Причому, як правило, концепція безапеляційна: мовляв, тільки газ або тільки солома — і нічого іншого нам не треба! Методом спроб та помилок майже кожен керівник господарства дійшов оптимального рішення — оптимального для конкретних виробничих умов та конкретного регіону.
Отже, на що ми радимо звернути увагу у виборі палива для зернової сушарки.
Гарантоване безперебійне постачання палива
Річ у тім, що багато господарств обирають, наприклад, природний газ, попри його високу вартість лише тому, що знають — він завжди буде у наявності. На відміну, скажімо, від деревних пелет, котрі потрібно знайти та замовити, чи від дров та соломи, що мають особливість швидко закінчуватися. Процес сушіння у сезон має бути буквально безупинним, тому ми повинні розраховувати на такий вид палива, котрий точно буде в наявності. Непоодинокими є випадки, коли придбаний агрегат на альтернативному паливу просто не було чим палити вже на другий рік експлуатації.
Відсутність дозвільних та інфраструктурних проблем
Якщо для того щоб підвести природний газ у господарство, потрібно все перевернути з ніг на голову, то, мабуть, ліпше обрати щось інше. Це може бути зріджений газ, рідке паливо чи альтернативні види. Головна умова — система повинна бути розрахована на максимально просте обслуговування. В ідеалі — один чи два працівники. Окрім цього, слід розуміти, що дрова чи солому потрібно десь зберігати у сухому вигляді, тому ми маємо уявляти, що потрібні якісь площі під їх зберігання та робочий варіант їх використання.
Оптимальне співвідношення вартості, швидкості і якості сушіння
Якщо ми виграємо, умовно кажучи, 10–20% із собівартості сушіння зерна, однак при цьому удвічі програємо за продуктивністю, якістю і зручністю сушіння, то це, вочевидь, не діло. У процесі сушіння зерна головне –налагоджений чіткий процес. Минув зазначений період часу — отримуємо чергову партію висушеного зерна із заданими характеристиками. Потім — наступний. І так — поки все не висушимо.
Натомість, якщо ми маємо змогу сушити зерно марудно, проте ледь не задарма, застосовуючи полову та інші відходи, то, ймовірно, така економія буде доречною.
Універсальність
Реальні технічні характеристики агрегату на конкретному виді палива повинні відповідати заявленим. Якщо сушарка має сушити по 30 т кукурудзи вологістю 21% за 1 годину, то так і має бути. На жаль, деякі не вельми добросовісні виробники вказують цифри, котрі реально досягнути лише на якісному природному газі за плюсової температури навколишнього середовища, коли агрегат працює на дровах. І не на кукурудзі, а скажімо, на пшениці. Виходить іноді дуже сумно, тому потрібно чітко корелювати характеристики самого агрегату, палива та культури, що сушиться.
Автоматизація процесу
Відкрутити краник, умовно кажучи, набагато простіше, аніж щохвилини хапати оберемок дров чи підважувати навантажувачем тюк соломи. А там, де поспіх, де підвищене фізичне навантаження і суєта, може несподівано «вистрелити» людський фактор. З іншого боку, з газом також не все завжди гладко виходить.
Тому ми повинні чітко уявляти процес майбутнього надходження палива до генератора і процес сушіння зерна загалом. Якщо там буде бруд і безлад, то нікому така робота не потрібна.
Зауважимо також те, що неабияку роль відіграє і автономність сушарки. Адже може виникнути потреба перемістити її з місця на місце, аби спростити сушіння зерна чи взагалі перемістити базу господарства. Мобільність установки, а, відповідно, її неприв’язаність до природного газу істотно розширює можливості власника.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
