Добрий прес-підбирач може формувати приблизно не менш ніж 100 тюків (рулонів) впродовж години, тобто один тюк за кожні 45 секунд. Відповідно, продуктивність сучасної машини може досягати кількох десятків тонн протягом години, при цьому кількість соломи, яку можна зібрати з 1 га, може досягати 4 т і більше, залежно від врожаю і культури. Це означає, що надійність для таких агрегатів — не просто красиві слова, а нагальна вимога, адже можна лишень уявити колосальне навантаження на «нутрощі» прес-підбирача. Враховуючи, що невдовзі після збирання пшениці та ячменю ми радісно почнемо котити полем рулони і закидати до причепів тюки, то варто трішки поговорити саме про цю техніку.
Надійність у прес-підбирачах прихована в дрібницях. Наприклад, варто звернути увагу на моделі, в яких вузлов’язачі працюють без постійного контакту зі шпагатом. Це автоматично продовжує термін їх служби в кілька разів. Також вельми бажано, щоб вузлов’язачі робили подвійні вузли, що дає змогу уникнути розпадання окремих тюків і рулонів. Вони обов’язково повинні бути забезпечені якісною системою охолодження — це захистить ключові елементи конструкції від перегрівання та забруднення. Не зайвим буде придбати додатково до стандартної комплектації ще й контрольний датчик, який просигналізує про можливі проблеми із вузлов’язачами. Такі відносно недорогі капіталовкладення гарантовано себе окуплять впродовж експлуатації.
Якщо говорити про сам процес пресування або скочування у рулон, то тут головним чином звертаємо увагу на рівномірність обробки маси. Це стосується і рівномірності подачі матеріалу, і якості пресування. Сучасні прес-підбирачі обладнані низкою «розумних» систем, які цілковито контролюють це завдання за допомогою датчиків. А тому на них ліпше не економити. До слова, скрупульозно слід підійти і до вибору подрібнювача маси, визначившись з оптимальною довжиною фракції, наприклад 4 або 7 см. Помилка може обійтися недешево, оскільки доведеться докуповувати подрібнювач потрібного калібру.
Настільки ж пильну увагу слід звернути і на швидкість, а також зносостійкість поршня. Від першого показника залежить продуктивність роботи: кількість ходів поршня у хвилину може досягати 50. Зрозуміло, що ця деталь повинна відзначатися підвищеними характеристиками надійності. Як і ще один важливий елемент — редуктор. На продуктивність агрегату, окрім руху поршня, впливає також діаметр маховика — чим він більший, тим краще. Втім, все ж краще орієнтуватися передусім на надійність цього вузла, бо головне, аби агрегат не зупинявся під час роботи в полі. Ті декілька днів, які використовується прес-підбирач після збирання ранніх зернових (якщо сіна, то довше) бажано обійтися без позапланових зупинок.
Вкрай важливо вибрати модель із централізованим автоматичним змащуванням. Це дасть змогу і заощадити дорогоцінний час у ході робіт, і провести змащування деталей та вузлів так, як це передбачено конструкцією, а не «на око». Відсік для котушок шпагату повинен бути повністю захищеним від пилу і вміщати таку кількість їх, що дозволить цілий день пропрацювати без перезарядки. Такі «дрібниці» дають змогу звести до мінімуму обслуговування машини в робочий час, і, зрозуміло, запобігти несподіваному виходу агрегату з ладу.
Ще один важливий аспект вибору прес-підбирача — вимоги до агрегатування із тракторами конкретного сегменту потужності і визначення оптимального режиму витрати палива. Адже за порівнюваної продуктивності роботи прес-підбирача витрата палива може відрізнятися у два і більше разів. І лише тому, що на тюкування відправили, скажімо, не 170-сильну машину, яка була потрібна, а 220-сильну.
Наприкінці порадимо звертати увагу на двоосні моделі, навіть враховуючи, що за додаткову вісь у прес-підбирачі доведеться доплатити тисяч 10–15 євро. Це, по-перше, знизить тиск на грунт, а по-друге, зробить машину набагато стійкішою, підвищивши загалом продуктивність тюкування.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
