Світовий ринок пропонує українським аграріям найрізноманітніші моделі сучасних обприскувачів — від великих самохідних до причіпних. Без цих машин неможливо проводити комплекс заходів для захисту посівів сільгоспкультур, внесення рідких добрив. Фактично обприскувачі стали ключовим фактором отримання прибутку, їх ефективне використання безпосередньо впливає на врожай та дохід господаря. Для роботи з елементами технологій точного землеробства машини мають відповідати певним вимогам.
Вимоги до обприскувачів
Насамперед обприскувач має тримати задану норму. Всі виробники таких машин намагаються підвищити точність виливу робочого розчину від початку руху агрегату на заданій швидкості. Норма внесення робочої рідини має відповідати заданій, бути стабільною на всій площі посівів.
Для забезпечення стабільної роботи застосовують кілька способів, зокрема, відключають окремі форсунки або секції машини. З погляду якості внесення пестицидів відключати ліпше форсунки, але це дорого коштує. Ба більше, знижується надійність роботи обладнання, бо, якщо одна форсунка виходить із ладу, в полі стає вся машина. Посекційне відключення застосовують найчастіше. Воно набирає дедалі більшої популярності серед аграріїв. Адже досвід свідчить: що більше секцій, то краще.
Керівник господарства чи кластеру холдингу має зважати на всі параметри обприскувачів, зокрема на ширину секцій, а також мати на увазі, що крайній елемент у ній повинен бути звужений. Середній елемент рами штанги обприскувача роблять широким, тому що, як правило, відключають саме крайні форсунки. Фермери надають перевагу технічному рішенню, коли посіви сільгоспкультур повністю перекриваються, адже коли остання форсунка заходить у перекриття, відключаються секції, і тоді немає пропусків.
Причіпні машини за технічними характеристиками нічим не відрізняються від самохідних, технологія внесення робочого розчину така сама. Але варто брати до уваги суттєвий нюанс — можливість використовувати великий кліренс дає переваги саме самохідним машинам. У причіпних цього немає, тому для них вагомою перевагою є нижчий ціновий діапазон. Фактично ціна на такі машини у 3–5 разів нижча за самохідні. Перевагою причіпної моделі є також її універсальність. Її можна використовувати у поєднанні з трактором, який у господарстві одночасно виконує низку інших агротехнічних операцій.
Якісне обприскування
Використання навігаційних можливостей обприскувачів дає змогу більш якісно вносити робочий розчин пестицидів. Коли витримують норму їх внесення, істотно зростає ефективність використання препаратів. Важливо брати до уваги, що швидкість руху обприскувача постійно змінюється, і в момент збільшення чи зменшення швидкості трапляються відхилення норми виливу робочого розчину. Як правило, коли поле обробляють частинами, спочатку обприскувачем обходять його контур, а вже потім працюють за прямими лініями. Саме в момент, коли виїжджають на площу посівів сільгоспкультур, яку вже обробили під час об’їзду контуру поля, важливу роль відіграє секційне відмикання обприскувача. Адже якщо механізатор і відімкне вручну певну секцію, все одно залишиться метр або два перекриття посівів, що зумовлює збільшення витрат рідини на подвійну обробку. Завдяки використанню таких сучасних рішень, як Trimble, Raven, AGCO та інших виробників сучасної техніки, маємо можливість якісно контролювати вилив робочого розчину на посіви.
Як приклад наведемо роботу обприскувачів по озимій пшениці, коли застосовують відмикання штанг по форсунках і секціях. Усе залежить від того, який обприскувач і якої комплектації придбало господарство. Обприскувач із пофорсунковим відмиканням дорожчий. У цьому варіанті надійність втрачається через те, що застосовано електроклапани, які частіше виходять із ладу, а також задуваються, засмічуються тощо. Тоді доводиться зупиняти машину, ремонтувати, чистити. Із посекційним схема роботи простіша, він надійніший, але водночас не має високої точності відключення. Коли в пофорсунковому відмикається кожна форсунка окремо, у посекційному кілька одночасно.
На думку автора, для пшениці, кукурудзи і соняшнику немає суттєвої різниці, якими обприскувачами їх обробляють — причіпними чи самохідними. Усі вони опускають штангу на задану висоту. У багатьох агрегатах ставлять сенсори, які підтримують штангу на заданій висоті, автоматично опускають чи піднімають крило або повністю штангу залежно від рельєфу ґрунту, конфігурації поля тощо. Якщо обприскувач заїхав у ямку, краї штанги можуть зламатися внаслідок ударів об ґрунт чи рослини. Коли встановлюють автоматичне регулювання висоти штанги, кожне крило можна підняти на задану висоту, незалежно від того, де знаходиться обприскувач.
Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
