У світі зростає зацікавленість щодо застосування безпілотної техніки різними міністерствами та відомствами, які закуповують її, готують до експлуатації, і не тільки у сільському господарстві. Якщо до цього додати тисячі фермерів, холдинги та сервісні компанії, що також прагнуть мати гігантську кількість літальних апаратів, то все це треба регулювати і спрямовувати у нормативно-правовому напрямі.
Українські та білоруські напрацювання
У нашій країні прийнято окремі зміни у Повітряному кодексі, внесено до його основних положень поняття про безпілотне повітряне судно — повітряне судно, що призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, розташованої поза повітряним судном. Зроблено спрощення під час реєстрації безпілотних комплексів, але тільки для специфічної діяльності. У статті № 39 «Реєстрація цивільних повітряних суден» у п. 8 зазначено, що не підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України: 4) безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кг, які використовуються для розваг та спортивної діяльності [Повітряний кодекс України Відомості Верховної Ради України від 09.12.2011–2011 р., № 48, / № 48–49, ст. 2024, ст. 536].
У вітчизняному повітряному кодексі не зазначено зони використання безпілотних систем, повітряні ешелони, в яких можна їх застосовувати та їх порядок. Це є підґрунтям для удосконалення нормативних документів, які повинні регламентувати ці питання. Для порівняння та повноти вивчення питання розкриємо використання такого роду комплексу за кордоном.
У Білорусі затверджені правила використання повітряного простору (Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 10 января 2008 р. № 21 (Национальный реєстр правових актов Республики Беларусь, 2008 р., № 15, 5/26598, Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 30 ноября 2009 р. № 1554 (Национальный реєстр правових актов Республики Беларусь, 2009 р., № 290, 5/30821).
У загальних положеннях цього закону визначено безпілотний літальний апарат — повітряне судно без екіпажу на борту. На відміну від правил, прийнятих в Україні, правилами Білорусі визначено візуальні польоти, які дозволяють визначити місцезнаходження і просторове положення літального судна за наземними орієнтирами. Але не визначено ні порядок отримання ліцензій на польоти БЛА, ні порядок виконання самого польоту на території, що досліджується за допомогою аерофотозйомки. Як наслідок, правові документи Білорусі не повною мірою відповідають потребам експлуатантів безпілотників.
Інші країни світу
Нормативно-правові аспекти використання безпілотників стосуються і розвинутих країн. Для всіх них характерна повна або часткова відсутність нормативно-правової бази використання цивільних безпілотних система. У цьому напрямі тільки починають робити перші кроки.
В Австралії, Новій Зеландії для використання безпілотників необхідно бути оператором та мати сертифікат. Вартість останнього коливається від 5 тис. у. о. та підвищується у випадку продовження ліцензії. Офіційних операторів БПЛА готовлять у центрі видачі сертифікатів.
Канада зробила наступне. Для початку надання послуг з аерофотозйомки фермер повинен оформити страховку відповідальності та отримати дозвіл на комерційну послугу у відповідному міністерстві. Дозвіл отримують впродовж чотирьох тижнів, а також окремо на кожен тип авіаційних робіт. Повну інформацію про статус роботи з безпілотниками, вимоги до такого виду робіт можна отримати на спеціальних сайтах. Індійські виробники для отримання дозволу на проведення аерофотозйомки з безпілотника мають чекати більше місяця. Ці правила дійсні тільки в спеціально відведених для цього місцях на території Індії.
У Великобританії у випадку проведення аерофотозйомки дозвіл видається управлінням цивільної авіації (Civil Aviation Authority (CAA), яке працює у відповідному правовому полі Аеронавігаційного кодексу країни (ANOs). Згідно з ним важливою ознакою безпілотника є вага. CAA класифікує безпілотними (або дрони): вага менше 20 кг — мікробезпілотник — не підпадає під обмеження застосування (не має комерційної ознаки) за умови відсутності камери або фотоапарату. Вага 20–150 кг дрону потребує видачі ліцензії, за умови кінетичної енергії дрону не більш 95 Кдж. Апарат вагою понад 150 кг потребує видачі ліцензії не тільки в управлінні, але й перевірці відповідності авіаційним стандартам гідності. Дозвіл компаніям видається щоразу під конкретний запит. Отримати його більше шансів, якщо проведення заплановане в місцях, де мало знаходиться або проживає людей. Ліцензію на проведення робіт вже отримало понад 130 компаній на території Великобританії.
Використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА) у Великобританії в цивільних цілях тепер буде регулюватися новим законом, який вступив у силу 30.07.2018 р. (згідно з офіційним сайтом уряду Сполученого Королівства). Власники БПЛА вагою понад 250 г повинні зареєструвати їх і здати іспити на знання правил експлуатації. Також буде заборонено вести польоти в радіусі одного кілометра від аеропортів і на висоті більше 122 м.
У США комерційне використання дронів для аерофотозйомки заборонено станом на 2014 рік. Комерційна експлуатація беспілотників у повітряному просторі планується не раніше 2020 р., нормативно-методичний перелік законів наразі доробляється. У Мексиці, навпаки, немає правил та законів щодо використання ДКЛА. Комерційне використання їх навіть винагороджується.
Майбутні перспективи
Деякі користувачі та зацікавлені особи у нашій країні пропонують розробити окремий законодавчий документ, який поєднував би вищезгадані документи у вигляді відповідних авіаційних правил використання безпілотних повітряних суден в інтересах міністерств України. Пропонується включити наступні положення:
- польоти БЛА проводити у наданому повітряному просторі, який вільний від польотів інших повітряних суден, крім випадків сумісного виконання завдань (супроводження БЛА пілотованим повітряним судном);
- для польотів БЛА у повітряному просторі встановлюються маршрути польотів, а також можуть бути використані райони аеродромів, полігонів, авіаційних робіт (таких як аерофотозйомка), спеціальні зони польотів.
Маршрути й райони польотів в Україні повинні встановлюватися з урахуванням:
- розташування елементів структури повітряного простору й державної границі Білорусі, Польщі, Румунії, Туреччини, аеронавігаційної ситуації у навколишньому повітряному просторі;
- розташування населених пунктів;
- рельєфу місцевості й висоти природних і штучних перешкод;
- вимог до розміщення комплексу БЛА на місцевості;
- забезпечення у разі необхідності безперервного контролю за безпілотним повітряним судном;
- забезпечення у разі необхідності належного керування безпілотними повітряними суднами і передачі від них технічної інформації.
Після 2014 року згідно з положеннями про використання повітряного простору України для БПЛА необхідно отримати дозвіл та погодити його з Генеральними штабом Збройних Сил. Якщо в результаті польотів БПЛА буде створена небезпека для життя людей, або відбудеться настання інших тяжких наслідків, або ж буде створена загроза безпеці повітряних польотів, особа, що керувала БПЛА, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст. 281 або 282 Кримінального кодексу України.
Максим СОЛОХА, зав. лаб.,
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»
