Система обробітку ґрунту «ноу-тілл» (no-till), як відомо, передбачає менеджмент рослинних решток, збільшення їх кількості на полі. Метою цього є, зокрема, покриття поверхні землі шаром менш цінних залишків урожаю, щоб завдяки їм краще зберігати вологу.
Є дуже ефективний сучасний прийом нагромадження рослинних залишків на поверхні ґрунту. Який? Збирання урожаю зернових колосових методом очісування. Тобто з колоса забирається (вичісується) тільки зерно, а вся солома залишається у полі на корені. За такого способу збирання солома й полова більш рівномірно і щільно розподіляються полем, ніж навіть коли комбайн видуває подрібнену солому через спеціальне сопло.
Для збирання очісуванням використовується спеціальна жниварка — пристрій, що сприяє обмолоту рослин при корінцях. Вона відрізняється від звичайної, що не зрізує рослини, а ніби зчісує зерна зі стебел. Основа агрегату — очісувальний барабан, на якому знаходяться схожі на граблі (чи гребінець) конструкційні елементи. Барабан крутиться, гребінки входять у стеблостій та очісують зерна. Стебла захоплюються механічними гребінками і протягуються крізь щілини між їх зубами, звільняючись у такий спосіб від зерна. Воно видаляється із колоса і надходить у шнек лише з невеликою кількістю полови. Отримана у такий спосіб маса — це на 80% щире зерно, майже без решток. Тобто вдвічі більше, ніж за традиційних методів комбайнування (прямому або у валках). Далі воно переміщується до шнекового транспортера і подається у молотарку для домолоту і сепарації.
Жатка агрегатується навішуванням, як зазвичай, на похилу камеру з багатьма відомими українським фермерам комбайнами: «Славутич», «Скіф», «Гомсільмаш», Case IH, New Holland, Claas, Acros, Torum, John Deere, Laverda, Massey Ferguson, Deutz-Fahr, Sampo. Також можливе агрегатування із комбайнами інших машиновиробників згідно з індивідуальними замовленнями.
Тобто очісувальна жниварка солому залишає у полі. Ця особливість має ще деякі переваги для аграрія. Бо дозволяє підвищити швидкість роботи комбайна майже вдвічі до 6–10 км/год, що скорочує строки збирання і зменшує втрати зерна осипання, дає можливість скоротити комбайновий парк. Збирання методом очісування дозволить зібрати урожай на тиждень-два швидше, навіть за підвищеної вологості. На практиці продуктивність комбайна з очісувальною жаткою у півтора рази вища, ніж із традиційними агрегатами. Але це ще не всі плюси роботи з нею.
За традиційних технологій комбайнування на зрізання стебел рослин, їх транспортування і сепарацію йде певна кількість енергії, отже, і дизпалива чи біогазу, на яких працює зернозбиральний комбайн. У разі використання технології очісування такі витрати енергії не потрібні, тож можна помітно скоротити витрату палива на 35–40%.
Названі переваги невичерпні. Означимо ще такі: збирання хлібів вологістю більше 20%, що дуже складно робити із класичною жаткою. Можливість обмолоту на корені полеглих і поплутаних стеблами рослин, а також жнивування на сильно забур’янених полях.
Звісно, спосіб очісування має й свої недоліки. Скажімо, під час зупинки комбайна (наприклад, у разі його поломки) негайно утворюються купки соломи, в які за подальшої сівби за технологією «ноу-тілл» дуже складно закрити насіння. Потім у цих місцях виростають бур’яни і заводяться мишоподібні гризуни. Втім, проблема вирішується за правильної культивації.
Загалом очісувальна жатка — додатковий спосіб підвищити продуктивність комбайна. І при тому, як бачимо, з нею краще керувати рослинними рештками. Цей агрегат-«гребінець», з огляду на такі властивості, мав би ширше використовуватися у технологіях рослинництва, в яких пожнивні рештки залишаються у полі, та у заходах, спрямованих на снігозатримання.
Це продукт нібито інноваційний, застосовується спеціально під модну технологію «ноу-тілл». Однак варто нагадати прислів’я, що іноді нове — це забуте старе. Так само й очісувальна жатка: її принцип відомий ще з часів Юлія Цезаря. Академік Леонід Погорілий наприкінці ХХ ст. писав: «Високо енерго- й ресурснонапружена технологія збирання переважно виконала свою технологічну роль. І, за нашими прогнозами, повинна поступитися місцем принципу очісування для розробки високоефективних комбайнів нового покоління».
До таких самих висновків прийшли і у Європі. У другій половині 1990-х років компанія Shelbourne Reynolds (Великобританія) освоїла промисловий випуск жаток з очісувальним принципом дії. Нині в Україні вже можна побачити широкозахватні жатки «Шелборн» (Shelbourne) із діапазоном робочої ширини захвату від 4,2 до 9,6 м. Вони підходять для збирання широкого спектра культур, включаючи пшеницю, ячмінь, овес, злакові трави та горох.
Це ж технічне рішення, тобто очісування колосся, взяв на озброєння керівник лабораторії збиральних машин Мелітопольського інституту механізації сільського господарства, доктор технічних наук Петро Шабанов. І 2004 року під його керівництвом машинобудівне підприємство «УкрАгро-сервіс» (Харків) розробило й виготовило жатку навісну очісувального типу «Слов’янка УАС». Починаючи з 2005 року, такі пристрої випускаються там серійно. Подібні ж виробляє і відома багатопрофільна компанія «Агро-Союз» із міста Дніпро.
Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
