В’ячеслав БРАТІШКО,
Ефективна годівля — запорука рентабельності
В структурі витрат на виробництво свинини вартість кормів сягає 80%, яловичини — 70–75%, молока — 40–45%. Очевидно, що за такої структури собівартості забезпечення ефективного перетворення корму у продукцію є основою рентабельного виробництва.
Однією з основних причин відставання у продуктивності сільськогосподарських тварин в Україні від розвинутих країн є відносно низька забезпеченість кормами разом із проблемою дефіциту білка у раціонах годівлі. Ситуація з організацією годівлі тварин у дрібних господарствах зазвичай перебуває на нижчому рівні, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Тому на сьогодні дрібнотоварне виробництво продукції тваринництва має практично нульову рентабельність або є збитковим.
Так, при відгодівлі свиней у дрібних господарствах на 1 ц приросту витрачається в середньому 9,1 ц кормових одиниць проти 6,4 ц, передбачених нормативами, хоча і ця цифра є завищеною. Перевитрати кормів пояснюються нерівномірністю годівлі та низькою поживністю раціонів, особливо в період інтенсивного приросту тварин. Для годівлі молодняку свиней спочатку використовуються різні харчові відходи, збиране молоко, полову, а в літній період — зелену масу бур’янів та городніх культур, і лише на заключній стадії згодовуються в основному концентровані корми. Проте, якщо забезпечити приготування якісних консервованих кормів для годівлі великої рогатої худоби в дрібних господарствах без їх кооперації практично неможливо, то приготування повнораціонних збалансованих комбікормів є здійсненним завданням.
Механізація кормоприготування
Ефективність використання кормів збільшується при згодовуванні їх у вигляді кормосумішей. Витрати на приготування кормосумішей не перевищують 3–5% витрат виробництва, але забезпечують збільшення продуктивності тварин на 9–17%. Підвищити ефективність використання комбікорму можливо також за рахунок згодовування його у вигляді кормових гранул, що забезпечує покращення засвоюваності корму, виключення втрат корму через його самосепарацію, вибіркового поїдання окремих компонентів раціону, знезараження корму в процесі теплової обробки при гранулюванні, зменшення виділення пилу тощо. Тенденції розвитку світового кормовиробництва також свідчать про збільшення частки використання кормів у вигляді гранул. Для підвищення засвоюваності зернових компонентів комбікорму можливе застосування екструдування.
Отже, в загальному вигляді процес приготування корму в умовах господарств складається з операцій подрібнення, дозування, змішування та, можливо, екструдування зернових компонентів і гранулювання готової кормосуміші.
Процес приготування комбікормів
в умовах господарств
Однією з особливостей механізації кормоприготування у дрібнотоварних господарствах є обмеження щодо встановленої потужності технічних засобів, що обумовлене переважною наявністю лише однофазної мережі електричного струму.
Рис. 1. Процес приготування корму в умовах господарств
Обладнання для подрібнення зернових кормів невеликої продуктивності (на рівні 200 кг/год.) з живленням від однофазної мережі електричного струму з напругою 220 В широко представлено на ринку України. Значне місце у цьому сегменті належить подрібнювачам ПАТ «Електромотор» марки «Елікор», що зумовлено їх конкурентною ціною через використання двигунів власного виробництва.
Для дозування складових раціону при приготуванні комбікормів в умовах дрібнотоварних та фермерських господарств зазвичай використовується спосіб об’ємного дозування, який не потребує окремих засобів механізації.
Серед основних вітчизняних виробників обладнання для екструдування комбікормів можна виділити екструдери торгової марки Bronto (ТОВ «Черкасиелеватормаш»), екструдери виробництва ПП «Лаврин», ВАТ «Уманьферммаш», ПАТ «Електромотор» тощо.
Дані щодо пропонованих названими виробниками екструдерів з найменшою серед наявних продуктивністю наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Обладнання для екструдування кормів
Як видно із табл. 1, найбільш придатним для використання у дрібнотоварних та фермерських господарствах серед наведених машин є екструдер КЕШ-1 виробництва ПАТ «Електромотор».
Обладнання для змішування сипких компонентів раціону вітчизняного виробництва відповідної продуктивності практично відсутнє на ринку України. Ці машини зазвичай мають вигляд зблокованих між собою подрібнювача зернових кормів та змішувача (табл. 2).
Таблиця 2. Комбікормові агрегати вітчизняного виробництва
На жаль, наведені агрегати не можуть знайти широкого впровадження для виробництва комбікормів в умовах дрібнотоварних та фермерських господарств через велику встановлену потужність електродвигунів та невідповідну продуктивність.
Тому для приготування повноцінних комбікормів безпосередньо в господарствах у ННЦ «ІМЕСГ» було розроблено обладнання ОК-0,1 (рис. 2) , яке забезпечує виконання операцій подрібнення, дозування та змішування комбікормів і дозволяє приготувати якісний комбікорм зі співвідношенням окремих компонентів 1:1000. Обладнання має продуктивність 0,1 т/год. та встановлену потужність двигунів 2,6 кВт, що надає можливість використовувати живлення від однофазної мережі електричного струму.
Обладнання ОК-0,1 забезпечує якісне змішування матеріалів вологістю до 18% та відрізняється від наявного комбікормового обладнання тим, що приготування повноцінних комбікормів здійснюється в одному змішувачі за один цикл у співвідношенні окремих компонентів 1:10 (100, 1000) .
Для гранулювання комбікормів широке поширення у комбікормовій промисловості набули машини матричного типу. До їх переваг можна віднести безперервність робочого процесу, меншу матеріалоємність. Велика кількість пресувальних каналів у матриці забезпечує достатню пропускну здатність преса. Недоліки матричних пресів — висока енергоємність процесу пресування, дроблення матеріалу, що ущільнюється, підвищені вимоги до вихідної сировини щодо однорідності подрібнення та рівномірності вологості, складність виготовлення матриць, високе нагрівання підшипникових вузлів вальців.
Своєю чергою, матричні преси можуть бути як з кільцевою, так і з плоскою матрицею. На комбікормових підприємствах переважно використовуються преси з кільцевими матрицями з розташованими по периметру пресувальними каналами, крізь які роликами або криволінійними лопатями проштовхується матеріал.
Один з провідних вітчизняних виробників матричних грануляторів під торговою маркою Grantech (ICK Group, м. Київ) виготовляє декілька моделей грануляторів з кільцевою матрицею різної продуктивності, проте найменший з них має встановлену потужність 33,55 кВт, що унеможливлює його використання у малих господарствах.
В останні роки мають поширення гранулятори комбікормів із плоскою матрицею. Обладнання такого типу виготовляє в Україні ПАТ «Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування» (гранулятори марки ППМ), підприємство «Будтехнік» (гранулятори ГУК, торгова марка «Агротехнік», м. Харків) та низка інших виробників. Зазвичай гранулятори такого типу відрізняються від машин з кільцевою матрицею меншою продуктивністю і можуть бути придатними для використання в умовах фермерських та дрібнотоварних господарств.
Таблиця 3. Характеристика грануляторів кормів із плоскою матрицею
Поряд із грануляторами з плоскими матрицями для виробництва кормових гранул використовуються гранулятори гвинтового типу. Так, під торговою маркою «Агротехнік» пропонується гвинтовий гранулятор кормів ГПК. Встановлена потужність цього гранулятора становить 7,5 кВт, продуктивність — до 120 кг/год. Він може забезпечити виробництво корму для відгодівлі 100 свиней на рік.
Як видно, представлене на українському ринку обладнання, що може бути використане для приготування комбікормів безпосередньо в господарствах, не відрізняється великою різноманітністю. І якщо машини для подрібнення зернових кормів представлені широкою гамою зразків, то обладнання для дозування та змішування комбікормів відповідної продуктивності на ринку практично відсутнє. Немає також і виробників, які б пропонували єдиний комплект обладнання для приготування повноцінних комбікормів в умовах дрібнотоварних господарств.
Оскільки виробництво продукції тваринництва в дрібнотоварних особистих господарствах набуває соціального значення і розглядається також як проблема забезпечення зайнятості сільського населення, поряд із виробництвом товарної продукції, було б доцільним застосування механізмів державної підтримки, які були реалізовані по відношенню до виробництва молока.
Насамкінець варто зазначити, що альтернативним шляхом вирішення проблеми забезпечення повноцінними комбікормами тварин, що утримуються у фермерських, дрібнотоварних та особистих господарствах, є створення сільськогосподарських комбікормових підприємств на основі кооперації господарств.
