Втім, висота підйому і максимальна вага, яку при цьому можна покласти до ковша, не єдині критерії вибору телескопічного навантажувача. Вони обов’язково мають корелюватися з умовами роботи та завданнями, котрі виконуватиме машина. Річ у тім, що максимальний виліт стріли потрібен далеко не завжди, тому захоплюватися характеристиками її довжини на кшталт 7,5 чи 8,5 м слід із розумом. Вони можуть або не придатися зовсім, або ж навіть ускладнювати, скажімо, перевантаження зерна у бортову машину.
Для чого використовується телескопічні навантажувачі? Окрім підіймання сипучих вантажів, переважно це застосування вил на стрілі для складання різноманітних тюків і рулонів соломи чи сіна. Ясна річ, що досить часто існує потреба нагромадити «піраміду» якомога вище, аби заощадити корисну площу. В цьому разі довга стріла, звісно, знадобиться. Те ж саме можна сказати про необхідність засипати зерно на значній висоті.
Але якщо планується, що машина працюватиме у доволі тісному приміщенні чи захаращеному подвір’ї, наприклад біля будівництва, то бажано обирати її габарити таким чином, щоб там можна було розвернутися. Причому не три рази обережно, а по триста разів за день. Так само, якщо ми засипатимемо зерно в машини з висотою борту близько 4 м, то буде достатньо телескопічного навантажувача із 6-метровим вильотом стріли.
Разом із тим, у виборі телескопічних навантажувачів слід розуміти, що продавці іноді занадто вільно «граються» із цифрами. Як правило, чим більший виліт стріли, тим менший вантаж вона потягне. Це логічно, тому якщо 7-метрова стріла може підняти, наприклад, 3 т на висоту 4 м, то на максимумі ця вага буде вочевидь меншою, скажімо 2 чи навіть 1,5 т. Відповідно, вибираючи моделі, ми радимо уточнювати реальні показники її вантажопідйомності.
Важливо також враховувати, за яким принципом здійснюється виліт стріли. Зазвичай у дешевших моделях використовується ланцюгова конструкція. В принципі, вона працює нормально, однак при цьому страждає точність роботи, оскільки з часом ланцюги розтягуються. Натомість цього недоліку позбавлені телескопічні навантажувачі, в конструкції яких із цією метою встановлені гідроциліндри. Тому краще тут, звичайно, не економити, якщо планується інтенсивна експлуатація машини.
Це ж саме можна сказати і про вибір моделі за таким критерієм, як тип трансмісії. Найчастіше це гідродинамічна трансмісія або гідростатична. Перша розрахована на більш надійну експлуатацію, однак друга більш довговічна. Хоча в такому разі не варто особливо ламати голову: в усіх моделях провідних виробників телескопічних навантажувачів цей елемент продумано до дрібниць і реалізовано якнайкращим чином.
Ми не будемо говорити про типи рами у телескопічних перевантажувачах. Скажемо просто: нормальний виробник металу на неї не шкодує, і це відразу помітно.
Слід розуміти, що у такій машині оператор може провести не один день підряд, виконуючи монотонну і непросту роботу. Під час кожної із сотень чи навіть тисяч таких операцій потрібна виняткова точність роботи: тюк на тюк, згори ще один тюк, іще один… Чи під’їхав, вивернув колеса, загріб зерно, розвернувся, під’їхав, засипав у отвір завальної ями, ненабагато ширший за розмір ковша — і так багато разів…
Що це означає? Передусім те, що ергономіка кабіни має бути просто ідеальною, як і система управління. Чим менше рухів робить оператор, тим краще. В кабіні має бути оптимальна температура, мінімум шумів і вібрацій. Оглядовість — стовідсоткова, бо у роботі, скажімо на току, можна й зачепити когось чи щось під час одного із незліченних монотонних маневрів. Тому потрібно обов’язково сісти в кабіну і спробувати попрацювати бодай хвилин 10–15. Цьому сприяють і різноманітні системи сповіщення, котрі допомагають оператору уникнути якихось непередбачених зіткнень чи ударів.
Як би ми того не хотіли уникнути, але іноді доводиться провадити вантажні роботи за не дуже безпечних умов. Тому важливим є конструктивно передбачений захист від перекидання. Це може бути низький центр ваги або ж амортизований міст, котрий уберігає машину від сильних вібрацій під час роботи. Аналогічним чином будуть доречні й електронні системи, що контролюють перевантаження та відслідковують позаштатні операції.
Маневреність телескопічного навантажувача, широка варіативність руху стріли, точність виконання операцій різним обладнанням — це все має значення, що відчуває досвідчений оператор буквально за декілька хвилин.
Зауважимо, що в окремих випадках доречною буде наявність автоматичних систем миттєвого зважування вантажу під час кожного його переміщення. З одного боку, це дає змогу оптимізувати роботу телескопічного навантажувача, а з іншого — контролювати ресурси і провадити їх додатковий поточний облік. Тобто ми можемо порівняти отримані дані під час завантаження зерна, сіна чи піддонів із цінним вантажем, і зробити відповідні висновки.
Певну вагу має і здатність телескопічного навантажувача достатньо швидко рухатися власним ходом, і проїздити, скажімо, так не найсприятливішими маршрутами. Себто має значення розмір кліренсу цих машин, тип приводу, наявність крабового ходу тощо. При цьому бажано, щоб більшість регулювань здійснювалися автоматично — безпосередньо з кабіни машини.
Обслуговування телескопічних навантажувачів — окрема пісня. Основні бренди переважно користуються якісною сервісною підтримкою із боку офіційних дилерів, котрі мають представництва у всіх регіонах країни. Однак якщо ми спокушаємося відносно невисокою ціною чи сприятливими умовами придбання маловідомого бренду, то маємо розуміти, що це досить часто сервіс може базуватися в одному місті — і все. Люди можуть приїхати і поремонтувати машину, однак якщо на всю Україну одна чи дві бригади, то… Мені доводилося спілкуватися із такими продавцями, і на своє виправдання вони наводять зазвичай нижчу вартість своїх машин чи їх небувалу надійність. Мовляв, чого туди-сюди їздити, якщо вони по три роки не ламаються, а про ТО можна домовитися. Такий варіант право на життя, звичайно ж, має, однак ліпше, мабуть, врахувати усі «за» та «проти».
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
