ЕКО-600Л. Після переобладнання пристрої для внесення робочих розчинів пестицидів використовують для локального внесення аміачної води та рідких комплексних добрив. Переоснащення полягає у тому, що замість стрілчатих лап на культиватор встановлюють долотоподібні, на задній стороні яких приварена металева трубка для подачі у ґрунт на глибину 10–12 см рідких добрив. Ця трубка з’єднана з основною магістраллю гнучким рукавом високого тиску.
У результаті суміщення технологічних операцій зменшується на 25–30% потреба в тракторах та механізаторах, на 50–60% скорочуються витрати праці. Одночасно досягається (на 40–50%) економія палива. В Україні культиватори для міжрядного обробітку ґрунту виготовляють «Ельворті», «Галещина машзавод», «Сільгосмаш», «Красилівмашзавод», «Уманьферммаш».
Особливістю конструкції культиватора КП-5,6 «Козак «Пацюк» є те, що робочі органи мають захисні «екрани», які регулюються по висоті, що виключає засипання культурних рослин під час першого прополювання ґрунтом. Аналогічні за конструкцією просапні культиватори виготовляють білоруські та молдавські виробники: КРН-5,6Б, УСМК-5,4, КРШ-8,1Г-01, КРН-5,6 «Евро», CUP-4.2 тощо. Підприємство «Техмаш» пропонує також культиватори–обприскувачі універсальні КОУ-2,8 та КОУ-4,2.
Василь ДУМИЧ, завідувач лабораторією
Люба ШКОРОПАД, молодший науковий співробітник
Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
