Пневматичне транспортування зернових

Пневматичне транспортування зернових

/ Механізація АПК / Вівторок, 12 листопада 2019 14:42

Пневматичні (вакуумні) транспортери призначені для перевантаження зерна на елеваторах, складах, токах, борошномельних підприємствах. На практиці сфера їх використання ще ширша: вентиляція й підсушування зерна, розподіл зернових культур із місця на місце у приміщеннях підлогового зберігання, формування буртів, завантаження сівалок.

Принцип роботи пневмотранспортера доволі простий і зрозумілий. Двигун нагнітає у системі вакуум, завдяки якому через пневматичний рукав соплом всмоктуються сипкі зернопродукти. Надалі через рукави й циклон зерно вивантажується на платформу, у кузов або на тік чи інший відкритий майданчик. Очищене ж завдяки фільтру повітря викидається назад в атмосферу. Простіше кажучи, вакуумний зернотранспортер працює за усім відомим принципом пилососа.

Пневмотранспортер здатний переміщувати зерно реверсно, у протилежних напрямках — причому як вертикально, так і горизонтально. Ним транспортується пшениця, кукурудза, ячмінь, горох та інші зернові й бобові, а також деякі сипучі матеріали — наприклад, гранули чи тирса. Ним можна працювати із соняшником та навіть ріпаком. Однак перед покупкою слід окремо обговорити можливості щодо переміщення дрібнонасінних культур. Для роботи з лушпинням соняшнику такий транспортер теж може виявитися непридатним, бо воно занадто легке.

Мобільна конструкція пневпотранспортера стає особливо корисною там, де транспортування зерна відбувається у важкодоступних місцях і в різних напрямках, і немає можливості застосувати громіздкі стаціонарні системи транспортування. Також ці вакуумні агрегати можуть допомогти частково підсушити зерно шляхом його перекидання на відкритих майданчиках.

Хоча пневмотранспортери прийшли в агробізнес відносно недавно, нині вони пропонуються на ринку у великій кількості марок і моделей, бо на них є сталий попит. Діляться вони на дві основні групи: з приводом від електромотора та від валу відбору потужності трактора. Потужність моделей з електроприводом коливається у межах до 40 кВт, а максимальна пропускна здатність їх не перевищує 35 т/год. Моделей, які урухомлюються від ВВП трактора, на ринку менше. Однак вони мають більшу продуктивність — до 120 т/год, і вельми зручні під час завантаження у полі вантажівок та автопричепів, а також на невеликих станціях — залізничних вагонів.

17 408 93 2

Серед моделей, які користуються популярністю на ринку, слід назвати агрегат Supra Vac 2000 відомої компанії Kongskilde (Данія). Він демонструє максимальну пропускну здатність 120 т/год у разі переміщення збіжжя на відстань 10 м і та підйомі на висоту 4 м. Цей пневмоперевантажувач працює від ВВП трактора потужністю 150–170 к. с. Він має продуману систему труб, циклонів, поворотних колін, гнучких шлангів, які з’єднуються у трубопровід зручними хомутами. Це дозволяє застосовувати його залежно від необхідних завдань на різних ділянках поля чи зерносховища. Агрегат має також мішок для накопичення пилу.

Звісно, вітчизняні виробники теж освоїли цей сегмент агротехніки. Наприклад, виробництвом зернового обладнання, зокрема пневматичних транспортерів продуктивністю від 1,5 до 50 т/год, займається підприємство «Алексзернотехніка» (м. Олександрія на Кіровоградщині). Серед популярних агрегатів цього виробника згадаємо пневмотранспортер «ПТЗ-14» продуктивністю 14 т/год. Він здатний транспортувати всі зернові, включно з такими культурами, як соняшник, буряк (насіння), ріпак, а також різноманітні висівки. Максимальна відстань переміщення — до 300 м, найвища висота підйому — 30 м.

На відміну від традиційних механічних перевантажувачів (шнекових тощо), вакуумні характеризуються своєю компактністю і високою мобільністю. Серед інших переваг цього обладнання слід назвати й такі: мінімальне травмування зерна завдяки відсутності механічних рухомих частин на шляху зернового потоку. Це має особливе значення у роботі з насіннєвим матеріалом.

Також трубопроводи такого транспортера швидко монтую­ться потрібної довжини і висоти, з колінами з різними кутами вигину. Подача зерна може здійснюватися на висоту до 20 м, тобто ними можна завантажувати й стаціонарні металеві силоси.

Це плюси. Хоча є й певні мінуси. Насамперед порівняно висока вартість переміщення зерна, наприклад у порівнянні з більш традиційними шнековими транспортерами. Крім того, відносно невелика їх продуктивність. Дбайливий господар завжди врахує переваги і недоліки конкретного обладнання відповідно до тих завдань, які виникають у його господарстві.

 

Віктор БОРЗНЕНКО, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ
спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 05 вересня 2026
Світовий ринок рослинних олій входить у новий сезон із мінусом: споживання перевищить виробництво, а запаси доведеться проїдати. Серед причин аналітики прямо називають Причорномор'я — там очікували відновлення постачання соняшникової олії, а отримали перебої. Замістити її іншими оліями заважає біопаливна промисловість.
Світовий ринок рослинних олій входить у новий сезон із мінусом: споживання перевищить виробництво, а запаси доведеться проїдати. Серед причин аналітики прямо називають Причорномор'я — там очікували відновлення постачання соняшникової олії, а отримали перебої. Замістити її іншими оліями заважає біопаливна промисловість.
05 вересня 2026
 04 вересня 2026
Двадцять три гектари під Арцизом уряд включив до Реєстру індустріальних парків — під перероблювання картоплі, овочів, фруктів і виробництво олії. Заявлені інвестиції — 884 мільйони гривень, робочих місць обіцяють близько тисячі. Поки що це лише реєстрація: ні резидентів, ні строків будівництва не названо.
Двадцять три гектари під Арцизом уряд включив до Реєстру індустріальних парків — під перероблювання картоплі, овочів, фруктів і виробництво олії. Заявлені інвестиції — 884 мільйони гривень, робочих місць обіцяють близько тисячі. Поки що це лише реєстрація: ні резидентів, ні строків будівництва не названо.
04 вересня 2026
 04 вересня 2026
Кернел спільно із We build Ukraine та “Зміст.Центр аналізу політики” запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад. Її мета — дати знання та інструменти місцевій владі для підготовки економічно обґрунтованих проєктів із відновлення та розвитку регіону для залучення приватного та міжнародного капіталу.
Кернел спільно із We build Ukraine та “Зміст.Центр аналізу політики” запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад. Її мета — дати знання та інструменти місцевій владі для підготовки економічно обґрунтованих проєктів із відновлення та розвитку регіону для залучення приватного та міжнародного капіталу.
04 вересня 2026
 04 вересня 2026
Озимого ріпаку станом на перше вересня посіяно помітно більше, ніж торік на ту саму дату. Але це лише сорок відсотків від того, що планують засіяти, а прогноз щодо підсумкових площ залишається незмінним. Тобто швидший старт поки не означає ширших посівів.
Озимого ріпаку станом на перше вересня посіяно помітно більше, ніж торік на ту саму дату. Але це лише сорок відсотків від того, що планують засіяти, а прогноз щодо підсумкових площ залишається незмінним. Тобто швидший старт поки не означає ширших посівів.
04 вересня 2026
 04 вересня 2026
Десять років тому Україна ввозила менш ніж шістсот тонн мигдалю на рік, торік — уже понад чотири тисячі. Власного виробництва при цьому фактично немає: промислові насадження займають близько ста п'ятдесяти гектарів при потребі щонайменше три тисячі. Перші сади, які пробують це змінити, з'явилися там, де мигдаль досі не вирощували, — у центрі країни.
Десять років тому Україна ввозила менш ніж шістсот тонн мигдалю на рік, торік — уже понад чотири тисячі. Власного виробництва при цьому фактично немає: промислові насадження займають близько ста п'ятдесяти гектарів при потребі щонайменше три тисячі. Перші сади, які пробують це змінити, з'явилися там, де мигдаль досі не вирощували, — у центрі ...
04 вересня 2026
 04 вересня 2026
Кілька років ринок вимагав жовтої картоплі, і селекція під це підлаштувалася. Тепер запит перевернувся: покупець хоче червону шкірку й жовтий м'якуш. Українська наукова установа, яка пережила окупацію й розмінування власних полів, показала лінійку сортів саме під цей поворот.
Кілька років ринок вимагав жовтої картоплі, і селекція під це підлаштувалася. Тепер запит перевернувся: покупець хоче червону шкірку й жовтий м'якуш. Українська наукова установа, яка пережила окупацію й розмінування власних полів, показала лінійку сортів саме під цей поворот.
04 вересня 2026

Please publish modules in offcanvas position.