Що день прийдешній принесе на поле
Більшість аграрних аналітиків сходяться на думці, що українські лани дедалі більше завойовуватимуть альтернативні технології ґрунтообробітку. По-перше, плужні технології більш характерні для екстенсивного землеробства. Крім того, внаслідок глобальних змін клімату щороку з агровиробництва вибуває майже 1,6 млн га орної землі. Як зауважив авторові власник СФГ «Чайка-2» з Київщини Олександр Чубук, «землі для обробітку надалі в нас буде тільки меншати». Отже, перехід до інтенсивного землеробства неминучий як у світі, так і в Україні.
По-друге, альтернативні технології за своєю суттю значно більш ощадні. Тож на тлі постійного зростання вартості всіх необхідних ресурсів дедалі більше фермерів звертають свої погляди саме на безплужні способи ґрунтообробітку. Адже ці технології більш екологічні, тому за розширення масової деградації ґрунтів аграрії бачитимуть в альтернативних технологіях порятунок для своїх виснажених полів.
Олександр ЧУБУК, власник СФГ «Чайка-2» (Київська обл.)
— Я вже 27 років загалом дотримуюсь класичної технології ґрунтообробітку на своїх полях. Проте віднедавна після збирання сої, соняшнику та ріпаку поле вже не виорюю, адже ці рослини мають глибоке стрижневе коріння, яке й саме непогано розрихлює ґрунт. Буває, йдеш полем сої, неначе по якійсь ваті, ґрунт досить м’який на глибину.
Тому після збирання цих культур я вже кілька років обробляю восени землю дисковими боронами в один бік, щоб розбити пожнивні рештки посівів. Тоді вношу на продисковану стерню біодеструктор. Для цього застосовую препарат «екостерн» від «БТУ-центр», вношу його на полі разом з аміачною селітрою. Після цього ще раз обробляю дисками, але вже в інший бік, от і все. Нещодавно я вирішив запровадити до сівозміни на своїх полях буркун як ґрунтопокривну рослину — бо ж його недарма називають «біоплугом» за здатність розрихлювати ґрунт своїм потужним коренем, в цьому буркуну справді немає рівних.
Останніми роками внаслідок збільшення посушливості клімату зросла вага накопичення вологи в ґрунті. Тому після збирання врожаю восени я намагаюся залишити на полях бур’ян для забезпечення снігозатримання взимку.
Станіслав КОТЕНКО, директор компанії «Олстас-льон» (Чернігів)
— У нашій компанії вирощуються пшениця, ріпак, соя та кукурудза. Ми застосовуємо різні методи та технології обробітку ґрунту. Наприклад, під посіви ріпаку робимо класичну плужну оранку. Під кукурудзу застосовуємо технологію strip-till — вона показує особливо гарні результати в останні посушливі роки. Цей спосіб обробітку ґрунту ми практикуємо вже шість років. І технологію, і техніку для її впровадження ми отримали із США у форматі технічного кредиту.
Був час, коли закуповували для себе сільгоспмашини за лізинговою схемою від банку, але тепер вона не діє. Загалом же потрібних машин для цієї технології ґрунтообробітку в Україні не роблять. Звісно, якусь техніку для strip-till таки ж випускають, проте її якість нас не задовольняє. Маю на увазі насамперед такий її показник, як напрацювання на відмову — він в української техніки значно менший, ніж в імпортної.
Андрій ДІДИК, власник ФГ «Дідик-2012» (Тернопільська обл.)
— Ми застосовуємо на своїх полях класичну оранку. Наприклад, восени під озимий ріпак оремо плугом на глибину 18-22 см, щоб заробити в грунт пожнивні рештки рослин і запобігти розвитку шкідників, потім культивуємо. Після цього запускаємо на поле посівний комплекс закордонного виробника. Він проводить ґрунтообробіток із внесенням мінеральних добрив. Під час проведення сівби також використовуємо важкі котки КЗК-6, які ущільнюють ґрунт для збереження у ньому вологи. Останнім часом потреба в такій операції для нас значно збільшилася — наприклад, у вересні практично не випало жодного дощу.
Для ґрунтообробних робіт використовуємо також власні два закордонні трактори і білоруські машини. Хочу згадати добрим словом і наші українські плуги, які показали себе в роботі нічим не гірше за іноземну техніку.
Володимир КУРГАН, інженер кластеру холдингу «МС» (Київська обл.)
— У нашому господарстві використовуються різні сучасні ґрунтообробні агрегати. Після збирання соняшнику застосовуємо дискові агрегати на глибину 15-18 см для передпосівного обробітку грунту під озимину. Наразі зацікавилися технікою, що працює на глибину 27-30 см. Плануємо придбати подібний агрегат для інтенсифікації ведення виробництва. Оранку на глибину 25-30 см також застосовуємо під кукурудзу та соняшник.
Володимир КРАВЦОВ, операційний директор агрокомпанії «Агро-Регіон-Україна»
— Нині наша агрокомпанія відпрацювала технологію обробітку грунту, головна концепція якої полягає у максимально інтенсивній роботі з кожним конкретним полем. Восени, як правило, спочатку виконуємо глибоке розпушення (від 35 см) або оранку на глибину 28-30 см, потім закриваємо вологу за допомогою компактоматів. Обов’язково восени даємо під зяблевий обробіток основну кількість мінеральних добрив — на окремих полях безводний аміак, на деяких — фосфорно-калієві суміші. Крім того, за результатами ґрунтових досліджень вносимо і мікродобрива. Загальний підхід — обираємо найбільш занедбані поля, де найгірша забезпеченість поживними речовинами і під обробіток грунту вносимо рекомендовані дози добрив. Також на деяких полях перед оранкою вносимо органічні компости, що дає додаткові запаси поживних речовин у грунтах. Заорювання виконуємо плугами 7+1 одного виробника, що максимально сприятливо підходять для наших ґрунтів.
Володимир ГОЛОВАНЬОВ, директор ТОВ «Торецьке» (Донецька обл.)
— Маємо в обробітку близько 6000 га полів у різних районах Донеччини, де головними знаряддями для обробітку залишаються плуги. Загалом близько 80% полів оремо, а ще 20% обробляємо безвідвальними агрегатами. Плужну підошву зриваємо за допомогою глибокорозпушувача Case IH Ecolo Tiger 875. Плуги застосовуємо дев’ятикорпусні європейського виробництва, глибина оранки становить 30-32 см, але техніка не витримує і часто виходять з ладу. Посуха негативно впливає на грунти, вони стають дуже жорсткі та абразивні, тому рами плугів ламаються. Водночас без оранки взагалі не можемо накопичити вологу, тому і надалі плануємо її застосовувати. До речі, маємо пари, які культивуємо восени, використовуємо твердоміри для вимірювання щільності грунту та пошуку плужної підошви.
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
