Існує поширене і загалом правильне твердження, що агроном повинен сидіти не у себе в кабінеті, а ходити полем. Бажано щодня, оглядаючи посіви та виявляючи ті чи інші зміни, що відбуваються з ними.
Це все правильно, однак доволі складно щодня контролювати сотні й тисячі гектарів полів. Тим більше, що одна справа — контролювати молоді сходи рослин, а зовсім інша — коли вони виростають на метр-півтора і вище. Зрозуміти, що відбувається на глибших ділянках поля можна лише з неба. Остання технологія впродовж десятиріч перебралася із відділу наукової фантастики до практичної реальності і навіть буденності. Мова, звісно, про супутниковий та безпілотний моніторинг посівів.
Актуальність цих технологій особливо зростає у такі сезони, як нинішній. Тепла зима, досить багато вологи — і бурхливий ріст бур’янів, розвиток хвороб, спалахи чисельності шкідників тощо. Реагувати доводиться не потижнево, а саме щодня, очікуючи з кожним новим днем якоїсь неочікуваної напасті.
Тому ми нагально радимо застосувати якомога ширший спектр сучасних технологій моніторингу стану посівів. Це вже згадуваний моніторинг із використанням зображень, зроблених із супутників та дронів, а також точні аналізи грунтів і листова діагностика. За їх допомогою можна скласти не орієнтовну, а реальну картину.
Метою супутникового моніторингу є аналіз стану посівів, виходячи зі знімків, отриманих за допомогою супутника. В той момент, коли він пролітає над конкретною територією, роблячи знімки високої роздільної здатності, супутник фіксує необхідні ділянки поля.
Останні дають змогу в багатьох випадках навіть наочно отримати цінну інформацію про стан рослин. При цьому спеціальні спектральні камери допомагають розраховувати потрібні для подальшого управління врожайністю вегетаційні індекси.
Як відомо, зелені частини рослин у процесі фотосинтезу поглинають основну частину видимого світлового спектра, відображаючи хвилі ближнього інфрачервоного спектра. За допомогою цих даних розраховується відомий NDVI індекс. Фактично, це різниця значень червоного та ближнього інфрачервоного спектра, розділена на їх суму.
Тому найбільш популярним та широко вживаним у сільському господарстві є саме індекс NDVI. Він базується на отриманих даних про активність біомаси рослин і слугує відмінним інструментом для додаткового оцінювання стану посівів у конкретний вегетаційний період та, відповідно, в динаміці. Адже характеризуючи стан посівів шляхом використання NDVI, можна побачити ті ділянки, на яких потрібно вжити певних заходів. Це може бути підживлення, внесення ЗЗР чи інше.
В результаті ми отримуємо карти стану посівів, у тому числі на основі яких надалі створимо карти врожайності, себто об’єктивних характеристик різних ділянок полів.
Натомість застосування дронів надає ширші можливості для аграріїв хоча б завдяки тому, що безпілотні літальні апарати нині є майже в кожному господарстві. З ними працювати простіше, при цьому вони дають змогу отримати набагато детальніші знімки полів. Дрони також можуть використовувати спектральні камери для отримання знімків у ближньому інфрачервоному спектрі і подальшого розрахунку NDVI індексів.
Аграрні БПЛА дають змогу отримати потрібну інформацію у доволі значних обсягах буквально впродовж лічених годин, а якщо дуже потрібно, то й хвилин. Загалом впродовж світлового дня можна облетіти безпілотником, залежно від моделі 1000–1500 га, а в окремих випадках і значно більші площі.
Особливо це актуально в період появи та розвитку сходів рослин, а також відновлення вегетації озимих культур. Адже в цьому разі можна говорити про точні дані проведення моніторингу схожості. Коли сівба завершується, далі продиться моніторинг схожості. І за потреби проблемні ділянки можна пересіяти.
Окрім цього, ми отримуємо чіткі дані щодо густоти посіву на різних ділянках та можемо побачити з неоднорідними сходами і зробити належні висновки щодо недопущення такого стану речей надалі.
Не менш важливим є здійснення супутникового та моніторингу із використанням БПЛА для оцінки стану ярих культур у червні. Саме на цей період потрапляє найбільша загроза від бур’янів, шкідників та хвороб рослин. Адже особливо дощового сезону посіви підіймаються доволі стрімко, що суттєво ускладнює виявлення загрози. Разом із тим, шкода від згаданих вище загроз на цьому етапі розвитку може спричинити суттєві, навіть непоправні втрати врожаю.
Особливо важливим є виявлення тих ділянок полів, на яких не спрацювали гербіциди. На такому етапі розвитку рослин не пізно здійснити внесення страхових препаратів.
Наголосимо, що наприкінці вегетаційного періоду, незадового до збирання врожаю, «небесний» моніторинг слід повторити. Завдяки цьому ми отримуємо точну інформацію щодо рекомендованих строків збирання врожаю та побачимо, чи спрацювали вжиті нами заходи, в тому числі здійснені у червні.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
