Вибираючи шини для сільськогосподарської техніки, слід звертати увагу не лише на їх вартість, адже простій техніки під час посівної чи збирання врожаю може обійтися незрівнянно дорожче. Сучасні якісні шини західних виробників коштують недешево, що обумовлено вартістю сировини і технологями виробництва. Однак натомість можна отримати реальну економію палива, нижчу інтенсивність зношування, стійкість до проколів, тривалий строк служби, гарантію, технічні консультації і сервісне обслуговування компанії-виробника.
При цьому необхідно враховувати безліч чинників, таких як умови роботи машини, навантаження на неї і специфіка робочих завдань. Також не можна забувати про показники потужності та інші характеристики трактора чи комбайна. Шини для самохідної техніки повинні забезпечувати максимальне зчеплення з ґрунтом, чинити мінімальний тиск на ґрунт і характеризуватися відмінною здатністю до самоочищення. При цьому колеса для навантажувачів мають бути зносостійкими і витримувати великі бічні навантаження. Причіпна техніка залежно від свого призначення також вимагає підвищеної уваги до шин.
Врахуймо, що від вибору шин багато в чому залежить продуктивність сільгосптехніки. Зокрема, це виражається у збільшенні розмірів, маси і потужності сільгоспагрегатів. Отже, необхідно використовувати такі шини, які могли б витримувати значне навантаження і бути максимально універсальними, щоб забезпечувати транспортування важких вантажів, не заглиблюватися в землю і не спричиняти її ущільнення.
Необхідно також, щоб шини забезпечували експлуатацію техніки на високій швидкості, могли використовуватися в широкому діапазоні температур, були максимально стійкими в русі і при цьому створювали комфортні умови для водія і мали тривалий строк служби — не менше двох років.
Також шини повинні передавати великий крутний момент і тягове зусилля машини на всіх типах ґрунтів, опираючись бічному коченню. Так, для зниження коефіцієнта буксування, яке призводить до переущільнення ґрунту, зниження продуктивності і підвищеної витрати палива необхідно, щоб шини мали хороше зчеплення з ґрунтом, були здатні протягом усього строку експлуатації зберігати робочі характеристики і відповідали технологічним завданням.
Майже всі сучасні шини, які використовують у сільгоспвиробництві, — безкамерні. Така їх конструкція містить цілу низку переваг. Зокрема, внаслідок відсутності ймовірності швидкої розгерметизації вони є більш надійними, що підвищує безпеку руху на високих швидкостях. У таких шин менша маса і момент інерції. До того ж дрібні проколи можна ремонтувати спеціальною пастою, не знімаючи шини з колеса, що скорочує час простоїв техніки. Експлуатаційний ресурс у безкамерних шин також є вищим завдяки оптимальному температурному режиму внаслідок посиленої теплопередачі з шин на ободи, стійкості внутрішнього тиску повітря в шині, а також відсутності тертя між покришкою і камерою.
Однак чимало аграріїв і досі віддають перевагу традиційним шинам із камерою, мотивуючи це, по-перше, їх зазвичай нижчою вартістю, а по-друге, проблематичністю ремонту безкамерних шин в разі їх цілковитої розгерметизації. Мовляв, камеру заклеїв, накачав і поїхав.
Сучасні шини у переважній більшості поділяють на два типи: діагональні та радіальні. Найчастіше радіальні шини безкамерні, а діагональні шини камерні, хоча бувають і винятки. До переваг діагональних шин належить наявність міцної боковини, внаслідок чого досягається висока стійкість до проколів і порізів. Однак, незважаючи на це, безпечне пересування на діагональних шинах можливо на швидкості не більше 40 км/год. Тому застосовують їх переважно на причіпних агрегатах.
Сьогодні внаслідок зростання розмірів і маси сільгосптехніки підвищуються вимоги до шин щодо навантаження, що спричиняє потребу збільшувати їх розмір. Сучасна тенденція свідчить, що найчастіше в такому разі використовують великогабаритні радіальні безкамерні шини. Вони є більш щадними до ґрунту, оскільки мають набагато більшу площу контакту із поверхнею поля і чинять істотно нижчий питомий тиск на ґрунт. Однак такі рішення є дорожчими і вимагають кваліфікованого сервісу, оскільки, незважаючи на те, що безкамерні шини безпечніші в експлуатації, їх монтаж є досить складною операцією. В разі їх повної розгерметизації в поле потрібно викликати ремонтну бригаду і втрачати дорогоцінний час. З іншого боку, повітря із неї виходитиме дуже повільно, що в окремих випадках дає змогу доїхати на ремонт своїм ходом.
Та при цьому радіальні шини відзначаються ефективним поглинанням вібрації, високим ступенем контакту з поверхнею поля, високими тяговими властивостями, низьким ступенем нагрівання і опором коченню, а також більш рівномірним зношуванням.
Відзначимо, що тривала робота на шинах із мінімальним значенням тиску може стати причиною розгерметизації, розбортування і, нарешті, руйнування шини. Натомість підвищений тиск в колесах спричиняє збільшення зношування протектора разом із нерівномірністю самого зношування.
Для руху по незасіяному полю вибирають, зазвичай, якомога ширші шини. Вони здатні витримувати великі навантаження — завдяки великій площі контакту чинять менший тиск на ґрунт. Відповідно, коефіцієнт буксування і витрата пального на них буде нижчою. Однак для робіт в міжряддях використовують техніку з вузькопрофільними шинами. Для кращої стійкості і правильного розподілення навантаження на ґрунт, як правило, використовують варіанти компонування спарених коліс.
Окрім навантаження, механічних пошкоджень і тиску на зношування шин впливають і умови зберігання. Вони повинні зберігатися в закритих приміщеннях, оскільки сонячне світло негативно впливає на їх довговічність. Температура зберігання особливого значення не має, але важливо, щоб приміщення було сухим і добре провітрюваним.
Шини рекомендують зберігати на спеціальних стаціонарних або пересувних стелажах у вертикальному положенні. Щоб запобігти деформації, їх потрібно через кожні три місяці повертати, змінюючи точки опори. Допускається зберігання шин впродовж не більше 30 днів місяця в штабелях заввишки не більше 2 м.
За зберігання в зборі з колесами внутрішній тиск повітря в шинах не повинен перевищувати тиску, відповідного максимально допустимому навантаженню. При цьому шина повинна розташовуватися в горизонтальному положенні без торкання боковинами опорної поверхні.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробзнесу Сьогодні
