Де в чому відповіді на ці запитання можна отримати, проаналізувавши характеристики посівних агрегатів для зернових культур. Адже здебільшого це моделі, розраховані на попередньо підготовлений за класичною чи мінімальною технологією обробітку ґрунт. Вони буквально літають обробленим полем, встигаючи якісно засіяти значний масив площ.
Хоча натомість практика свідчить, що дедалі частіше в господарствах степової та лісостепової смуги виникає потреба у жорсткіших зернових сівалках, спроможних провадити прямий висів у стерню. Це зазвичай моделі з долотоподібними сошниками та значним притискним зусиллям на кожну висівну секцію. Їхнє завдання — прорізати товстий шар стерні, залишений на полі, й акуратно покласти кожну насінину не в солому, а в розпушений ґрунт.
Потреба у таких конструктивних рішеннях, як ми вже згадували, виникає у фермерів дедалі частіше. Перша й головна причина — прагнення максимально зберегти вологу в ґрунті, нехай навіть ціною відмови від його обробітку. Під пожнивними рештками якась волога обов’язково буде, тому бажано, щоб насіння використало її максимально.
Ще один аспект — це запізнення зі збиранням таких культур, як кукурудза, менше — соняшник і соя. Саме так трапилося цього річ, коли через аномально низькі температури наприкінці весни — на початку літа істотно затрималася вегетація пізньостиглих культур. Тому збирати врожай довелося із запізненням і час, щоб, бодай, задискувати стерню, був не у всіх. Доступним рішенням в такому разі був тільки прямий висів озимини зі сподіванням, що вона встигне прорости та якось підготуватися до зими.
Не менш важливо мати в господарстві потужну універсальну зернову сівалку й для того, щоб мати змогу посіяти якомога раніше навесні ті самі пшеницю та ячмінь. Як показують останні два сезони, ярі пшениця та ячмінь продемонстрували дуже навіть непогані результати, особливо ж за посушливих умов. Їх урожайність у багатьох регіонах була порівняною з озимими родичами. Відповідно, якщо ми не встигли посіяти озимі зернові з осені, то можемо компенсувати цей прорахунок уже навесні.
Для цього ж треба мати по-справжньому універсальну сівалку. Сьогодні на ринку як вітчизняні, так і іноземні виробники пропонують багато десятків моделей зернових сівалок на будь-який смак і гаманець. Відверто кажучи, більшість серед них — це конкурентні ефективні машини, що мають усі потрібні характеристики для якісної сівби.
У плані вибору оптимальної для конкретного господарства моделі ми порадимо зауважити на низку таких чинників.
По-перше, це реальна продуктивність сівби моделі. Адже сьогодні й восени, і навесні, щоб нормально відсіятися, в агронома є вже не тижні, а лічені дні. Тому є сенс поступово переходити на зернові сівалки із ширшим захватом. Так, якщо в господарстві працювала 6-метрова сівалка, то варто підбирати техніку під 9-метровий варіант, якщо 9-метрова — 12-метровий. У найгіршому разі є сенс докуповувати додаткові машини під трактори нижчої потужності, наявні в господарстві. Озимина сьогодні особливо гостро не терпить зволікань. Це безпосередньо стосується й швидкості сівби. Якщо модель реально демонструє якісну сівбу на максимальній швидкості, то на неї слід звертати увагу насамперед.
По-друге, сівалка повинна бути в міру обладнана механічними та електронними рішеннями, що допомагають контролювати якість сівби та заощаджують час. Це передусім зручні централізовані регулювання глибини висіву, чітке дотримання норми висіву, базове оснащення ефективними системами контролю висіву проти просівів. Інакше вся ця висока продуктивність сівби не матиме жодного сенсу. Так, скажімо, запорукою отримання дружних сходів є чітке дотримання глибини висіву насіння на кожному сошнику. Якщо таке конструктивне рішення в принципі не передбачає простих ефективних регулювань і контролю, то відповідно, сівалка, а разом з нею і якість висіву, залежатиме від кожної нерівності на полі, та від кожної купки соломи. Про якісний висів і не йтиметься.
По-третє, сьогодні якісна сівба зернових без одночасного внесення гранульованих чи рідких добрив не завжди можлива. Звісно, якщо в господарстві регулярно вносять органічні та мінеральні добрива в рекомендованих обсягах, то можна обійтися і без припосівного внесення. Та і тут існують очевидні нюанси. Так, скажімо, у степовій зоні України відмінно себе показують зернові сівалки з можливістю стартового внесення рідких добрив. Це дає змогу зробити діючу речовину у їх складі набагато доступнішою для насінини, що проростає, а отже, мати вищі шанси на отримання дружних міцних сходів.
Загалом сьогодні в арсеналі практично кожного відомого виробника можна знайти підхожу модель зернової сівалки з відмінними робочими характеристиками. Надзвичайно важливо, щоб продавець ще на етапі вибору машини зрозуміло пояснив і продемонстрував: за яких умов роботи конкретна сівалка показує себе найкраще. Це дуже важливо, бо незрідка універсальними називають ті моделі, що реально не розраховані на висів у стерню. Тому, придбавши такий агрегат, можна отримати неабияке розчарування. Відповідно, практика вибору тут проста — все дивимося безпосередньо в полі.
Відверто кажучи, сьогодні на ринку таке розмаїття зернових сівалок, що є сенс обирати не лише саму машину, а ще й дилера, який її обслуговуватиме та консультуватиме щодо тих чи інших особливостей експлуатації моделі. Це сьогодні чи не найважливіше, враховуючи очевидні труднощі із сівбою та вирощуванням озимих культур.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
