Олег ГАЙДЕНКО,
Втрати пального під час
підготовки техніки до роботи
За даними науково-дослідних установ, найбільш відчутними (до 28%) є втрати пального, коли експлуатація техніки здійснюється при відсутності в господарстві належної ремонтно-експлуатаційної бази. Цей фактор дуже важливий сьогодні, коли кількість господарств у результаті поділу збільшилась, створилися фермерські господарства, та всі вони не мають необхідного інженерно-технічного забезпечення.
Дослідження показують, що коли капітальний ремонт тракторів і зернозбиральних комбайнів здійснюється в господарствах, навіть таких, що мають хорошу ремонтно-експлуатаційну базу, витрати пального по цих машинах на 5–13% більші, ніж по тих, що відремонтовані капітальним ремонтом у спеціалізованих ремонтних підприємствах та організаціях.
Більшість несправностей, що спостерігаються у роботі тракторів та комбайнів, призводять до падіння потужності машини, а значить і перевитрати палива. На 15–20% збільшується норма витрати палива при несправності однієї лише форсунки. При відхилені від оптимальної величини кута випередження вприскуваня палива на 2–3º повороту колінчатого вала призводе до перевитрати палива на 2–2,5%.
Помітний також вплив робочого тиску форсунки:
- зменшення тиску на 3 МПа призводить до збільшення витрати палива на 3%;
- якщо зменшення тиску істотне (на 6–7 МПа), то перевитрата пального зросте до 20–25%.
Досить часто перевитратою палива є незадовільний технічний стан паливної апаратури: зношеність плунжерних пар, закоксовування отворів форсунки, порушення герметичності паливопроводів. При значному закокосовуванні отворів розпилювачів форсунки витрата палива може збільшитись до 30–40%. Для зниження перевитрати необхідно ретельно стежити за технічним станом двигуна, використовуючи засоби діагностики, своєчасно проводити технічне обслуговування.
Істотний вплив на довговічність роботи двигуна, а звідси і на витрату палива має чистота повітря, що поступає. При роботі двигуна в умовах запиленості необхідно щодня проводити технічне обслуговування повітроочисника (заміну оливи, промивання фільтрувального елемента).
В сучасній тракторній техніці широкого поширення набули повітроочисники з паперовим фільтрувальним елементом, вони забезпечують якісне очищення повітря від пилу, прості в обслуговуванні. Для забезпечення високої працездатності повітроочисників необхідно кожні 480 годин проводити очистку фільтр-патрона від пилу продуванням сухим стиснутим повітрям. Після 4-х очисток фільтр-патрон слід замінити новим.
Покращення економічності досягається дотриманням нормального теплового режиму роботи двигуна. Перед зимовими роботами потрібно підготувати трактори: провести сезонне технічне обслуговування, замінити літні сорти палива та оливи на зимові, утеплити двигун (зачохлити двигун, радіатор, зовнішні оливопроводи). При проведені вище перелічених робіт скорочується час розігріву двигуна у 1,5–2 разів та утроє-четверо зменшується час розігріву до нормального теплового режиму.
Втрати пального в процесі
виконання механізованих робіт
За даними результатів досліджень, істотної економії палива можна досягти досконалим комплектуванням та раціональною експлуатацією машинно-тракторного парку. При недозавантаженості кожних 10% потужності трактора витрата палива збільшується на 4–6%. Іноді через нераціональне комплектування агрегатів трактори завантажені всього на 35–50%.
Машинно-тракторні агрегати потрібно комплектувати таким чином, щоб потужність трактора використовувалась на 85–95%, залежно від його типу і виду виконуваної роботи. На деяких сільськогосподарських операціях (лущення стерні, культивація тощо), якщо дозволяють умови, складають комбіновані агрегати. Це дає можливість не тільки збільшити навантаження, але й виключити зайві проходи трактора, що дозволяє зменшити витрати палива до 30%.
Перевитрата палива зростає при затупленні робочих органів сільськогосподарських машин (лез лемехів, лап культиваторів). Опір агрегатів залежить від вологості ґрунту, тому сільськогосподарські роботи необхідно проводити в установлені агротехнічні строки. Збільшується витрата палива при роботі агрегатів на непідготовлених загінках із великими переїздами. Через збільшення часу, витраченого на повороти, при довжині гонів у 300 м витрата палива на 15–20% більша, ніж при довжині гонів у 1500 м.
Вагомі витрати палива мають місце при холостих переїздах тракторів (зміна поля, ділянки). У господарствах з великими земельними масивами за рік переїзди становлять 300–350 км. На переїзди, у багатьох випадках невиправдані, витрачається 6–7% річної витрати палива. Щоб зменшити цю кількість, необхідно складати план-маршрут робіт з обліком чергування і часу обробітку полів.
Основним шляхом зменшення витрат енергоресурсів є впровадження енергозберігаючих технологій на посівах зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику тощо.
На основі результатів аналізу технологічних карт на вирощування основних сільськогосподарських культур Кіровоградської ДСГДС встановлено, що для зниження витрат палива доцільно впровадити наступні заходи:
- на операціях із внесення гербіцидів застосовувати комбіновані агрегати;
- поукісні посіви вести стерньовими сівалками типу або сівалками прямого висіву без обробітку ґрунту, що дозволяє зменшити кількість технологічних проходів, економія пального при цьому становитиме близько 10 кг/га;
- на частині площ під ранні зернові культури замінити полицевий обробіток на безполицевий, економія пального при цьому сягатиме близько 6 кг/га;
- підготовку поля під окремі культури (цукрові буряки, овочі, багаторічні трави) проводити комбінованими ґрунтообробними агрегатами типу «Європак» та «Компактор», АГ-6 «Борекс» та інші. При їх застосуванні забезпечується зниження витрат праці та економія пального в межах 19–33%;
- виключити деякі технологічні операції, якщо це не призведе до зниження врожаю.
Соціально-економічні фактори
економії пального
Вказані фактори є найбільш відчутним резервом економії пального. Саме від кваліфікації та зацікавленості механізаторів, інших інженерно-технічних спеціалістів та організаторів виробництва залежить і якість підготовки техніки до виконання механізованих робіт, а також організація ефективного використання мобільної техніки і повсюдне дотримання режиму економії у витрачанні паливно-мастильних матеріалів.
Отже, організаційно-технічні резерви економії пального в експлуатації сільськогосподарської техніки є найбільш відчутними і найбільш ефективними, оскільки їх реалізація не вимагає великих капіталовкладень, довгих строків впровадження та інших особливих умов. Тому в сучасних умовах їх науковому обґрунтуванню і практичній реалізації має бути приділена особлива увага.
