Безумовними перевагами металічних силосів є високі техніко-експлуатаційні показники: швидке спорудження на основі використання збірних готових елементів, широкий типорозмірний ряд, механізація завантажувально-розвантажувальних робіт, можливість герметизації, контроль за режимами зберігання тощо. Це дає змогу оперативно будувати сховища в нових місцях, найбільш сприятливих для операцій із зерном, провадити його заготівлю, переробку, відвантаження на різноманітний транспорт, у тому числі на експорт.
Разом із тим, питання правильного вибору та подальшої експлуатації металевих зерносховищ і досі залишається чітко не визначеним, причиною чого є тимчасовий брак досвіду в аграріїв. Силоси різних типів та розмірів пропонує досить багато вітчизняних та зарубіжних виробників, що певним чином ускладнює вибір.
Серед найпоширеніших помилок такого плану слід виокремити намагання обійтися бюджетним варіантом без прагнення з боку покупця вникнути в тонкощі процесу зберігання зерна. Логіка тут проста: два-три місяці зерно пролежить у будь-якому випадку, і немає сенсу переплачувати за додаткове обладнання, товщину металевих листів чи спеціальний термозахист. З одного боку, це так, однак, з іншого, як свідчить практика, рано чи пізно таке намагання заощадити призводить до суттєвих збитків. Адже металевий силос — це капітальна споруда, ставлення до якої повинно бути відповідним.
При цьому металеві зерносховища належать до по-справжньому високотехнологічних варіантів зберігання у них зерна різних культур. Проте зберігати збіжжя у них слід з урахуванням властивостей зерна окремих культур, а також конструктивно-технологічних особливостей сховища. Передусім слід враховувати температурний режим, який складається у процесі зберігання, та показники якості зерна — його вологість, ступінь ушкодження, чистоту тощо. Контролювати якість зерна, та режим зберігання необхідно насамперед у верхній частині металевого сховища, де накопичуються найбільш ризикові фактори.
Важливе значення у технологіях зберігання має температурний режим, який повинен складатись особливим чином для забезпечення якості зерна. По-перше, температура має бути достатньо низькою для того, щоб обмежити дихання зерна, а також життєдіяльність мікроорганізмів і шкідливих комах у зерновій масі. У зв’язку з цим безпечно допустимий рівень температури не повинен перевищувати 5–10°С, залежно від культури та вологості зерна. По-друге, бажано, щоб температура була стабільною, оскільки за її значних коливань провокується розвиток мікроорганізмів і шкідників, утворюється конденсат вологи між шарами зерна, тобто створюються умови для самозігрівання, навіть у разі зберігання у сухому стані.
Якість зерна залежить не тільки від температурного режиму зберігання. Значним чином вона може змінюватись внаслідок впливу таких важливих абіотичних факторів, як вологість і стан збіжжя, доступ кисню до нього і ступінь герметичності сховища. Особливо відчутним є поєднання різних факторів, а саме: вологості з температурою чи герметичними умовами зберігання.
У зв’язку з цим особливу увагу рекомендовано звертати на системи вентилювання та охолодження зернової маси, котра закладається на довготривале зберігання. Цими факторами нерідко нехтують з огляду на вже згадуване прагнення заощадити кошти. Зрештою це може призвести до виникнення цілої низки загроз: зіпрівання зерна, розвитку хвороботворних мікроорганізмів, спалаху чисельності шкідників тощо. Відповідно, про систему догляду за зерном під час зберігання та дотриманням оптимального температурного режиму слід вести мову з виробником силосів ще на етапі розробки проекту.
Надійність і тривалість зберігання зерна у металевих зерносховищах можна підвищити за рахунок його спеціального термозахисту. За такого удосконалення температура в сховищі є більш постійною і незалежною від зовнішніх атмосферних коливань, що позитивно впливає на тривалість зберігання і якість зерна. Перспективним напрямом є також герметизація металевих зерносховищ, особливо в разі зберігання сухого зерна. В останньому випадку збіжжя з відсотком вологості нижче 13% може зберігати належний стан впродовж декількох років із мінімальними ризиками.
Втім, гадаємо, сама концепція майбутнього зерносховища повинна передбачати комплексну відповідь на потенційні загрози і для зерна, і для самої конструкції. Товщина стальних листів, із яких складається покрівля силосу, товщина та якість оцинкування, наявність термозахисту повинні чітко враховувати умови, в яких буде експлуатуватися об’єкт. Можна скільки завгодно покладатися на середні значення температури, снігового покрову та сили вітру в конкретному регіоні, однак нинішні кліматичні умови найменше якраз асоціюються із поняттям «стабільність». І це, безперечно, стосується такого важливого фактору, як наявність та ефективність термозахисту в металевому зерносховищі.
У цьому аспекті ключовою повинна бути роль компанії-виробника обладнання для зберігання зерна. За винятком лише тих випадків, коли ми шукаємо щось «дешеве та сердите» для перевалки великих партій збіжжя на короткострокове зберігання. Якщо ж ми підходимо до справи фундаментально, то нормальний виробник проведе усі необхідні розрахунки по металевих силосах, зерносушарках та додатковому обладнанню. Річ у тім, що солідна «контора», яка на ринку всерйоз і надовго, не зацікавлена у тому, аби у клієнта у першу ж зиму зіпріло і зогнило у силосі зерно, або ж завалилася уся споруда… Самі ж інженери, представники виробника не допустять, аби щось було «накособочено» із проектом майбутнього зерносховища чи технологією зберігання. Тим більше, якщо вони використовують уже готові перевірені проекти, а не накидані «на коліні» схеми.
Відповідно, ми порадимо передусім знайти нормального вітчизняного чи зарубіжного виробника силосів. Після того попросити провести усі необхідні розрахунки «під ключ», заклавши в них найжорсткіші погодні умови та неухильне дотримання температурного режиму. Після цього вже можна торгуватися, спрощуючи чи відмовляючись від того чи іншого елементу, однак у міру. Із нормальним виробником ви завжди знайдете спільну мову.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
