Звісна річ, що за висотою кліренсу, прохідністю та продуктивністю роботи в самохідних обприскувачів конкурентів з боку причіпних машин просто не може бути. Та проте, причіпні обприскувачі є в парку техніки практично кожного господарства і так само їх активно продають на ринку.
Причин тому не бракує. По-перше, ціна на навіть найдешевший самохідний обприскувач розпочинається із позначки 150–170 тис. доларів, тому придбання його є нереальним для багатьох невеликих і середніх господарств. Натомість за в рази меншу суму можна придбати сучасний новий причіпний обприскувач. По-друге, причіпні машини однаково добре себе показують на сходах заввишки до 70–80 см і часто їх застосовують для підстрахування самохідних машин.
І, нарешті, додамо, що сьогодні у фермера, який прагне придбати самохідну модель обприскувача, вибір набагато ширший, ніж це було 7–8 років тому. Річ у тім, що за цей час істотно додали у якості вітчизняні виробники такої техніки. Це стосується не лише надійності самої конструкції, а й застосування основних вузлів і складників іноземного, зокрема, італійського виробництва — помп, електроніки тощо. Відповідно, за своїм технічним функціоналом такі машини небагато в чому поступаються бюджетним самохідним обприскувачам, що були раніше справжніми космічними кораблями.
Тому сьогодні фермер може сміливо брати за відносно помірні гроші як вітчизняний, так і недорогий імпортний причіпний обприскувач і мати певність у тому, що всі польові операції буде виконано вчасно та якісно.
Що вже й казати про причіпні обприскувачі таких відомих брендів, як Amazone, Berthoud, Hardi, John Deere та інші. Це вже можуть бути справжні високотехнологічні гіганти, з баком місткістю до 11 000 л, максимальною довжиною штанги, високою продуктивністю, оснащені найновішими технологічними рішеннями. Такі машини незрідка працюють у тих господарствах, де потрібна стабільна спланована продуктивність роботи, наприклад, для захисту сходів озимих культур чи кукурудзи й соняшнику в ранніх фазах вегетації.
Тому не варто говорити, що сучасні причіпні обприскувачі чимось гірші за самохідні моделі, а швидше про те, що це машини, призначені для ефективної роботи у власній технологічній ніші.
Так, у невеликих і середніх господарствах досить часто можна побачити недорогі вітчизняні моделі причіпних обприскувачів з обсягом бака 2000–3000 л. Машини цього класу випускають, мабуть, десятка півтора, якщо не більше, компаній в Україні. Причому різниця в ціні та якості в цьому сегменті може бути дуже суттєвою серед машин зі схожими характеристиками. І ще суттєвішою — в плані сервісного обслуговування техніки.
Наприклад, ми нещодавно відвідали господарство, розташоване на Одещині, де вже рік стоїть без діла недорогий вітчизняний обприскувач досить відомого заводу. Власник схарактеризував машину просто: нормально пропрацювала два сезони, потім щось там десь потрібно було полагодити, і сервісні інженери від виробника ніяк не доберуться до господарства… Мовляв, обприскувач як на свої гроші дуже непоганий, але більше я нічого у цього виробника не куплю.
Тому вочевидь краще орієнтуватися не просто на модель причіпного обприскувача, а ще й на продавця. Все ж краще, щоб це була відома компанія, яка має розгалужену мережу регіональних сервісних бригад, чи хоча б її база розташована неподалік від вашого господарства. Інакше, як бачимо, можна роками очікувати, коли хтось приїде й огляне машину.
Якщо говорити про суто технічні параметри причіпного обприскувача, то тут слід розуміти, що великий обсяг бака — це дуже добре, бо забезпечує вищу продуктивність роботи, але не завжди. Залежно від рельєфу поля та інших умов роботи десь можна працювати з причіпною «бочкою» на 6–7 тис. літрів, але може трапитися, що краще обмежитися 3 тис. літрів через об’єктивні обставини. Тим більш, якщо йдеться про бюджетний сегмент причіпних обприскувачів, то ще не факт, що бак великого обсягу встановлений на шасі, що має достатню міцність.
Все ж таки на великооб’ємні причіпні обприскувачі краще розраховувати тоді, коли це значні за площею і більш-менш рівні поля, на яких машини працюватимуть за умов нормальної вологості ґрунту. Інакше краще обрати легші машини.
Сьогодні дуже важливо, щоб причіпний обприскувач був оснащений елементарним набором електронних систем, що допомагають оптимізувати роботи. Це наявність монітора керування, чітке дотримання норми виливання і навіть вимкнення секцій. В ідеалі трактор із причіпним обприскувачем повинен ходити в системі автоматичного водіння, за потреби вимикаючи секції штанги. Це забезпечить і продуктивність роботи, і точність її виконання, і ще й дасть змогу заощадити певну частку ресурсів. Так, свого часу нам довелося побувати в господарстві в Запорізькій області, де точні технології в обприскуванні застосовують протягом уже багатьох років. І от цікаво, що впровадження точних рішень у роботу причіпного обприскувача, за словами власника господарства, дало змогу підвищити продуктивність роботи машини на 25–30%, і при цьому заощаджувати до 10–15% препарату.
Тобто не варто ставитися до причіпних моделей, як до чогось застарілого чи недосконалого. Їх використання має відчутний потенціал ефективності і його можна реалізувати за допомогою точних рішень.
Зазначимо також, що керування такими машинами та їх щоденне обслуговування, незалежно від їх класу та ціни, має бути реалізоване максимально просто та зручно. Це дуже важливо.
Слід звертати особливу увагу і на якість розмішування робочого розчину в баку. Цей момент далеко не завжди враховують фермери, і якщо змішувач у баку працює неналежним чином, то ефективність захисту рослин буде нижчою від очікуваної. Тому найкраще разом із причіпним обприскувачем придбати ще й спеціальну польову цистерну-міксер, яка якісно готуватиме робочий розчин безпосередньо у полі.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
