Через нестачу транспортних засобів на збиральних роботах простоювання збиральних машин може сягати 30-40% змінного часу, тому необхідна правильна організація збиральних робіт, що залежить від основних та другорядних чинників.
До основних належать: продуктивність зернозбиральної машини; вантажопідйомність транспортного засобу; врожайність зерна культури, збирання якої проводиться; радіус перевезень (відстань від поля до місця вивантаження зерна); швидкість транспортного засобу з вантажем та без нього; спосіб виконання вантжно-розвантажувальних робіт.
З-поміж другорядних можна виділити такі чинники: стан доріг; погодні умови; кваліфікація механізатора та водія тощо.
Оскільки в сільськогосподарських підприємствах транспортування зерна від зернозбиральної техніки здійснюється переважно автомобільним та рідше тракторним транспортом, проведено дослідження найпоширеніших транспортних засобів з метою визначення економічної ефективності їх використання при перевезенні зібраного врожаю зернових культур від зернозбиральної техніки на різну відстань.
Варіанти досліджень транспортних засобів:
1) на базі тракторів МТЗ-80 та тракторних причепів 2ПТС-6;
2) на базі тракторів Т-150К та тракторних причепів 1ПТС-10;
3) на базі автомобілів ГАЗ-САЗ-3507;
4) на базі автомобілів КамАЗ-55102;
5) на базі автомобілів КрАЗ-6230С4-000;
Середня швидкість цих транспортних засобів становить: тракторних -- 30 км/год, автомобільних -- 60 км/год.
Для визначення ефективності використання транспортних засобів для перевезень зерна від зернозбиральних машин проведено розрахунок та порівняння експлуатаційно-технологічних показників їхньої роботи при різних радіусах перевезень (див. табл. 1) -- продуктивності за годину змінної роботи (Wзм,) та питомих витрат палива (Q).
При збільшенні радіуса перевезень зерна різними транспортними засобами їхня продуктивність у розрахунку на 1 т зменшується, а питомі витрати палива -- відповідно збільшуються. Так, при збільшенні радіуса перевезень зерна автомобілем КамАЗ-55102 утричі (12 км проти 4 км), продуктивність за 1 год. змінного часу цього транспортного засобу зменшується в 2,3 разу за тієї ж швидкості, а питомі витрати палива збільшуються втричі.
Збільшення вантажопідйомності автомобільного транспорту призводить до збільшення його продуктивності при незмінній швидкості.
Таблиця 1. Порівняльні експлуатаційно-технологічні показники роботи різних транспортних засобів на транспортуванні зерна від комбайнів за прямого комбайнування
|
Вид транс
портного засобу |
Радіус перевезень, км |
|||||||||
|
4 |
6 |
9 |
12 |
14 |
||||||
|
Wзм, т/год |
Q,, л/т |
Wзм, т/год |
Q,, л/т |
Wзм, т/год |
Q,, л/т |
Wзм, т/год |
Q,, л/т |
Wзм, т/год |
Q, л/т |
|
|
Тракторний транспорт |
||||||||||
|
На базі тракторів тягового класу 1,4 та тракторних причепів вантажопідйомністю 6 т |
15,0 |
1,1 |
11,3 |
1,6 |
8,2 |
2,3 |
6,5 |
2,9 |
5,7 |
3,3 |
|
На базі тракторів тягового класу 3 та тракторних причепів вантажопідйомністю 9 т |
22,5 |
0,8 |
17,0 |
1,1 |
12,3 |
1,3 |
9,7 |
1,6 |
8,5 |
1,8 |
|
Автомобільний транспорт |
||||||||||
|
На базі автомобілів ГАЗ-САЗ-3507 (вантажопідйомність 4 т) |
15,4 |
0,4 |
12,1 |
0,5 |
9,3 |
0,6 |
7,5 |
0,7 |
6,7 |
0,8 |
|
На базі автомобілів КамАЗ-55102 (вантажопідйомність 7 т) |
26,9 |
0,3 |
21,2 |
0,4 |
16,3 |
0,5 |
13,2 |
0,6 |
11,7 |
0,7 |
|
На базі автомобілів КрАЗ-6230С4-000 (вантажопідйомність 15 т) |
57,7 |
0,2 |
45,5 |
0,3 |
34,9 |
0,4 |
28,3 |
0,5 |
25,0 |
0,6 |
Визначальним для ефективного використання транспортних засобів є коефіцієнт використання вантажопідйомності, що обчислюється відношенням фактичної ваги перевезеного вантажу до номінальної вантажопідйомності транспортного засобу.
Наближення цього коефіцієнта до 1 свідчить про високу ефективність використання транспортних засобів. Як правило, основна продукція зернових культур має питому вагу 0,5-0,9, тому цей коефіцієнт менший від 1, і траснпортні засоби відповідно повністю не використовуються. Для досягнення цілковитого використання транспортних засобів слід нарощувати борти, агрегатувати автомобілі з причепами.
Продуктивність за 1 год. змінної роботи та відповідно ефективність використання транспорту зростає при зменшенні простоїв під завантаженням і розвантаженням. Транспортуючи зерно від зернозбирального комбайна, час на його завантаження незначний, оскільки зерно завантажується до транспортного засобу з комбайна механізовано через вигрузний шнек.
Час на його завантаження залежить від особливостей конструкції самого зернозбирального комбайна та коливається в межах від двох до п’яти хвилин. Скорочення часу на вивантаження зерна із транспортного засобу досягається завдяки механізації розвантажувальних робіт, використанню автомобілів-самоскидів.
Важливим під час збирання врожаю є не допустити простоювання зернозбиральних машин через відсутність транспортних засобів, або ж простоювання самих транспортних засобів. Уникнути цього можна завдяки правильній організації збирально-транспортних робіт, для чого розраховують необхідну кількість зернозбиральної техніки (власної чи залученої), робота якої не допустить її простоювання.
В таблиці 2 наведено розраховану потребу в досліджуваних транспортних засобах під час транспортування зерна від зернозбирального комбайна Дон-1500Б (урожайність зерна 50 ц/га, радіус перевезення -- 14 км).
Аналіз даних таблиці 2 свідчить, що для перевезення зібраного врожаю на відстань 14 км від зернозбирального комбайна Дон-1500Б слід залучити два автомобілі ГАЗ-САЗ-3507; при використанні автомобіля КамАЗ-55102 за тих само умов необхідне застосування одного автомобіля, який буде 37% часу простоювати в очікуванні намолоту.
Відтак, для ефективної експлуатації транспортних засобів на збиранні врожаю необхідним є їх оптимальне поєднання відповідно до вантажопідйомності та умов експлуатації (відстані перевезення, врожайності зерна, продуктивності зернозбиральної техніки, тощо).
Таблиця 2. Оптимальна потреба в транспортних засобах для транспортування зерна за його прямого комбайнування зернозбиральним комбайном Дон-1500Б
|
Транспортний засіб |
Кількість, шт. |
Коефіцієнт завантаженості |
|
Тракторний транспорт |
||
|
На базі тракторів тягового класу 1,4 та тракторних причепів вантажопідйомністю 6 т |
2 |
0,65 |
|
На базі тракторів тягового класу 3 та тракторних причепів вантажопідйомністю 9 т |
1 |
0,87 |
|
Автомобільний транспорт |
||
|
На базі автомобілів ГАЗ-САЗ-3507 (вантажопідйомність 4 т) |
2 |
0,55 |
|
На базі автомобілів КамАЗ-55102 (вантажопідйомність 7 т) |
1 |
0,63 |
|
На базі автомобілів КрАЗ-6230С4-000 (вантажопідйомність 15 т) |
1 |
0,29 |
Відповідно до збільшення відстані перевезення зерна від комбайнів до місця вивантаження зростають і прямі експлуатаційні витрати на його перевезення в розрахунку на 1 т перевезеного вантажу (табл. 3).
Таке зростання витрат пояснюється збільшенням витрат паливно-мастильних матеріалів на перевезення 1 т вантажу та зниженням продуктивності цих транспортних засобів.
Проаналізувавши витрати на експлуатацію автомобільного транспорту, за однакових умов експлуатації, використання транспортних засобів із більшою вантажопідйомністю потребує менших витрат у розрахунку на 1 т перевезеного вантажу.
Проте таке зниження витрат досягається за умови повного використання траснпортних засобів під час перевезення врожаю (коефіцієнт використання транспортних засобів має бути наближений до 1). Тобто, аби досягнути розрахованих у наведеній таблиці витрат, автомобіль КрАЗ-6230С4-000 за таких умов повинен відвозити зібраний урожай від трьох зернозбиральних комбайнів.
Таблиця 3. Порівняння прямих експлуатаційних витрат роботи різних транспортних засобів на транспортування зерна від комбайнів за прямого комбайнування, грн/т
|
Вид транспортного засобу |
Радіус перевезень, км |
||||
|
4 |
6 |
9 |
12 |
14 |
|
|
Тракторний транспорт |
|||||
|
На базі тракторів тягового класу 1,4 та тракторних причепів вантажопідйомністю 6 т |
8,1 |
11,5 |
16,5 |
20,8 |
23,7 |
|
На базі тракторів тягового класу 3 та тракторних причепів вантажопідйомністю 9 т |
6,7 |
9,1 |
11,2 |
13,9 |
15,7 |
|
Автомобільний транспорт |
|||||
|
На базі автомобілів ГАЗ-САЗ-3507 (вантажопідйомність 4 т) |
4,2 |
5,2 |
6,5 |
7,8 |
8,8 |
|
На базі автомобілів КамАЗ-55102 (вантажопідйомність 7 т) |
3,3 |
4,2 |
5,4 |
6,6 |
7,5 |
|
На базі автомобілів КрАЗ-6230С4-000 (вантажопідйомність 15 т) |
2,5 |
3,4 |
4,5 |
5,6 |
6,5 |
Отже, із цих досліджень робимо наступні висновки: використання транспортних засобів з вантажопідйомністю більше ніж 6 т є ефективним під час транспортування зерна від зернозбиральних комбайнів на відстань більш ніж 15 км; окрім того, закріплення транспортного засобу вантажопідйомністю понад 7 т за однією зернозбиральною машиною за невеликої відстані перевезення вантажу (до 15 км) є неефективним.
Такі транспортні засоби ефективніше експлуатувати, закріплюючи за двома-трьома зернозбиральними комбайнами, які працюють на одному, або на сусідніх полях, що скоротить час на переїзди на робочому місці та призведе до найбільш повного використання транспортного засобу, що, в свою чергу, скоротить витрати на його експлуатцію в розрахунку на 1 т перевезеного вантажу.
Використовувати тракторні транспортні засоби та автомобільні з низькою вантажопідйомністю (менш ніж 6 т) ліпше на відстані менш ніж 15 км. За наявності у господарстві транспортних засобів різної вантажопідйомності слід їх поєднувати для перевезення вантажу, оскільки використання при великій відстані перевезення вантажу одного транспортного засобу може призвести до простоювання зернозбиральної машини, а використання двох -- до простоювання транспортних засобів.
