Себто, можливості техніки та вправність механізатора мають забезпечити якомога вищу продуктивність сівби. При цьому сівалка повинна точно розкласти насіння в ґрунті на задану глибину із чіткими міжряддями, уникаючи «двійників» і паралельно вносячи мінеральні добрива у визначеній кількості. Простіше кажучи, усе зробити швидко та точно!
Справді, сучасні трактори та сівалки істотно полегшують роботу механізатора, якщо порівнювати з тією технікою, котра використовувалася десятки років тому. Однак людський фактор є людський фактор, і нікуди не подітися від банальної втоми людини в кабіні трактора, нікуди не подітися від різного роду помилок і накладань. Можна нормально сіяти й з маркером, однак це не зрівняється із застосуванням точних технологій під час сівби.
Найпростіший і добре освоєний вітчизняними аграріями підхід — застосування спеціальних моніторів для точної ії, котрі приймають супутниковий сигнал, що дає змогу працювати з точністю до +-2 см. Фактично, агрегат сам рухається полем, орієнтуючись на карту, котру «малює» йому електроніка. Жодних проходів «на око», жодних пересівів чи просівів — посівний агрегат спроможний провадити точну сівбу, незалежно від того, день стоїть чи ніч. При цьому зберігаючи максимально високу швидкість сівби, яка є агрономічно доцільною, або втримуючи ту швидкість, яку спроможний забезпечити агрегат.
Наступний якісний крок, котрий забезпечують технічні можливості більшості моніторів, представлених на ринку, — чітке дотримання норми висіву, заданої агрономом, та миттєве відключення секцій сівалки. Останнє може здійснюватися як ситуативно, наприклад, за потреби об’їхати необроблену ділянку землі на краях поля, так і сплановано — за наявності карти врожайності поля та заданих диференційованих норм висіву, залежно від ділянки.
Ефективність звичайного відключення секцій на краях поля, клинах та з метою уникнення накладання сошників на вже висіяні ділянки може сягати значень від 3 до 5% економії посівного матеріалу та мінеральних добрив. Сошники не провадять «висів» у необроблені ділянки на краях поля, механізаторові не потрібно постійно смикатися, відключаючи ті чи інші секції чи сівалку взагалі. Електроніка все зробить сама. Відповідно, заощаджується посівний матеріал та мінеральні добрива, що в підсумку може зекономити доволі солідні кошти.
Власники господарств, де разом із точною ією для сівалок застосовується відключення секцій, наголошують на тому, що це дає змогу розраховувати кількість необхідного посівного матеріалу із точністю до кілограма. Посівні одиниці та беги із міндобривами нікуди не «випаровуються», оскільки нехитрі арифметичні підрахунки, за підтримки електроніки, дають змогу проконтролювати все до дрібниць. При цьому агроном є цілковито впевненим, що на конкретному полі здійснено якісний точний висів культури із запланованою густотою насіння та припосівним мінеральним живленням.
Однак ці переваги можна істотно посилити, переступивши на рівень вище, а саме — взявшись до диференційованого висіву насіння.
Загалом, складно знайти аграрія в Україні, який не володіє бодай елементарними знаннями щодо технологій точного землеробства. Втім, нагадаємо, що мова йде про виділення в межах окремих полів у господарствах ділянок, які мають різний потенціал родючості. Відповідно, одним із завдань точного землеробства намагання посилити цей потенціал або ж використати наявний шляхом різних норм внесення елементів живлення, різної густоти насіння, можливо, різних способів обробітку ґрунту та ін.
Досить часто трапляється, що навіть в межах одного поля може бути визначено дві чи три (іноді й більше) ділянки, котрі характеризуються суттєво відмінними показниками врожайності. Одна ділянка розташована на узвишші, де дуже далеко до підземної вологи. Інша ділянка, навпаки, в низині. Третя ділянка постраждала від ерозії і т. д. Відповідно, якщо ми висіваємо, скажімо, кукурудзу, то за допомогою електроніки можемо закласти висів різних норм насіння. Там, де ближче до води і достатньо елементів живлення в ґрунті — максимальну норму, де трохи гірше — на 5–10 тисяч насінин менше, ну а там, де забезпечити порівняну врожайність можуть тільки вчасні значні опади ми встановлюємо мінімальну густоту висіву.
Такий підхід дає змогу оптимізувати витрати на посівний матеріал та добрива, а також раціонально використати потенціал врожайності на кожному полі. Тому, розпочавши із точної ії посівних комплексів у господарстві, аграріям бажано не зупинятися і продовжити працювати із відключенням секцій та диференційованим висівом. Сукупно, таким чином, можна заощадити до 8–9% посівного матеріалу та припосівних добрив.
Ще один важливий елемент, котрий бажано інтегрувати в роботу посівних агрегатів, — система контролю висіву. Це елементарна технологія, яка, на жаль, використовується далеко не у всіх господарствах, але може принести неабияку користь. Найпростіша перевага систем контролю висіву — попередження про забивання окремих сошників. За звичайних умов, трактор із сівалкою може пройти декілька сотень метрів, аж поки механізатор чи хтось збоку не помітить просів. Незасіяна смуга або так і лишиться, або ж доведеться повертатися і щось вигадувати, щоб заповнити прогалину. За наявності контролю висіву, електроніка відразу ж повідомить про проблему, так само як і про наявність огріхів щодо точності висіву, наприклад, появу «двійників».
Більш складні системи контролю висіву цілковито гармонізують із технологіями точного землеробства, оскільки забезпечують отримання вичерпної інформації про кожен засіяний гектар. Це — густота висіву, швидкість, дотримання заданих параметрів, кількість рослин на погонний метр та ін. Завдяки цьому можна не лише переконатися, що сівба провадилась якісно, але й отримати дані, на основі яких можна буде глибше аналізувати причини отримання тих чи інших показників врожайності.
У будь-якому разі, чітко рухаючись полем за точними координатами та дотримуючись заданих параметрів глибини закладки насіння, густоти, відстані поміж рослинами, ми маємо змогу отримати запоруку майбутньої високої врожайності — дружні сходи.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
