Попри всі нинішні негаразди, більшість українських фермерів не поспішає скорочувати площі під кукурудзою. Хай би що там було, але це культура, що забезпечує найвищу валову врожайність. Технологія її вирощування чітко відпрацьована, а місце у сівозміні — безсумнівне.
Поряд з тим успіх у вирощуванні цариці полів, мабуть, найбільше залежить від якості, точності й продуктивності сівби. Тому неабияке значення має правильний вибір сівалки. Традиційно в Україні для сівби кукурудзи застосовують універсальні просапні сівалки, призначені для роботи з широким спектром культур.
Окрім кукурудзи це зазвичай соя та соняшник. Однак на ринку можна знайти й спеціалізовані кукурудзяні сівалки. Завважимо, що якісно посіяти кукурудзу можна як універсальною, так і спеціалізованою сівалкою — головне, щоб конструкція агрегата була надійною, а продуктивність роботи — якомога вищою.
Розглянемо ж в такому разі, на що слід звертати увагу, обираючи оптимальну модель для сівби цієї культури.
Почнімо з такого чинника, як потужність наявних у господарстві тракторів. Насамперед ми повинні з’ясувати, чи зможуть вони реально працювати з 8-, 12- чи 16-рядною сівалкою, яку ми обираємо. Надто ж, якщо йдеться про широкозахватну сівалку, з бункерами заповненими насінням і добривами. Перевіряти потенційне придбання краще безпосередньо в полі. Іноді трапляється, що нова сівалка може нормально виконувати свою роботу лише в ідеальних умовах на рівній поверхні, а от якщо щось не так із ґрунтом чи рельєфом, то…
Далі звертаємо увагу на реальну швидкість якісної сівби агрегата, беручи до уваги, що 7–8 км/год під час сівби кукурудзи на сьогодні — це мінімум. Багато хто сіє на швидкості 10–12 км/год, а дехто замахується на 14–15 км/год і навіть більше. Логіка тут зрозуміла: чим швидше рухатиметься агрегат — тим більшу площу він встигне засіяти у розрахунку на годину часу. Поряд із цим очевидним є те, що на високій швидкості сівби набагато складніше забезпечити належну якість сівби.
Тому не слід забувати, що 8–9 км/год — це нормальна швидкість для сівби кукурудзи. Якщо пробуємо сіяти швидше і це шкодить розкладанню насіння, краще підвищувати продуктивність іншими способами. Найпростіший серед них — придбати сівалку з якомога місткішими бункерами для насіння та припосівних добрив, щоб мінімізувати час простоїв у роботі. З тим форма бункера має забезпечувати майже 100-відсоткове спустошення. До цього всього слід налагодити безперебійне підвезення та засипання насіння і добрив у полі.
Вища якість сівби завжди буде в тому господарстві, у якому сівалку і трактор регулярно оглядає сервісний інженер і у якому працюють кваліфіковані інженери й механізатори. Справна правильно налаштована сівалка, тямущий механізатор у кабіні трактора, розумний агроном — це запорука того, що насіння буде покладене на потрібну глибину, без просівів й інших проблем. У результаті є усі підстави сподіватися на своєчасні дружні сходи рослин.
Якщо фінансові можливості господарства нам дозволять, то оптимальним варіантом одночасного забезпечення якості й продуктивності сівби кукурудзи буде використання більшої кількості сівалок, які працюватимуть на швидкості не 12–13 км/год, а 8–9 км/год. Для цього потрібно мати відповідну кількість сівалок і тракторів, а також кваліфікованих трактористів. Такий варіант не підходить для невеликих господарств, однак є нагально рекомендованим для середніх компаній. Також мінімізуються ризики простою внаслідок виходу з ладу одного з агрегатів.
Істотно вплинути на продуктивність і якість сівби дають змогу електронні рішення. По-перше, це різноманітні системи контролю, що забезпечують контроль просівів і дотримання норми висіву. Це дуже важливо, бо дає змогу відстежувати в автоматичному режимі помилки під час роботи й миттєво їх усувати. В Україні працює багато спеціалізованих компаній, які інтегрують систему контролю висіву в посівні агрегати, зокрема й у сівалки застарілої конструкції. Вартість такого дооснащення найчастіше перебуває в діапазоні від 1 до 3 тис. доларів, яку можна окупити буквально впродовж однієї посівної кампанії.
По-друге, бажано звернути увагу і на системи автоматичного водіння, які дозволяють сіяти не на око, застосовуючи маркери, а за чітко заданими координатами. Завдяки цьому провадити висів можна практично цілодобово, що вдвічі підвищує продуктивність роботи. Паралельне водіння належить до найпростіших і найдешевших елементів точного землеробства, а тому сьогодні не існує жодних технічних чи фінансових перепон, щоб застосувати його у висіві кукурудзи.
Конструктивно просапні сівалки розраховано на висів насіння на полі, обробленому за традиційною чи принаймні мінімальною технологією. Це зрозуміло, бо такі культури, як кукурудза та соняшник, потребують якісного розпушення ґрунту для нормального розвитку кореневої системи. Однак потрібно враховувати те, що погодні умови можуть не дати можливості провести всі польові операції як слід чи змусити поспішно сіяти навесні, доки є волога.
Тому, обираючи модель сівалки для кукурудзи, слід орієнтуватися на реальні можливості власного господарства. Якщо в нас є потужний арсенал широкозахватних ґрунтообробних агрегатів, потужні трактори, кваліфікований персонал і ми впевнені, що завжди встигнемо як слід підготувати поле, то краще обирати класичні сівалки для роботи по добре розробленому вирівняному полі. В такому разі можна й спробувати попрацювати широкозахватною сівалкою на високій швидкості.
Однак, якщо ми в силу тих чи інших умов можемо різко змінювати технологію роботи, то краще обрати посівний агрегат із потужним притискним зусиллям на секцію, агресивними сошниками, борінками й додатковими робочими органами для підготовки ґрунту. Це на той випадок, якщо кукурудзу доведеться сіяти по мілкому дискуванню чи взагалі просто в стерню. Утім, до останнього краще ситуацію не доводити…
Як свідчить досвід останніх років, обов’язковим елементом сучасної сівалки є можливість одночасного внесення мінеральних добрив. Такий підхід забезпечує раціональніше використання добрив і водночас забезпечує підвищені можливості для стартового розвитку рослин.
З огляду на це ми радимо звернути увагу на особливості внесення гранул відносно до насіння під час сівби. Річ у тім, що широко застосовувана практика закладання міндобрив безпосередньо під насінину або ж на відстані 5 см убік від неї не завжди є доречною. Оптимальним технічним рішенням у такому разі буде розташування гранули нижче від насінини — на глибину від 6 до 10–12 см. Мірою розвитку кореневої системи сходів вглиб вона отримуватиме додаткове доступне харчування в належному обсязі. З технічного боку досягти цього непросто, однак це завдання в більшості випадків вирішує кваліфікований сервісний інженер.
І, нарешті, наголосимо на тому, що навіть найкраща сівалка не дуже добре працюватиме, якщо ми використовуємо погано відкаліброване насіння. У такому разі ми просто викинемо гроші на вітер. Якісний посівний матеріал — запорука хороших дружних сходів без двійників.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
