Навряд чи навіть власники найзаможніших господарств можуть похвалитися тим, що повністю забезпечені сільгосптехнікою. Однаково не зайвим було б придбати, бодай, ще один комбайн, не кажучи вже про автомобілі-зерновози. Старих «камазів» купувати вже ніхто не хоче, ну а «мани» та «дафи» коштують недешево. Як то кажуть, не накупишся, та й потрібна така техніка зовсім не цілий рік. Відпрацювали сезон — і стоять.
Поряд із тим і це не просто заради красного слівця — під час збирання врожаю в полі на вагу золота буквально кожна хвилина. Зерно може осипатися, може піти дощ, град, зірватися буря чи виникнути ще якась проблема. Тому краще не затягувати й швиденько все зібрати до комори.
Так то воно так, але ми можемо збільшити кількість комбайнів, проте наростити парк зерновозів легко та просто не вдасться. Дехто находить рішення в орендованій техніці, проте це коштує грубих грошей, та й не завжди така поміч виявляється надійною. Трапляється всякого.
Відповідно, триланкова технологія збирання зерна дає змогу подолати цю доволі гостру суперечність, розставляючи все по своїх місцях. Адже вона передбачає повне звільнення комбайнів від будь-яких переміщень, не пов’язаних зі збиранням урожаю, і дає змогу створити на полі місткі місткості для проміжного зберігання щойно намолоченого зерна.
Основа триланкової технології — спеціальний мобільний бункер на колесах, який переміщується за допомогою трактора. Така конструкція має посилене шасі та бічні стінки, а також оснащена розвантажувальним шнеком. Місткість бункера може бути різною — залежно від моделі та розмірів бункерів комбайнів, що він обслуговує. Найчастіше, втім, використовують бункери-накопичувачі, до яких уміщається від 20 до 50 кубічних метрів зерна. Проте дуже бажано, щоб цей показник був кратним місткості бункерів комбайнів, що працюють у полі. Тобто 30 чи 40 до 10 кубометрів, 16,24,32 — до 8 кубометрів. Це дає змогу чітко прорахувати всю логістику збирання врожаю й мати певність, що автомобілі-зерновози будуть потрібні в певний час.
Відповідно, завдання оператора трактора, до якого причеплено бункер-перевантажувач для зерна, — очікувати, коли заповниться бункер комбайна, що збирає врожай в полі, чи навіть двох-трьох комбайнів. Накопичувач по черзі під’їжджає до зернозбиральних машин і забирає у них без жодних відхилень від маршруту все зібране зерно. Після того сам під’їздить до краю поля й пересипає врожай до автомобілів-зерновозів.
Завдяки цьому комбайн ані на хвильку не сходить із дистанції й не втрачає дорогоцінного часу, щоб під’їхати до краю поля. Своєю чергою автомобіль-зерновоз не ризикує забуксувати в полі, якщо треба під’їжджати до комбайнів на ходу та, що дуже важливо — не ущільнює ґрунт. Усі роблять свою роботу: комбайн збирає зерно, автомобіль-зерновоз стоїть на асфальті край поля, а бункер переміщує зерно від одного до іншого.
Поряд із цим усувається вже згадувана проблема критичного браку техніки для транспортування зерна від поля до току. Адже незрідка трапляється так, що автомобілі чи трактори з причепами банально запізнюються через ті чи інші об’єктивні причини. Або ж просто не встигають за високопродуктивними комбайнами. Це призводить до того, що зернозбиральний комбайн, набравши повнісінький бункер, застигає край поля, очікуючи, коли, нарешті, приїде зерновоз і забере зерно. Робота в полі зупиняється й втрачаються дорогоцінні хвилини чи десятки хвилин.
Ясна річ, що така робота нікому не потрібна, проте, на жаль, подолати проблему традиційними способами вкрай складно. Натомість бункер-перевантажувач слугуватиме в такому разі надійною проміжною коморою для зерна, надто ж якщо його закріплено за одним комбайном. Якщо накопичувач може взяти 4–5 повних бункерів комбайна, то це означає, що автомобілі-зерновози спокійно курсуватимуть у нормальному ритмі, а комбайни не стоятимуть. І ніхто нікого не чекатиме.
Підраховано, що продуктивність роботи за умови впровадження триланкової технології, порівнюючи з традиційною схемою, зростає на 20–25%. Як заведено казати, наявність хоча б одного бункера на два комбайни за своєю ефективністю дорівнює придбанню додаткового комбайна на кожні три машини. Себто три комбайни демонструють таку саму продуктивність збирання, ніби їх працює чотири.
Маємо сказати, що вітчизняні агровиробники вже давно оцінили переваги такого підходу, і сьогодні бункери-накопичувачі використовують по всій Україні вже не десятками, а сотнями одиниць. Тим більш, що актуальність їхнього застосування не обмежується тільки періодом збирання врожаю. У мобільних металевих місткостях, оснащених до того ще й розвантажувальними шнеками, як виявилося, дуже зручно возити насіння та мінеральні добрива на поле. Не потрібно «гратися» з біг-бегами та навантажувачами — достатньо все висипати у бункер-перевантажувач і притягти його до поля. Там уже він вивергатиме із себе ті самі гранульовані міндобрива просто до бункера розкидача. Все чисто, легко і зручно, і до того ж усі задоволені. До речі, такий підхід ще й додатково забезпечує непогане зростання продуктивності внесення добрив і сівби.
Важливим є і те, що бункери-накопичувачі — техніка відносно проста, і вона не коштує як космічний корабель, а набагато дешевша за той таки комбайн чи новий автомобіль-зерновоз. Причому їх виробництво вдало освоїла низка вітчизняних виробників, наприклад, усім відомий «Завод Кобзаренка». Так, цей сегмент продукції виробника має моделі місткістю від 9 до 50 кубометрів. Тобто їх успішно можуть використовувати як власники мінікомбайнів, так і суперпотужних комбайнів, бункери яких уміщають по 16 тис. літрів зерна.
Зрештою, слід узяти до уваги й те, що істотне підвищення продуктивності збирання зерна за допомогою бункерів-перевантажувачів дає змогу отримати цілком реальні цифри підвищення рентабельності. Адже навіть один день затримки зі збиранням ранніх зернових означає втрату 2–3% урожаю пшениці чи ячменю. Це знову ж таки нікому не треба. Натомість, пришвидшивши процес збирання врожаю, фермер «несподівано» зафіксує помітне підвищення врожайності. Так би мовити, на рівному місці.
Тому застосування проміжної ланки для збирання зерна — бункерів-накопичувачів нині справедливо вважається нагальною вимогою часу. Відповідно, вміння їх ефективно використовувати розкриває нові резерви зростання рентабельності в агровиробництві.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
