Збирання соняшнику, а тим більш кукурудзи, супроводжується значними витратами часу, пального та ресурсу комбайнів. У разі, якщо ми використовуємо функцію подрібнення пожнивних решток, ми використовуємо до 20% потужності зернозбиральних машин. Такий підхід має певні переваги, однак позначається на продуктивності роботи та економіці процесу збирання врожаю. Відповідно, може мати сенс запуск відразу після комбайна спеціальних подрібнювачів-мульчувачів.
З одного боку, це розвантажує комбайни, звільняючи їх від вторинної енерговитратної функції подрібнення стебел та листя культур, що збираються, а з іншого боку, дає змогу більш якісно подрібнити стерню. У результаті можна здійснити більш якісне заробляння в ґрунт пожнивних решток, пришвидшивши їх перегнивання, або ж лишити їх на поверхні поля в якості мульчі.
Подрібнювачі-мульчувачі запускають у поле відразу після збирання культури для того, щоб не просто подрібнити рослинні рештки, а рівномірно розподілити їх поверхнею поля. Залежно від конструкції і якості роботи, розрізняються подрібнювачі соломи у валках і пожнивних залишків, що мають тверді стебла, тобто кукурудзи та соняшнику.
Такі агрегати сьогодні можна знайти далеко не в кожному господарстві. Кожен агровиробник намагається зібрати врожай якомога швидше і при цьому витратити якомога менше. Фактично всі сучасні комбайни оснащені штатними подрібнювачами соломи і здатні рівномірно розкидати її по полю. Крім того, ми можемо вибрати добротний дисковий агрегат, який можна запустити в поле після збирання соняшнику, зламавши і заробивши в землю тверді стебла, що стирчать із землі.
Натомість подрібнювач рослинних решток потрібно спочатку купити за додаткові кошти, причепити його до трактора, посадити в кабіну тракториста і запустити в поле відразу ж за комбайном. «Солярка» витрачається, ресурс техніки витрачається, а час просто летить. Нібито ніколи з тими подрібнювачами «розважатися» — аби встигнути ту кукурудзу зібрати, вивезти з поля, посушити…Все це так, але при цьому ми не беремо до уваги низку важливих нюансів, які змушують інакше подивитися на це питання. Річ у тім, що подрібнювач пожнивних залишків коштує відносно недорого, і найпростіші агрегати обійдуться в декілька тисяч доларів, що не йде у жодне порівняння із вартістю комбайна. Причому агрегатуються ці моделі зазвичай з тракторами найбільш ходового сегмента потужності — до 110 к. с.
Ми недаремно згадали про вартість зернозбирального комбайна. Адже ціна сучасних моделей невисокої потужності стартує від 100 тисяч доларів. Щоб придбати високопродуктивний комбайн, доведеться викласти всі 300 тисяч доларів. Виникає резонне запитання: для чого ми його купуємо? Напевно, щоб швидше зібрати урожай, адже оптимальні умови для збиральної кампанії складаються нечасто, і цінним є кожен день. Також для того, щоб якісніше зібрати урожай, бажано повністю і з мінімальною кількістю сторонніх домішок. Також для того, щоб витратити трохи менше пального, адже комбайн з двигуном потужністю понад 400 к. с. і високою пропускною здатністю, як би не розписували продавці його економність, все одно буде споживати велику кількість пального. Тим більше на полі з горбистим рельєфом і за умови збирання вологої маси. Це означає, що така функція, як подрібнення і розкидання пожнивних залишків після проходу комбайна, хоч і не є зайвою, але далеко не найважливішою. Адже в цьому випадку ми втрачаємо певну частину потужності комбайна на другорядну функцію, додатково витрачаємо на подрібнення і розкидання близько 5–7 літрів пального та марнуємо технічний ресурс комбайна, адже машина отримує додаткове навантаження.
Відверто кажучи, у господарствах на ці очевидні речі часто намагаються не звертати уваги. По-перше, щоб не втрачати час. По-друге, щоб не «заморочуватися»: прибрали врожай із подрібненням, запустили дискатори в поле — і закрили питання! Це у кращому випадку. А у гіршому — комбайн працює із відключеним подрібнювачем, а потім край поля запалюється сірник…
Поговоримо спочатку про втрати продуктивності роботи. Річ у тім, що зернозбиральний комбайн із відключеним подрібнювачем працює із максимальною потужністю. Він не витрачає потужність ні на що інше, окрім основного завдання зі збирання врожаю і, відповідно, здатний виконати більший обсяг роботи за той же період часу. Часовий виграш може досягати щонайменше 10–15%.
На подрібнення рослинних залишків під час збирання врожаю зернозбиральний комбайн витрачає не менше 6 літрів пального. На відміну від нього, комбінація «трактор типу МТЗ + причіпний подрібнювач» вимагає не більше 4,5 л на 1 гектар. З огляду на ресурс трактора і витрати на оплату праці тракториста, будемо вважати, що витрати на пальне однакові, однак при цьому ми заощаджуємо ресурс дорогого в обслуговуванні комбайна та виграємо час.
До того ж не кожен зернозбиральний комбайн із увімкненим штатним подрібнювачем може розподіляти рослинні рештки рівномірно по ширині жниварки. Якщо ми розкидаємо подрібнену солому нерівномірно, то це означає, що підготовка поля до сівби наступної культури вже здійснюється неправильно. Врахуймо, що збирання кукурудзи або соняшнику передбачає специфічні складні нюанси. Залишаються фрагменти стебел, які лежать на полі, або стирчать із землі. Подрібнити їх максимально якісно більшість комбайнів просто не в змозі, тому що жатки не захоплюють рослини повністю.
Як вирішується ця технологічна ситуація? Звісно, використанням якісного дискового агрегату, який подрібнює своїми потужними робочими органами стебла, листя і частини кореневищ, утворюючи більш-менш однорідне середовище. Але для ефективного виконання цього завдання, по-перше, потрібен по-справжньому якісний агрегат, а по-друге, швидше за все його доведеться запускати в поле двічі. Якщо ми запустимо в поле потужний мульчувач, призначений для роботи по кукурудзі, то знову ж дисковий агрегат буде зайнятий виконанням свого безпосереднього завдання — подрібнювати рослинні залишки і перемішувати їх із землею. Це буде гарантією якісної підготовки площі до посівної та ощадливого використання пального. А що не менш важливо — ми отримуємо цілу низку агрономічних переваг.
Взаємозв’язок тут зрозумілий. Замість того, щоб спалювати пожнивні рештки, ми залишаємо на полі добриво, приблизно рівноцінне за поживною цінністю для рослин рідкісному нині перегною. Причому залишаємо в найдоступнішому вигляді — максимально подрібненому і рівномірно розподіленому по полю. І чим меншою буде фракція пожнивних решток, тим швидше будуть розвиватися процеси мінералізації рослинних залишків у ґрунті, і тим раніше елементи живлення в їх складі будуть доступні для культурних рослин. Крім того, в полі, на поверхні якого рівномірно розподілені ретельно подрібнені пожнивні рештки, інтенсивність випаровування вологи буде набагато нижчою.
Отже, у першу чергу ми виграємо у продуктивності роботи зернозбиральних комбайнів, заощадивши ресурс техніки, пальне, і при цьому отримуємо більш якісне і рівномірне розподілення подрібненої соломи по полю. Використання подрібнювача дає змогу гарантовано підготувати поле до сівби, зберігши при цьому вологу і прискоривши мінералізацію рослинних залишків. У підсумку це обіцяє цілий ряд організаційних, економічних та агрономічних переваг. Однак лише у тому разі, якщо ми чітко зупинилися на конкретній технології обробітку ґрунту, і якщо чітко розуміємо реальні переваги подрібнювачів-мульчувачів, а особливо специфіку їх ефективного використання. І головне — чітко можемо організувати процес, виділивши оптимальну технологічну нішу для таких агрегатів. В інакшому разі, дійсно, набагато простіше запустити в поле зернозбиральний комбайн із увімкненим штатним подрібнювачем.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
