Віктор БОРЗНЕНКО,
Йде інтенсивне збирання урожаю. Одна з основних олійних культур для українських аграріїв в останні роки — звісно ж, соняшник. Згідно з даними Держкомстату, це — найбільш прибуткова культура: за минулий рік її рентабельність сягнула 80%. Міністерство сільського господарства США (USDA), на думку якого так чи інакше орієнтуються продовольчі ринки усіх континентів, дало свій прогноз щодо експорту соняшникової олії з нашої країни в поточному маркетинговому році. Він сягатиме 4,8 млн т. Ця цифра свідчить про те, що соняшником у нас уже займається багато хто.
Однак відомо, що свіжозібране насіння соняшнику характеризується доволі низькою стійкістю при зберіганні, а надто при високій вологості, температурі й сильній засміченості. Навіть короткий, кількагодинний період зберігання соняшнику із підвищеною вологістю призводить до масового його псування і унеможливить віджимання олії преміальних сортів. Своєчасне сушіння — запорука якості урожаю. Насіння соняшнику з вологістю вище 12% слід сушити просто таки негайно до вологості 7–8%, а якщо йдеться про тривале його зберігання — до 6–7%. Бо воно зберігається без проблем, тільки якщо його вологість не більша 7%. При вологості навіть трохи вищій у насінні починають відбуватись окисні процеси, бурхливий розвиток мікроорганізмів, і як наслідок — якість соняшнику погіршується.
Ця культура потребує дещо особливого, делікатного підходу. Тому тарифи на сушіння та очищення соняшнику не рідко вищі не тільки порівняно з кукурудзою чи пшеницею, а й навіть із такими складними культурами, як сорго, ріпак чи соя.
Операція «Аспірація»
Фермери, які звикли сушити, скажімо, кукурудзу або зернові, ризикують, працюючи в аналогічних режимах на своїй зерносушарці, пересушити соняшник. А при його сушінні виникає ризик раптового займання. Чому? Це теж досвідченим фермерам добре відомо. На лушпинні соняшнику є легкозаймисті волосинки. Вони під час перевезення зерна зриваються й літають у повітрі поблизу зерносушарки. Зрозуміло, що є ризик: ці волосинки можуть швидко спалахнути. Тобто пожежна ймовірність існує, і її треба постійно мати на увазі.
Якщо ми піднімемо наказ Міністерства заготівель СРСР (було й таке) від 1982 року, то в «Інструкції з сушіння продовольчого, кормового зерна, насіння олійних культур та експлуатації зерносушарок» знайдемо § 3.1, де вказано: «Перед пуском сушарки в роботу обслуговуючий персонал повинен перевірити:… справність аспіраційного обладнання». Цей простий параграф ніхто не скасовував. І хоч сьогодні жодних міністерських інструкцій і перевірок немає, на щастя, але натомість повинне бути розуміння, що треба самим дотримуватися правил, які, як-то кажуть, «писалися кров’ю».
Загоряння можна доволі легко уникнути, якщо не забувати про засоби аспірації, тобто активного відсмоктування пилу. Нині будь-яку якісну сушильну установку укомплектовують системою аспірації. Її, щоправда, виробники встановлюють не у базовій комплектації, а як додаткову опцію.
Нюанси
комплектації сушарок
На багатьох хлібозаготівельних підприємствах України усе ще діють стаціонарні — шахтні прямоточні зерносушарки. Багато з них застарілі на сьогодні, хоча й доволі надійні, про що свідчить їх успішна експлуатація протягом 25–30 років. Тому з метою поліпшення роботи шахтних сушарок для якісної роботи із соняшником рекомендується заздалегідь здійснити низку заходів із модернізації сушарок.
Ми вже знаємо, що на зміну старим прийшли новіші прямоточно-рециркуляційні сушарки та їхні модифікації, що випускаються, зокрема, машинобудівним заводом KMZ Іndustrіes (Полтавська область). Це ж підприємство виготовляє й системи аспірації або може поставити їх на вже наявну сушарку, таким чином, модернізувавши її, зробивши безпечнішою і надійнішою. На KMZ Іndustrіes налагоджено випуск комплектів для реконструкції зерносушарок, куди входить серед інших запасних вузлів до сушильних комплексів на базі тих-таки добре відомих ДСП та інших також сучасне аспіраційне обладнання, яке включає батарейні циклони і спеціальні вентилятори.
Серед обладнання, що виготовляється на підприємстві KMZ, — батарейні установки циклонів, які сприяють видаленню легкозаймистого пилу. Батарейні циклони — це газоочисні апарати відцентрової дії. Ефективність уловлення ними пилу, як стверджують експерти, може досягати 90–95%.
Це ж підприємство KMZ Іndustrіes реалізує імпортні сушарки Brice-Baker із заздалегідь вбудованою чіткою системою аспірації. Причому сушарки ці модульні, тобто конструкція їх дозволяє легко вибрати необхідну за продуктивністю й габаритами зерносушарку, що підійде конкретному підприємству.
Вдала система аспірації встановлена також, до прикладу, на сушарках марки Mecmar. Вона складається із сопла, витяжних труб, вентилятора, циклона. Пил витягується із продукту в зоні контрциклу, направляється по трубопроводу до циклона. Там очищене повітря виводиться нагору і назовні. Відповідно пил і домішки осідають у лійці циклона й збираються у спеціальну ємність або просто в підвішений мішок.
Також уже в базовій комплектації обладанані циклофенами мобільні сушарки компанії MEGA з Аргентини (Південна Америка). Ці пристрої активно забирають бруд і полову із повітря, що циркулює у сушарці.
На одній з агровиставок ми звернули увагу на польську компанію AG-Projekt (Вроцлав), що займається професійними рішеннями в сфері сушіння і зберігання зерна. Вони виробляють і постачають, зокрема, також очисні повітряні сепаратори й циклофени. Це обладнання забезпечує якісну аспірацію і вже доступне на українському ринку.
Заходи для зернових
приміщень
Підвищені концентрації пилу, що загрожують пожежами, іноді можуть виникати не лише у зерносушарках, а в інших машинах для роботи із зерном. Пил, проникаючи у приміщення через нещільності корпусів устаткування, погіршує умови роботи людей, знижує продуктивність їхньої праці, сприяє утворенню пожеж, раптових пилових вибухів тощо.
На елеваторах значна частина технологічного обладнання є джерелом виділення пилу. Герметизація не завжди можлива. Додатковий ризик ще й у тому, що на ринку України велика кількість сушарок різних іноземних фірм. Вони мають різну конструкцію, продуктивність, а фірми-виробники рекомендують властиві лише їхній продукції режими сушіння соняшнику. Тому таке серйозне значення має аспірація як для місць виділення пилу, тобто вузлів зернопереробного устаткування, так і загалом для виробничого простору.
Варто мати на увазі, що загальна вентиляція, забезпечуючи конвенцію повітря, не дає відчутного ефекту при боротьбі з пилом, ба більше: може навіть зіграти негативну роль, наближуючи пилові частки до джерел запалювання.
Тому на складах соняшнику аспірацію застосовують не лише на конкретному обладнанні, а й більш широко: на технологічних ділянках. Тобто ставлять відповідні системи у силосах, бункерах для складування сипучих матеріалів, місцях пересипання, поблизу конвеєрів тощо. Ефективна аспірація поліпшує умови праці, підвищує пожежну безпеку виробництва, сприяє підвищенню якості аграрної продукції. Чистота повітря в приміщеннях, де працюють із зерном, має підтримуватися на рівні запиленості, що не перевищує гранично припустимих концентрацій: тобто 4 мг/куб. м зернового пилу й 6 мг/куб. м борошняного.
Якість повітря можна забезпечити не лише за допомогою аспірації всього устаткування, у якому утворюється пил, а й застосуванням високоефективних пиловловлювачів (фільтрів). Зокрема, київська фірма «Промтехфільтр» надає інжинірингові послуги із систем аспірації й вентиляції, пропонує технічні рішення з вловлювання пилу, диму, агресивних ароматів.
Отже, операцію «аспірація», тобто заходи для уникнення самозапалення соняшнику при сушінні, варто проводити у два етапи. По-перше, є сенс обирати сушарку, вже обладнану пристроями аспірації, або ж модернізувати її, якщо вони відсутні. І по-друге, треба оснастити засобами обезпилювання виробничі приміщення, де встановлюються сушарки. І тоді якісна аспірація дозволить інтенсифікувати сушіння соняшнику й забезпечити сталу й пожежобезпечну роботу сушарки.
