Завдяки світовій інтеграції українському агробізнесу сьогодні доступний широкий спектр різних технічних, техніко-технологічних рішень для підвищення продуктивності праці. Одним із глобальних трендів у цьому напрямі є запровадження штучного інтелекту. Про головні меседжі у цьому процесі нам розповів Віктор Погорілий, заступник директора з наукової і випробувальної роботи Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого.
Основними технологічними завданнями, що раніше вирішували агрономи, були створення оптимальних умов для розвитку сільськогосподарських посівів, захист їх під час вегетації і максимально швидкий збір урожаю. Вони шукали можливостей оптимізувати агротехнічні рішення, активно зменшувати витрати на виробництво одиниці сільгосппродукції.
Серед варіантів оптимізувати технології вирощування сільгоспкультур провідною була глибина обробітку. Для цього використовували різні агрегати: відвальні, безвідвальні та поверхневого обробітку. Вивчали можливість застосовувати у процесі вегетації механічний обробіток посівів сільгоспкультур, особливо просапних, питання створення мінімальної захисної зони у міжряддях.
Інженери-розробники пропонували передньонавісну систему самохідного рушія. Це давало операторові змогу вести культиватор у полі не зовсім наосліп, коли його агрегатували з трактором ззаду. Серед інших розробок у сегменті ґрунтообробних агрегатів варто відзначити обробіток ґрунту щілюванням: за допомогою лапи-щілювача нарізають у ґрунті спеціальну щілину, а потім за певний час оператор може відстежувати траєкторію нарізу культиватора, копіюючи щілину, і так підвищувати швидкість обробітку ґрунту і продуктивність.
Зараз з огляду на світові тренди в агробізнесі питання захисту рослин вийшло на новий рівень розвитку. Фермери багатьох країн, у тому числі України, захищають посіви сільгоспкультур потужними обприскувачами. Однак десятки обробок пестицидами зумовлюють екологічні проблеми, потребують суворого дотримання норм і строків застосування. Деякі хімікати були нібито продуктивними, дозволеними до використання, але за певний час з’ясувалося, що вони небезпечні.
Наразі в ЄС ухвалюють законодавчі рішення щодо заборони окремих засобів. Постало питання використання на сучасному рівні механічних систем догляду посівів сільгоспкультур. Тут стали у пригоді навігаційні технології роботи ґрунтообробних агрегатів, картографування, визначення кількості поживних речовин тощо. Екологічні питання стали глобальними.
Точне землеробство стимулювало розвиток машин для внесення міндобрив на розкидачах через екологічні проблеми. Адже на полях біля населених пунктів і водойм потрібно було вносити мінімальні дози робочих речовин, а не максимальні. Наприклад, нині у Франції працює науково-дослідний інститут, споріднений із вітчизняним УкрНДІПВТ імені Леоніда Погорілого. Однією із провідних його тематик є відродження риборозведення у річці Сена, де воно зникло протягом останніх десятиліть. Звісно, там вплинув комплекс факторів, проте сільське господарство також додало проблем.
Тому актуальність механічного обробітку ґрунту з різними навігаційними та оптичними елементами стає вимогою часу в усьому світі. В Україні також ведуть розробки в цьому напрямі. Кілька провідних заводів-виробників культиваторів виготовляють агрегати, які за допомогою веб-камери і спеціальних механізмів управління рухаються не слідом за трактором, а копіюючи траєкторію рядків посівів сільгоспкультур. Загалом сім (!) українських виробників пропонують подібні моделі (AGRITECH, ННЦ «ІМЕСГ», ТОВ «Краснянське СП Агромаш», «Велес-Агро» та інші). Тож просапні культури обробляють на іншому рівні, з вищою продуктивністю і точністю порівняно з тим, що було колись. Тепер замість захисної зони в рядку агрегат точно виконує обробіток ґрунту, копіюючи задані параметри.
Типовий подібний агрегат — універсальний міжрядковий культиватор, призначений для знищення ґрунтової кірки у посівах кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків та інших просапних культур. Його масивна рама з великим кліренсом культивує у високих посівах, а кожна лапа працює на паралелограмній рамі, встановленій на сайлент-блоках. Культиваторна рама не потребує обслуговування, створює постійний тиск на опорні колеса і в такий спосіб покращує проникнення робочих органів у ґрунт. Агрегат обладнують оптичною системою управління, що здатна керувати ним і вести його вже у ранній стадії сходів посівів. Культиватор має великий кліренс рами — 80 см, завдяки чому можна вносити гранульовані або рідкі добрива.
Серед світових виробників подібної техніки — Claas, Einböck, Thyregod тощо. Технологічна компанія зі Швейцарії ecoRobotix зводить бур’яни нанівець автономними машинами. Використовуючи вбудовану камеру, GPS-навігацію і набір датчиків, робот на сонячних батареях рухається уздовж рядків посівів сільгоспкультур, виявляє бур’яни в рядках і міжряддях та за допомогою двох робочих лап знищує їх.
Данська F. Poulsen Engineering виготовляє Robovator, що являє собою просапний культиватор із вбудованою камерою. Машина обладнана спеціальними камерами для виявлення посівів сільгоспкультур над кожним рядком, обробляє ґрунт не лише в міжряддях, а й між рослинами в рядку. Виробник пропонує моделі, що знищують бур’яни за рахунок високої температури — спрямованими короткими спалахами полум’я. Механічна машина може працювати за мінімальної відстані між рослинами 10 см.
За дослідними даними, Robovator знищує 95–98% бур’янів на розсадних культурах і 80–90% — на посівних. Машину легко пристосувати до міжрядь завширшки від 23 до 76 см.
Інший виробник — ІС Weeder пропонує модель Steketee для прополювання, що також використовує камеру для виявлення розташування рослин. Машину з робочою шириною захвату 2 м використовують переважно на високоприбуткових просапних овочевих культурах.
Світові виробники техніки йдуть далі, пропонуючи навіть обприскувачі, що не просто вносять робочий розчин із відмиканням форсунок, а й відрізняють сільськогосподарські культури від бур’янів. Так, інноваційні рішення дають змогу техніці Аmazone «бачити» культурну рослину, розрізняючи її на швидкості 25 км/год, розраховують траєкторію внесення робочої рідини, розпилюючи її безпосередньо над потрібною рослиною. При цьому не страждає навколишнє середовище, а господар заощаджує кошти. Це вже є елементом інтелектуалізації агробізнесу.
Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
