Технологія смугового обробітку, або ж strip-till, доволі упевнено шириться по українських господарствах. Сьогодні агрегати для strip-till на ринку України пропонують вже, мабуть, понад два десятки вітчизняних і закордонних виробників. Однак не менш важливим, аніж вибір техніки, є визначення оптимальної технології роботи, і зокрема, мінерального живлення.
Коротко нагадаємо, що суть самої технології strip-till полягає у так званому смуговому обробітку ґрунту, коли робочі органи агрегата розпушують лише ті ділянки поверхні поля, у які буде висіяне насіння. Натомість міжряддя лишаються необробленими й вкриваються пожнивними рештками культури-попередника.
Завдяки такому підходу досягається ціла низка очевидних переваг.
• Мінімізується площа оброблюваної землі, відповідно, обробляти потрібно приблизно 40% площі поля.
• Волога з опадами потрапляє насамперед у розпушені міжряддя й поступово там нагромаджується. Завдяки цьому посіяні там культурні рослини матимуть більше вологи для свого розвитку, а також кращий доступ до поживних речовин.
• Вкриті соломою необроблені міжряддя запобігають надмірному випаровуванню вологи. До того ж температура ґрунту під такою подушкою є нижчою, що особливо важливо в спекотні дні.
• Мінеральні добрива вносять тільки в оброблені смуги — туди, куди буде посіяне насіння. Відповідно, їх засвоюваність культурними рослинами буде вищою, що дає змогу дещо знизити норми внесення. Своєю чергою, бур’яни в міжряддях матимуть обмежений доступ до внесених добрив.
Утім, це далеко не всі переваги технології strip-till, хоча, звісно ж, вона має і певні недоліки. Серед них — вкриті соломою міжряддя повільніше прогріваються навесні, а отже, і вся поверхня поля, що зумовлює затримання із сівбою в середньому на 7–12 днів. Також strip-till на етапі впровадження потребує солідних капіталовкладень як у саму техніку, так і обладнання для точного землеробства. Окрім того, відповідних практичних навичок. Ну, і звісно ж, постійна наявність пожнивних решток на полі автоматично означає посилену увагу до розвитку різноманітних патогенів і шкідників культурних рослин.
Наразі не будемо торкатися всіх тонкощів технології смугового обробітку ґрунту, тим більше, що про це можна написати не один том і навряд чи вдасться дійти якоїсь однієї думки. Кожен фермер працює по-різному та в різних умовах, а тому звести все воєдино навряд чи вдасться.
Проте питання мінерального живлення рослин за технології strip-till потребує окремого розгляду. Адже йдеться про локальне внесення добрив, причому за допомогою специфічних технічних рішень. Мовлячи спрощено, внесення гранул, мікрогранул і рідких добрив відбувається через основні чи допоміжні робочі органи в розпушені смуги. Хоча в більшості випадків посівні смуги в strip-till нарізають ще з осені, іноді фермери практикують весняний обробіток ґрунту за strip-till. Або ж здійснюють додатковий прохід агрегата з метою ще раз розпушити ґрунт і покласти на глибину азотні й інші міндобрива.
Глибина обробітку ґрунту в смузі здебільшого перебуває в межах 10–20 см. У нижній горизонт закладають один, два чи навіть три види добрив. Це можуть бути зазвичай тверді та рідкі добрива, що застосовуються одночасно. Для прикладу — фосфорно-калійні гранули, КАС із сіркою та «коктейль» із мікроелементами. Тобто ми закладаємо на глибину в посівну смугу весь необхідний для нормальної вегетації рослин набір елементів живлення.
Відповідно, та норма поживних речовин, яку ми розкидали по всій площі поля, спрямовується безпосередньо в зону розташування основної кореневої системи рослин. У міжряддя добрива не вносять, що покращує живлення культурних рослин і погіршує — бур’янів та падалиці, що проростають поміж рядками.
Варто згадати, що існують ще цікавіші суто стріптільні технічні рішення для мінерального живлення рослин. Так, глибина обробітку смуг із використанням спеціальних агрегатів із потужними лапами може сягати 40 см і більше. Це специфічні агрегати, зорієнтовані передусім на підготовку ґрунту під кукурудзу. За один захід вони не просто розпушують ґрунт у смугах, а ще й руйнують ущільнення, зокрема сумнозвісну плужну підошву. До того ж їх лапи оснащено спеціальними отворами для внесення гранульованих мінеральних добрив на глибині. Таких отворів може бути навіть два, розташовують їх на різних рівнях. Це дає змогу під час нарізання смуг закласти поживу для кореневої системи сходів навесні на горизонті, скажімо, 15 та 30 см. Себто забезпечити посіви додатковим будівельним матеріалом, а також спонукати кореневу систему кукурудзи чи соняшнику розвиватися вглиб. Останній чинник є особливо важливим, з огляду на потребу максимально убезпечити посіви від стресів, спричинених браком вологи в ґрунті.
Таке внесення елементів живлення безпосередньо в ґрунт дозволяє також ефективніше працювати на ґрунтах, що мають надмірно кислу чи, навпаки, лужну реакцію. Як відомо, ці чинники досить швидко блокують доступність елементів живлення, передусім фосфору, для кореневої системи рослин. Тому незрідка розкидний спосіб унесення гранульованих добрив по всій площі поля з наступним загортанням їх у ґрунт є малоефективним. Доки рослини розвинуть достатньо велику та розгалужену кореневу систему, щоб познаходити ці крупинки добрив, зокрема і в міжряддях, то значна частина діючої речовини перейде у недоступну форму. Натомість якщо ми покладемо ті самі таки гранули акуратно під корінець рослини, то вона відразу ж їх знайде та встигне засвоїти, а заразом — розвиватиме корінь ще глибше, сподіваючись знайти поживу і там.
Таку перевагу strip-till сьогодні дедалі частіше використовують вітчизняні фермери, що встигли вже напрацювати певний досвід роботи за цією технологією. Так, ми знаємо господарства, де застосування рідких комплексних добрив з унесенням їх у смуги, дає змогу досягати, без перебільшення, фантастичних результатів. Так, в одному із таких господарств на Кропивниччині виростили 38 ц/га соняшнику буквально на 10 кілограмах фосфору та порівнюваній кількості азоту! І все — мінеральне живлення більше не вносилося. Але завдяки тому, що фосфор з азотом, а також цинком був поданий під корінь рослин і ще й у максимально доступному рідкому вигляді, рослини його засвоїли повністю, і ще й у тих фазах розвитку, коли це було найпотрібніше.
Рідкі добрива взагалі чудово себе показують за технології смугового обробітку ґрунту, адже вони не розбризкуються поверхнею поля, не випаровуються, не пропадають, а ідуть безпосередньо під корінь рослин у рядку. Не потрібно переживати й розкопувати ґрунт, перевіряючи: розчинилися гранули чи ні — рідке добриво гарантовано буде доступним рослинам в обмеженому просторі навіть за великої «суші».
Так чи інакше, грамотне вивчення особливостей strip-till упродовж кількох сезонів дає змогу істотно оптимізувати мінеральне живлення посівів у бік зменшення норм унесення діючої речовини. Причому економія може досягати 20–30% і більше. Головне тут — не захопитися економією, а чітко розуміти характеристики й стан ґрунтів. Ось тут знову ми згадаємо про точне землеробство, аналізи ґрунтів, карти врожайності й інші потрібні речі. В комплексі це дасть змогу реально підвищити рентабельність вирощування культур і підстрахуватися від ризиків, спричинених примхами погоди.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
