Солярка, панове!

Стандарти і показники

Відповідно до вітчизняних стандартів ДСТУ 3868-99 для швидкохідних дизелів передбачено виробництво двох марок дизельного палива: Л – літнього і З – зимового (табл. 1). Літнє паливо з температурою застигання не вище ніж -10°С призначене для експлуатації дизелів за температури навколишнього середовища не нижче 5°С. За згодою зі споживачем допускається виробляти літнє дизельне паливо з температурою застигання не вище 0°С, за мінімальної температури не нижче 5°С. Зимове дизельне паливо рекомендується для використання за температури не нижче 15°С.

Відповідно до ДСТУ 3868-99, за вмістом сірки дизельні палива поділяють на 4 види. У кожному з них масова частка сірки не повинна перевищувати: І – 0,05%, ІІ – 0,1%, ІІІ – 0,2%, IV – 0,5%.

З 1 вересня 2008 р. в Україні, згідно з вимогами ДСТУ 3868-99, вміст сірки в дизельних паливах повинен бути не більш 0,2%.

В умовному позначенні літнього дизельного палива вказують граничну масову частку сірки і температуру спалаху у закритому тиглі (наприклад, Л–0,10–40, за ДСТУ 3868–99). При позначенні зимових палив вказують масову частку сірки і температуру застигання (наприклад, З–0,20–(–0,25) за ДСТУ 3868–99).

Таблиця 1. Характеристика дизельного пального за ДСТУ 3868-99

Вітчизняною нафтопереробною промисловістю виробляють також дизельні палива з підвищеною температурою кипіння (народногосподарське), що регламентуються ДСТУ 3868-99 і ТУ У 22340203.019-2000.

Паливо дизельне народногосподарське згідно з ТУ У 22340203.019-2000 готують змішуванням прямогінних фракцій нафти і середньо дистилятних фракцій вторинних процесів переробки нафти, як правило, каталітичного крекінгу. Паливо призначене для високофорсованих дизельних двигунів наземної техніки. Основні фізико-хімічні показники, за якими це паливо відрізняється від палива, виготовленого за ДСТУ 3868-99, приведено в таблиці 2.

Залежно від умов застосування виробляють дві марки палива:

• Лнг - літнє, рекомендується для застосування за температури повітря не нижче +5 ⁰С;

• Знг - зимове, рекомендується для застосування у регіонах, де температура повітря не нижче -5 ⁰С.

За вмістом сірки паливо поділяють на підгрупи (табл. 2). Паливо підгрупи ІІІ допускалось виробляти до 01.07.2005 р., але інформації про те, що випуск його припинено, немає.

Таблиця 2. Характеристика основних показників дизельних палив за ТУ У 22340203.019-2000

 Приклади позначення народногосподарських дизельних палив:

• палива літнього з масовою часткою сірки до 0,10 % і температурою спалаху в закритому тиглі не нижче 40 ⁰С: Паливо дизельне народногосподарське Лнг-0,10-40 за ТУ У 22340203.019-2000;

• палива зимового з масовою часткою сірки до 0,50 % і температурою застигання не вище мінус 15 ⁰С: Паливо дизельне народногосподарське Знг-0,50-(-15) за ТУ У 22340203.019-2000.

З 1 січня 2008 р. в Україні введено також новий стандарт на випуск дизельних палив ДСТУ 4840 2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" (табл. 3), який відповідає європейським нормам Євро-3 і Євро-4 за токсичністю відпрацьованих газів.

Згідно з ДСТУ 4840:2007 за вмістом сірки дизельні палива ділять на два види:

І — вміст сірки не більше ніж 10 мг/кг;

ІІ — вміст сірки не більше ніж 50 мг/кг.

Таблиця 3. Характеристика дизельного палива підвищеної якості за ДСТУ 4840:2007

Залежно від умов використання встановлюють наступні марки дизельного палива (табл. 4).

Таблиця 4. Вимоги до марок дизельного палива для експлуатації в умовах помірного клімату

Умовна познака дизельного палива охоплює його марку або клас залежно від граничної температури фільтрованості, а також вид палива залежно від вмісту сірки.

Приклад познаки продукції під час замовляння: для помірного клімату: «Паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду І згідно з ДСТУ 4840:2007».

Для використання у літній і зимовий періоди виробляють також дизельні палива обважненого фракційного складу (ТУ 38.601-53-2–93).

Від стандартних дизельних палив вони відрізняються більш високою температурою кінця кипіння та зниженням вимог до вмісту сірки – до 1% (табл. 5)

Таблиця 5. Характеристики дизельних палив важкого фракційного складу за ТУ 38.601-53-2-93

Залежно від температурних умов використання палива обважненого фракційного складу виготовляють трьох марок:

• УФС – для експлуатації за температури навколишнього середовища 5°С і вище;

• УФС_П1 – із депресорною присадкою для експлуатації за температури -5°С і вище;

• УФС_П2 – із депресорною присадкою для експлуатації за температури -15°С і вище.

За вмістом сірки палива поділяють на три групи, в кожній з яких масова частка сірки не перевищує: І – 0,2%, ІІ – 0,5%, ІІІ – 1,0%.

В умовному позначенні палив обважненого фракційного складу вказують масову частку сірки та відповідність нормативному документу (наприклад, УФС-02 ТУ 38.601–53–2–93). Технологія виробництва палив обважненого фракційного складу аналогічна технології отримання стандартних дизельних палив.

Палива для середньо- і тихохідних дизелів

Середньо- і тихохідні дизелі з частотою обертання до 1000 хв^-1 використовуються, як правило, для стаціонарних і напівстаціонарних енергетичних установок при стабільних кліматичних умовах (приміщеннях) і в експлуатаційних режимах. Відповідно до ГОСТ 1617-68 виробляється моторне паливо марок ДТ і ДМ вищої якості та ДТ. Вони відрізняються в'язкістю, коксованістю і температурою застигання. Паливо цих марок — суміш дистилятів із залишковими продуктами (мазутом) прямої перегонки або крекінгу. Коротка характеристика палива наведена в таблиці 6.

Таблиця 6. Характеристика палив для середньо- і тихохідних дизельних двигунів

Паливо ДТ призначене для дизелів, необладнаних системою підготовки палива, а паливо ДМ (мазут) — для суднових тихохідних дизелів, обладнаних системою попередньої підготовки палива (нагрівання до температури 60... 70 °С, відстоювання, фільтрування).