Збирання урожаю сільськогосподарських культур є відповідальним процесом, якість якого покладається на сільгосптехніку, технологію й організацію роботи збиральних машин. За неякісного налагодження чи неналежного стану агрегатів може втрачатись до 25…30% урожаю, за порушення технології — 10…15%, неналежної організації — до 27%. Ці відсотки показані «із запасом непоінформованості», який наявний в окремих українських господарствах. Наші спостереження аж ніяк не анулюють агротехнічні вимоги до збирання сільгоспкультур. Вони скоріше адаптують їх до сучасних технологій та виокремлюють ресурсоощадні шляхи у рослинництві. Сьогодні акцентуємо уваги на заготівлі кормів для тваринництва.
Чітке виконання технологічних операцій відповідно до агротехнічних вимог не повинно приспати пильність інженерів холдингів та фермерів до наступних деталей:
- правильний вибір комплексу сільгоспмашин, який дозволяє заготовляти різні види кормів (зелений, сінаж, силос, сінну різку). Вартість купівлі та ціна якісного утримання «залізних коней» свідчать, що економічно не доцільно тримати на балансі силосозбиральну техніку зі значним запасом продуктивності. Практично підтверджено, що продуктивність машини для збирання зеленого корму 13,5…15,5 т/год. є достатньою для забезпечення вчасної годівлі 400 голів великої рогатої худоби.
Для більш інтенсивного завантаження тракторів у літній період доцільно використовувати причіпні кормозбиральні комбайни типу КРП-2 «РОСЬ-2», КПФ-2,4:
- з метою економії енергоносіїв під час виготовлення трав’яного борошна або сінної різки підв’ялювати зелену масу максимально в польових умовах із наступним штучним досушуванням на стаціонарі сховища.
- Для прискорення в 1,5–2,5 разів сушіння на полі використовувати косарки із плющильними пристроями чи кондиціонерами (типу МТА: ПМЗ-8240+КПП-3,1 «Бобруйскагромаш»). Додаємо, що використовувати бильно-декові кондиціонери не рекомендується для бобових трав з метою запобігання втраті листя.
- У випадку скошування косарками без кондиціювання сіно додатково перевертають чи зворушують граблями (варіант МТА: ПМЗ-8240+ГВ-3,4 «Ковельсільмаш»), чим досягається до 20% збільшення швидкості сушіння.
- Не рекомендується ворушити масу бобових трав вологістю менше 50%, а злакових — нижче 40% під час скошування у розстил і нижче 30% — у валок через загрозу втрати листя, суцвіть і бутонів. У разі зниження вологості бобових від 60% до 30% ворушіння такої маси призводить до зростання втрат у 6…7,5 разів.
- Укладати скошену зелену масу у валок доцільно на полях з урожайністю до 120 ц/га; якщо вона більша — у розстил. Це підвищить швидкість її сушіння.
- В окремих випадках у разі недостатньої продуктивності прес-підбирачів у господарстві і негативних прогнозів погодних умов замінювати процес пресування сіна в тюки або рулони на підбір та ущільнення маси без в’язки з навантаженням у транспортні засоби. В разі неможливості відновлення працездатності машин, не втрачаючи часу, завантажувати незв’язані тюки в причіп (варіант МТА: ПМЗ-8240+К454 або ПВ-6).
- Залежно від ступеня стиглості кукурудзи регулювати довжину різання. Для більш стиглих її слід зменшувати. Під час заготівлі пізнього силосу (у восковій стиглості зерна кукурудзи) кормозбиральний комбайн повинен бути укомплектованим пристроєм для плющення зерен із метою повнішого засвоєння тваринами поживних речовин.
- Для підвищення швидкості сушіння у 2,5–3 разів за сприятливих погодних умов скошування трав рекомендується проводити в ранні ранкові години (до 9.00 ранку) за принципом «Коси коса поки роса». В цьому випадку поживність майбутнього корму в 1,5–2 разів більша, ніж у трави, скошеної після вказаної години.
- Узгоджувати за продуктивністю роботу збирального комплексу машин. Якість силосу залежатиме від швидкості його закладання у траншеї, отже, економія на продуктивності збирального комплексу негативно позначиться на майбутній продуктивності худоби в господарстві.
- Систематично в процесі роботи заточувати різальні кромки ножів та протирізальних пластин і витримувати оптимальні зазори між ними. Таким чином, дотримуватиметься якість роботи, і витрата палива не виходитиме за межі: затуплення різальних органів до 1 мм призводить до збільшення енергоємності різання на 65–75%.
- З метою уникнення втрат сіна чи потрапляння ґрунту до різального апарату, особливо під час роботи із широкозахватними машинами, необхідно ретельно вирівнювати поверхню поля на передпосівному обробітку. Ці заходи дозволить заощадити від 9 до 35% урожаю.
- Під час заготівлі сінажу дотримуватись оптимальної висоти зрізування посівів кормових культур, інакше у разі підбирання валків кормозбиральним комбайном неможливо уникнути потрапляння ґрунту у робочі органи і подрібнену масу. Це призведе до технологічних збоїв (живильний апарат не подаватиме масу до подрібнювального барабана).
- Обкошування захисних смуг полів доцільно максимально сумістити із закладанням сінажу бобових трав. Це дозволить мати високоякісний корм замість обмолоту достиглого хлібостою у захисних смугах (здебільшого вони межують із лісосмугами, пасовищами, ярами, і високою урожайністю не вирізняються).
Анатолій РУБЕЦЬ, доцент
Василь ДЕМЕЩУК, асистент
Білоцерківський національний аграрний університет
Дмитро НАЗАРЕНКО
