Для оцінки стану посівів і підготовки грунту використовуються новітні технології із застосуванням елементів GPS, аерофото/відеозйомки, супутникових знімків, і програм на базі ГІС. Так само останнім часом розвивається популярний напрям на базі БПЛА відео/фотоінспекція полів і їх аналізу. Зібрані дані використовуються для диференціального посіву, внесення добрив і засобів захисту рослин, більш точного передбачення урожайності, що, своєю чергою, дає фінансове планування.
В Європі, США точне землеробство не сприймається як «ноу-хау» і чимось з розряду високих технологій, це швидше як інструмент для оптимізації витрат і збільшення прибутку, виробляючи витрати тільки там, де це дійсно потрібно. Завдяки цим ідеям агровиробники застосовують технології змінного або диференційованого внесення добрив, залежно від потреби і можливості ефективного його використанням рослиною, ці ділянки ідентифікуються, використовуючи сучасні технології, такі як зйомка з БПЛА, результати агрохімлабораторії із GPS-прив’язкою, де поле розбивається на сектори розмірністю 1–10 га. Тому в деяких ділянках поля норма висіву або обприскування стає менше середньої, відбувається перерозподіл добрив на користь ділянок, де норма повинна бути вище, і тим самим, оптимізується внесення добрив.
Куди йдуть зміни
Точне землеробство може застосовуватися для поліпшення стану полів і агроменеджменту за кількома напрямами:
- агрономічний: з урахуванням реальних потреб культури в добривах удосконалюється агровиробництво;
- технічний: досконаліший тайм-менеджмент на рівні господарства (зокрема, поліпшується планування сільськогосподарських операцій);
- екологічний: скорочується негативний вплив сільгоспвиробництва на навколишнє середовище (більш точна оцінка потреб культури в азотних добривах призводить до обмеження застосування і розкидання їх;
- економічний: зростання продуктивності і/або скорочення витрат підвищують ефективність агробізнесу (зокрема, скорочуються витрати на внесення азотних добрив).
Електронний запис і зберігання історії польових робіт та врожаїв може допомогти як при подальшому прийнятті рішень, так і при складанні спеціальної звітності про виробничий цикл, яку все частіше вимагають за законодавством розвинених країн.
Нові інформаційні та комунікаційні технології дозволяють легко й обґрунтовано управляти культурами на рівні поля. Прийняття рішень у сфері сучасного сільськогосподарського виробництва вимагає спеціальної техніки і машин, які б підтримували технології змінного внесення, наприклад, змінного дозування насіння або диференційованого внесення добрив і засобів захисту рослин.
Де прибуток?
Комплексний і системний підхід у точному землеробстві, як показує міжнародний досвід, забезпечує набагато більший економічний ефект і, найголовніше, дозволяє підвищити ефективність грунту. Суть точного землеробства в тому, що обробка полів проводиться, залежно від реальних потреб, вирощуваних у певному місці сільгоспкультур.Ці потреби визначаються за допомогою сучасних інформаційних технологій, включаючи космічну зйомку і БПЛА. При цьому кошти обробки диференціюються у межах різних ділянок поля, даючи максимальний ефект при мінімальному збитку навколишньому середовищу і зниженні загальних витрат застосовуваних речовин.
Найбільш важливим рішенням останнім часом у світових країнах було знаходження оптимальних витрат на інноваційні технології щодо прибутків, які дадуть ці технології, як виняток, не виправданих витрат в агропідприємстві.
Використовуючи накопичення статистики витрат на інноваційні технології та облік урожайності на ділянках, де застосовувалося точне землеробство, можна використовувати різні види аналізу для того, щоб у подальшому коригувати дози, що застосовуються, з метою отримання максимуму віддачі на кожну вкладену в обробіток гривню.
Досвід британців
Піонером освоєння точного землеробства є Великобританія, де фермерам протягом останніх трьох років проводили безпілотну зйомку для проведення аналізу аномальних зон з подальшим внесенням змінних доз добрив. Це забезпечило річну економію у середньому по 15,6 фунта стерлінгів на кожному гектарі (в порівнянні з внесенням постійних доз по всьому полю). Ця технологія відмінно зарекомендувала себе й успішно застосовується у США, Канаді, Бразилії та в країнах Європи.
Безпілотний моніторинг посівів — технологія спостереження за змінами індексу вегетації, отриманого за допомогою виготовлених ортофотопланів високого розширення, які дозволяють відстежувати позитивні і негативні динаміки розвитку рослин.
Порівняння підходів у землеробстві в Україні та Європі
Особливістю цієї технології є те, що вона дозволяє у режимі реального часу спостерігати за станом посівів на великій території або навіть полях, що перебувають на відстані, в різних областях, регіонах, країнах, на різних континентах; а також можливість формувати велику статистичну базу для порівнянь на основі історичних даних моніторингу. Істотною перевагою також є високий рівень автоматизації процесів спостереження за посівами і його інтерпретація у зрозумілу для широкого кола користувачів інтерактивну карту.
Технологію безпілотного моніторингу посівів використовують:
- агрономи і менеджмент агрокомпаній (контроль за сходами і розвитком посівів, прогноз урожайності, оптимізація управлінських рішень);
- власники бізнесу (оцінка стану і перспектив бізнесу, прийняття рішення про додаткові капіталовкладення, прийняття управлінських рішень);
- інвестори й аналітики (оцінка інвестиційного потенціалу, прийняття інвестиційних рішень, створення та коригування прогнозів);
- виробники сільськогосподарської техніки (інтеграція з бортовими комп’ютерами техніки, розширення функціоналу).
Фахівці рекомендують починати «точне землеробство» зі складання карти полів за допомогою БПЛА.
Плюси такого підходу:
- оперативність;
- невисока вартість;
- точність.
Замість висновків
Наприкінці хочу додати, що інноваційне рослинництво — це не тільки робота за стандартними технологічними картами, а й впровадження нових технологій у ці карти і застосування біотехнологій, поновлюваних джерел енергії та енергоефективності. Без цього комплексу заходів і системного підходу агросектор України втратить конкурентоспроможність на світовому ринку.
