Техніка коштує грошей, і чималих. У машинно-тракторному парку пересічного господарства, площею більше 1000 га, стоять машини сукупною вартістю сотні, а іноді й мільйони євро. Незрідка, за браком належних приміщень, вся ця краса взимку залишається просто неба, відкрита снігам та вітрам. Мовляв, нічого не зробиш — немає куди ставити…
Немає, то й немає, однак навряд чи від цього легше. Будь-яка сучасна сільгоспмашина чи агрегат — це складна конструкція з електронікою та трубопроводами. Різка зміна температури, затікання вологи у щілини та її замерзання рано чи пізно призведуть до сумних наслідків. Спробуйте залишити порохотяг чи телевізор на вулиці на всю зиму, а навесні увімкнути. І хоч сільгосптехніка має суттєво вищий запас міцності, однак тенденція буде тією ж: вихід з ладу окремих вузлів, особливо електроніки та гідравліки, пришвидшене зношення ресурсу, зниження продуктивності… Якщо не на першу, то на другу зиму проблеми таки з’являться.
Тому, якщо ми ведемо мову, що немає критих площ для зберігання сільгосптехніки, то маємо на увазі, що не можемо витратити одноразово декілька десятків тисяч євро, аби зберегти декілька сотень тисяч, а то й більше, враховуючи непрямі втрати внаслідок проблем із експлуатацією сільгоспмашин.
Розпочнімо із критих приміщень для зберігання техніки, спорудження яких вважається чи то марудною справою, чи занадто дорогою. Може й так, але якщо рахувати без врахування вартості власної техніки. Вартість будівельних матеріалів зросла всього лише вдвічі, порівняно із триразовим підвищенням курсу долара. Розцінки на послуги будівельників або залишилися на місці, або незначно зросли. Відповідно, замовлення нового ангара «під ключ» обійдеться приблизно в $50–70 за 1 кв. м. Тому нове приміщення площею до 1000 кв. м коштуватиме не більше $70 тисяч. Нехай навіть $100 тис. — еквівалент вартості бюджетного 160-сильного трактора. Тут можна буде розмістити весь парк техніки, а також використовувати цей майданчик під інші потреби, наприклад, під ремонтну майстерню.
У такому приміщенні машини і агрегати будуть захищені від негоди і зберігатимуться при вищій температурі, порівняно із температурою повітря на вулиці. Водночас простіше буде охороняти техніку, а також проводити додаткове навчання механізаторів. При бажанні і наявності вільних робочих рук, споруду можна збудувати дешевше: самостійно придбавши будівельні матеріали і наймаючи майстрів на кожен вид робіт окремо.
Нібито й не дуже дешево, однак… Якщо, наприклад, самохідний обприскувач постоїть на вітрах та снігах кілька зим, то внаслідок, на перший погляд, непомітних збоїв у його роботі можливе неправильне внесення ЗЗРі як наслідок — втрата значно більших коштів. Те ж стосується і нашпигованих складною електронікою посівних комплексів та іншої техніки.
Важливо те, що поставити сільгоспмашину під навіс потрібно вже в такому стані, який дасть змогу без проблем розпочати роботу ранньої весни. Перш за все, слід звернути увагу на обприскувачі — вони найчастіше виходять з ладу через неправильний догляд. Агрегати для захисту рослин працюють здебільшого з агресивними рідинами, які негативно впливають на внутрішні поверхні. Це не лише пестициди, але і мікродобрива з абразивними властивостями. Промивають робочу систему обприскувачів незрідка просто водою, у кращому разі з додаванням звичайних мийних засобів, не призначених для проведення подібних процедур. Відповідно, стінки бака, трубопроводи, патрубки, фільтри і форсунки агрегату перебувають під постійним впливом суміші із десятків видів різних агресивних речовин. Тому перед установкою на зимове зберігання обприскувач необхідно промити спеціальним хімічним засобом. Процедуру очищення слід почати з промивання чистою водою, а після цього залити спеціальний розчин, запустивши машину на холостий хід, щоб заповнити всі необхідні поверхні, які потребують очищення. Після цього засіб для очищення залишають в системі мінімум на 12 годин. Фільтри і форсунки залишають також на кілька годин в спеціальному розчині, і у разі необхідності очищають спеціальними щітками. Після цього необхідно повністю злити рідину з системи, щоб уникнути можливого замерзання. Бажано проводити цю операцію після консультації з сервісним інженером виробника або дилера, адже частина рідини все одно може залишитися в системі. Насос повинен працювати, поки вода не перестане виливатися з форсунок. Потім рідина видаляється вже із фільтрів і всмоктуючих трубопроводів. За необхідності систему краще очистити від вологи за допомогою стиснутого повітря. Частина води в обприскувачі все одно може залишитися, саме тому в систему заливають автомобільний антифриз або інший спеціальний засіб.
Щодо зимового зберігання інших машин та агрегатів, то перш за все потрібно розуміти, що їх стан повинен дозволити в будь-який час вийти в поле навесні. Саме тому до початку зими слід підігнати всі можливі ремонти і доробки, а ще — дозамовити необхідні комплектуючі. Звернувшись в міжсезоння до дилерів, можна також отримати знижки на технічне обслуговування. Та й сам ремонт буде проведений більш якісно — нікуди поспішати не треба.
Перед постановкою техніки на зиму важливо звернути увагу на чистоту робочих органів і корпусів машин і агрегатів. Особливо тих механізмів, які контактували з рослинними залишками: комбайнів, косарок, прес-підбирачів тощо. Обов’язково слід очистити спеціальними миючими засобами корпуси машин, які були в полі під час обприскування — на них можуть бути залишки препаратів. Також очистити робочі органи ґрунтообробних агрегатів і сівалок від бруду.
Зима — оптимальний час не лише для того, щоб провести обслуговування техніки, а й вдала пора для додаткового навчання персоналу. З цією метою доцільно було б запросити представників дилерів і виробників для того, щоб ті детальніше розповіли про особливості експлуатації тих чи інших моделей. Подібні лекції зовсім не будуть зайвими, адже неправильна настройка агрегату або неправильний режим роботи трактора здатні істотно знизити продуктивність та фінальну рентабельність роботи. Таку теоретичну наочну підготовку інженерів, агрономів і механізаторів краще провести взимку, щоб вступити у весняну посівну кампанію у всеозброєнні.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
