Найчастіше, коли ведеться мова про «плюси» смугової технології обробітку ґрунту, ми згадуємо про економію пального. Річ у тім, що перехід на стрип-тілл дає змогу витрачати на 20 л, а іноді на усі 30 л «дизелю» на гектар. Це, звичайно, приємно, однак не є визначальним фактором у плані переходу на цю технологію. Набагато перспективнішим напрямом є оптимізація мінерального живлення посівів.
Як виглядає поле за технологією стрип-тілл? Це вузенькі оброблені смужки, шириною 10–12 см і глибиною до 30 см, розташовані із необробленими міжряддями 36 см і більше — до 72 см. Себто агрегат працює винятково із цією необробленою смужкою, саме туди вносяться усі мінеральні добрива, і провадиться висів насіння.
Що це нам дає, окрім економії пального? Це забезпечує цільове ефективне внесення добрив, досягаючи цілої низки агрономічних переваг. Зазвичай гранульовані або ж рідкі мінеральні добрива вносяться за допомогою ґрунтообробного агрегату з осені. Це добрива на кшталт хлориду калію, NPK із переважанням фосфору і калію, або ж РКД. Досить поширеним вже є внесення у смуги гранульованих органічних добрив.
Навесні у ці ж таки вузькі нарізані смуги виконується точний висів насіння. При цьому ж здійснюється припосівне внесення азотних, азотно-фосфорних чи азотно-сірчаних добрив. Знову ж таки технічно можливим і агрономічно виправданим є весняне внесення рідких азотних добрив.
У чому полягають переваги такого підходу в плані оптимізації внесення добрив? Розглянемо їх за пунктами.
Розподілення гранульованих добрив за допомогою розкидачів передбачає більш-менш рівномірне покриття усієї поверхні поля. Усе логічно та зрозуміло: ми «заряджаємо» поле під сівбу конкретної культури, причому частина поживних речовин повинна «зіграти» ще й наступного року. Де буде розташована коренева система майбутніх посівів, тобто рядки — невідомо, тому ми вносимо добрива по всій поверхні поля рівномірно, і навколо цієї рівномірності і точаться конкурентні баталії виробників розкидачів гранул.
Натомість ми беремо немовби у «пучку» добрива і акуратно їх кладемо точно в рядок — там, де ростиме наша кукурудза чи соняшник. Ані праворуч, ані ліворуч нічого не буде — там міжряддя, причому міжряддя необроблене. Тому ми не потребуємо гатити у кожен гектар площі норму діючої речовини із запасом, у якому врахований солідний відсоток потрапляння гранул не за адресою. Ми можемо покласти в оброблену смужку удвічі чи утричі меншу кількість добрив, отримавши ту саму врожайність або ж навіть вищу. До цього питання ми ще повернемося.
Умовно кажучи, замість того щоб дати 200 кг 16:16:16 з осені на гектар, раціональніше внести 100 кг просто у смуги. Ефективність їх засвоєння кореневою системою рослин буде значно вищою у силу цілої низки факторів.
По-перше, ми кладемо мінеральне живлення саме туди, де буде розташована коренева система. Причому сучасні стриптільні ґрунтообробні агрегати можуть закладати гранули на різну глибину. Це спонукатиме кореневу систему розвиватися униз — за додатковим живленням, щоразу отримуючи його. В результаті ми матимемо сильну і заглиблену кореневу систему, що вельми придасться у плані протистояння стресовим факторам і закладання високої урожайності.
По-друге, значна частина ґрунтів в Україні є слабо- або ж сильнокислими. Внаслідок цього засвоюються не усі види добрив і не повною мірою. Це призводить до помилок у розрахунках та потреби у підвищених нормах внесення діючої речовини. Робота із вузенькою смужкою, на противагу усій площі поля, дозволяє спрацювати набагато ефективніше. Ті ж таки розкислювачі, скажімо, фосфоритне борошно, простіше вносити на невелику площу, за напрямком руху грунтообробного агрегату. Окрім цього, точно покладені мінеральні добрива, навіть у кислому ґрунті, спрацюють ефективно, у порівнянні з розкидним способом.
По-третє, у розрихлені смуги чудово стікає волога із необроблених міжрядь. Закладені з осені складнорозчинні добрива навесні спрацьовують значно ефективніше, оскільки отримують велику частину вологи з поля. Розталий сніг автоматично потрапляє в оброблені смуги, де на різній глибині закладено мінеральні гранули. Відповідно, висіяне згодом насіння матиме усе, що потрібно.
До речі, у цьому й полягає основна мета переходу на смугову технологію обробітку грунту. Це не просто технологія, яка дає змогу економити пальне та добрива. Ні, це побічні, хоча й вельми вагомі фактори. Передусім стрип-тілл — це технологія, зорієнтована на підвищення урожайності вирощуваних культур та зниження негативної дії стресових факторів. Цьому сприяє вища насиченість вологою грунту в зоні залягання розвитку кореневої системи, швидше прогрівання розрихлених смуг навесні та набагато більш ефективне засвоєння мінеральних добрив. Цільове внесення поживних речовин настільки якісно відрізняється від принципу площинного, що саме стрип-тілл є перспективною сферою для застосування технологій використання рідких комплексних добрив.
Річ у тім, що ступінь та інтенсивність засвоєння РКД є набагато вищим у порівнянні з традиційними гранульованими добривами. Навіть декілька днів у цьому плані можуть суттєво вплинути на майбутню врожайність. Це особливо важливо у зоні Степу, де вже наприкінці березня починається нещадна спека, яка миттю висушує верхні шари грунту. Окрім цього, якісні РКД дають змогу підібрати необхідний склад та співвідношення макро- та мікроелементів під кожну культуру. Одна проблема — РКД є досить дорогим задоволенням, і немає жодного економічного сенсу покривати ним площі у тисячі гектарів по тонні і більше, аби досягти агрономічного ефекту. Якщо останнього і буде досягнуто, то економічного — точно ні. А от застосування рідких комплексних добрив для внесення у вузенькі смуги, нарізані стрип-тільним агрегатом, матиме агрономічний і економічний ефект.
Насправді ж можливості з оптимізації мінерального живлення посівів за смугової технології обробітку грунту є досить широкими. Надто тому, що нормальний стрип-тілл апріорі передбачає оволодіння ключовими технологіями точного землеробства, передусім тих, що стосуються точної навігації.
При цьому набагато легше та перспективніше перейти до ще вищого ступеню розвитку технології — точних аналізів грунтів та подальшого диференційованого внесення добрив. Якщо провадити останнє у вузьких смугах, ігноруючи необроблювані міжряддя, то економія мінеральних добрив може сягати суттєвих значень. Знову ж таки — у разі покращення агрономічного ефекту. Ясна річ, це справа не одного сезону, однак досвід тих господарств, які почали впроваджувати стрип-тілл п’ять і більше років тому, доводить, що справа того варта.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
