За кількістю експортованих горіхів 2019 рік для України був рекордним. Підсумки за 2020-й ще підбивають, але й він був доволі сприятливим, як не дивно. За останні п’ять років Україна домоглася разючого збільшення валового збору горіха і піднялася на почесне друге місце у Європі з його експорту.
Уже кілька останніх років поспіль надходження валюти від експорту горіхів становлять більшу частину всіх закордонних коштів, що Україна отримує, продаючи іншу продукцію садівництва — яблука, груші, персики й інше, разом узяті. Найбільшими імпортерами горіхів у світі є країни ЄС, Китай і Туреччина. Причому зростання попиту, скажімо, на волоський горіх у світі істотно випереджає пропозицію від його виробників, що робить горіх привабливою культурою.
Щодо експорту — не лише в Україні горіхова галузь орієнтується на нього. Таку саму експортну спрямованість має горіховий бізнес і в сусідніх країнах — Молдові та Румунії, хоча обсяги виробництва волоського горіха в цих країнах у кілька разів нижчі, ніж в Україні.
Однак ситуація з горіхами нагадує ринок вітчизняної картоплі: понад 80% горіхів України збирають на приватних господах. Потім урожай збувають трейдерам, які його імпортують або постачають роздрібним продавцям. Натомість промислові системні сади становлять усього 6% посадок в Україні. Така структура бізнесу означає, що горіхівництво переважно функціонує «в тіні».
Попри доволі значну рентабельність горіхового бізнесу, сучасні технології збирання й переробки волоського горіха й інших горіхоплідних культур значною мірою застосовують ручну працю. Це пов’язано насамперед з особливостями вирощування цієї культури, а також із бажанням переробників отримати, скажімо, якомога більший обсяг цілого ядра волоського горіха, що має найвищу вартість на ринку.
Країна, що системно вирощує горіхоплідні культури, — це Туреччина. Там також вельми розвинуте аграрне машинобудування. Тож в Україні вже знають машину для збирання марки «Кефелі» (Kefeli) для збирання фундуку, волоського горіха, мигдалю, каштану, фісташки й ін. Чудову якість турецької техніки вже оцінили європейські горіховоди. Бо вона відповідає найкращим світовим зразкам, і до того ж удвічі дешевша від аналогів, що виготовляють в Італії й Іспанії.
Наприклад, уже заходять в Україну навісні комбайни Kefeli 1800 UP для збирання у промислових садах не лише фундука, а й волоського горіха або каштана. Продуктивність цієї машини — до 10 т горіхів на день. Комбайн опційно може комплектуватися щіткою, яка дозволяє захопити важко доступні місця у приштамбовій зоні. Турецькі машинобудівники випустили лінійку спеціальної горіхозбиральної техніки, яка врахує специфіку українських садів, властивості ґрунтів тощо.
Одними з найвідоміших виробників обладнання для механізації збирання волоського горіха у Європі є французька фірма AMB Rousset. Її техніка об’єднує механізми для струшування дерев і подальшого збирання горіхів у спеціальні кишені, а також у лінійці французів є агрегати, що всмоктують горіхи безпосередньо із землі потужними пилотягами.
Також, безумовно, заслуговують на увагу збиральні комбайни фірми «Мунхоф» (Munckhof), які теж працюють за принципом струшування дерев і збирання плодів, що падають від струшування, у спеціальні кишені.
На жаль, техніка для механізації збирання волоського горіха поки що не надто розвинена в Україні. Площі культурних насаджень горіхів ще не такі значні. Й багато горіховодів воліють працювати в тіні. Однак виробництво горіхів за правильної організації справи є прибутковим. Агробізнес цікавиться цією перспективною нішею. Надто тепер, коли відкрився ринок землі й можна закладати сади, дбати на перспективу. В Україні створена Всеукраїнська громадська організація «Українська горіхова асоціація», що об’єднує 136 дійсних і понад 2000 асоційованих членів з усієї України. Інвестиції в горіхові сади довше повертатимуться, ніж вкладені в кукурудзу чи соняшник, але й прибуток на кожну вкладену копійку може бути значно більшим. А головне — «довгограйним». І з поступовим збільшенням площ горіхових насаджень і детінізацією економіки підвищиться попит на відповідну техніку.
Віктор БОРЗНЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
